Шурф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шурф для криниці.

Шурф (від нім. Schurf) — у гірництві — вертикальна гірнича виробка, яка пройдена з денної поверхні, переважно — на невелику глибину (як, правило, не перевищує 20—30 м). Площа поперечного перетину зазвичай декілька квадратних метрів, форма перетину — кругла або прямокутна. Термін також використовується в геотехнічній інженерії. У розмовній мові термін поширений серед старателів, які зазвичай мають на увазі пошук золота, платини, алмазів.[1]

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Неглибокі Ш. круглого перетину називаються дудками. Ш., які проходять в нестійких і пухких породах, кріплять. Ш. глибиною понад 10 м вентилюють.

  • В археології шурфування проводять з метою з'ясувати стратиграфію ґрунтів, розвідати місця майбутніх розкопок.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Carl Zerenner: Anleitung zum Gold-, Platin- und Diamanten - Waschen aus Seifengebirge, Ufer- und Flussbett - Sand. Unter Voraussendung einer geognostischen Charakteristik des die genannten Mineralien führenden Seifengebirges und einer Zusammenstellung verschiedener Ausbeutungsmethoden desselben in verschiedenen Gegenden der Erde, Verlag von Wilhelm Engelmann, Leipzig 1851, S. 19–21.