Юзеф Більчевський

	Святий; Йосиф Більчевський
	Архієпископ-митрополит Львівський
	Архієпископ-митрополит Львівський
з 1900—1923
Конфесія:	Римо-Католицька церква
Попередник:	Северин Моравський
Наступник:	Болеслав Твардовський
Альма-матер:	Віденський університет, Ягеллонський університет і Папський Григоріанський університет
Діяльність:	католицький священник, викладач університету, політик, католицький єпископ
Народження:	26 квітня 1860; Вілямовиці
Смерть:	20 березня 1923 (62 роки); Львів
Похований:	Янівський цвинтар і Латинський катедральний собор
Престол:	Львівська архідієцезія
Посада:	Архієпископ-митрополит Львівський
Нагороди:
	Юзеф Більчевський у Вікісховищі

Святий Юзеф Більчевський, іноді Йосиф Більчевський (пол. Józef Bilczewski, при народженні Юзеф Біба; 26 квітня 1860, Вілямовиці, пол. Józef Biba, — 20 березня 1923, Львів) — святий римо-католицької церкви, архієпископ міста Львів, професор богослов'я і догматики у Львівському університеті. Покровитель бездомних.

Біографія

Народився 26 квітня 1860 року в м. Вілямовиці в Сілезії.

Йосиф Більчевський, статуя у Архікафедральні базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові.

1880 року закінчив гімназію у Вадовицях, після чого вступив до семінарії в Кракові, одночасно навчаючись у Ягеллонському університеті Кракова. 6 липня 1884 року був висвячений кардиналом Альбіном Дунаєвським на священника. 1888 року після захисту дисертації у Відні отримує звання доктора богослов'я і починає займатися дослідженнями догматики і християнською археологією в Римі, Відні та Парижі. Після цього слідує габілітація у Ягеллонському університеті Кракова. У 1891 році стає професором догматики, деканом у Львівському університеті. З 1900 по 1901 роки був ректором Львівського університету Франца І.

Незабаром змушений був залишити викладацьку діяльність, так як Святий Престол в особі папи Лева XIII зі схвалення австро-угорського імператора Франца-Йосифа І у 1900 році призначає його на вакантну посаду львівського архієпископа. Будучи львівським архієпископом починає будівництво нових костелів у львівській митрополії, організовує курси для священників, які бажають займатися соціальною діяльністю, фінансує благодійні організації. Особливу популярність Юзеф Більчевський отримав серед бездомних. Крім цього, займається духовною опікою студентів, організовує народні школи. Напередодні австрійського перепису населення 1910 року закликав україномовних римо-католиків записувати розмовною мовою польську^[4]. 1913 року разом зі львівським архиєпископом вірменським Йосифом Теодоровичем та іншими римо-католицькими єпископами виступив проти реформи виборів до Галицького сейму через, як вважав, її радикалізм.^[5]

Під час Першої світової війни створює комітети для допомоги робочим Галичини, які через війну потерпали від голоду. Під час Польсько-української війни спільно з Андреєм Шептицьким звертався із закликами проти кровопролиття.^[6] Під час облоги Львова польськими військами в 1918 році займається доставкою продуктів харчування до обложеного міста. 2 травня 1922 року відзначений Великим хрестом Ордену Відродження Польщі.^[7]

Юзеф Більчевський помер від злоякісної анемії (лат. anemia pernicious^[5]) 20 березня 1923 року і похований на львівському Янівському цвинтарі.

Нагороди

Орден Залізної Корони І ступеня (1917)^[8],
Хрест Хоробрих (1922), двічі^[9]
Великий хрест ордена Відродження Польщі (2 травня 1922)^[7]

Вшанування пам'яті

У Львові з 1923 року до грудня 1944 року іменем Більчевського називалась площа).^[10]
У період 1924–1941 років існувала Вулиця Більчевського у місті Станиславів.

Канонізація

Юзеф Більчевський був беатифікований як блаженний у 2001 році Папою Римським Іваном Павлом II і канонізований як святий Римським Папою Бенедиктом XVI 23 жовтня 2005 року.

20 березня — день пам'яті святого.

Примітки

↑ ^а ^б Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
d:Track:Q296584
↑ http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/14810/1/15_pohovannya.pdf
↑ https://city-adm.lviv.ua/news/culture/11923-sogodni-u-lvovi-perepohovajut-ostanki-tila-arkhijepiskopa-josifa-bilchevskogo
↑ Расевич В. В. Більчевський Юзеф // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
↑ ^а ^б ks. Szurek S. Bilczewski Józef (1860—1923)… — S. 95. (пол.)
↑ [1] [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa : Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 15.
↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1918. — S. 83.(нім.)
↑ Rozporządzenie Kierownika MSWojsk. L. 6285/22 G.M.I. (Dziennik Personalny z 1922 r. Nr 11, s. 347)
↑ Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 32. — ISBN 966-603-115-9.

Джерела

Більчевський, Юзеф [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Святий Йосиф Більчевський, єпископ [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] // CREDO. — 2020. — 22 жовтня.
L'OBSERVATORE ROMANO, № 10, Випуск від 12 березня 2010, ст.4. Wochenausgabe in deutscher Sprache. (нім.)
Ks. Szurek S. Bilczewski Józef (1860—1923) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. ІІ/1, zeszyt 1. — S. 94—95. (пол.)

Посилання

Біографія на сайті Ватикану [Архівовано 26 грудня 2005 у Wayback Machine.]. (пол.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q296584"><i_class="wef_low_priority_links">Schäfer&nbsp;J.</i>_[[:d:Q296584|Ökumenisches_Heiligenlexikon]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1998.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q296584]]</div>-1] а ^б Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
d:Track:Q296584

[[http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/14810/1/15_pohovannya.pdf_http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/14810/1/15_pohovannya.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/14810/1/15_pohovannya.pdf

[[https://city-adm.lviv.ua/news/culture/11923-sogodni-u-lvovi-perepohovajut-ostanki-tila-arkhijepiskopa-josifa-bilchevskogo_https://city-adm.lviv.ua/news/culture/11923-sogodni-u-lvovi-perepohovajut-ostanki-tila-arkhijepiskopa-josifa-bilchevskogo]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://city-adm.lviv.ua/news/culture/11923-sogodni-u-lvovi-perepohovajut-ostanki-tila-arkhijepiskopa-josifa-bilchevskogo

[ЕСУ-4] Расевич В. В. Більчевський Юзеф // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

[П5-5] а ^б ks. Szurek S. Bilczewski Józef (1860—1923)… — S. 95. (пол.)

[6] [1] [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

[:0-7] а ^б Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa : Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 15.

[8] Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1918. — S. 83.(нім.)

[9] Rozporządzenie Kierownika MSWojsk. L. 6285/22 G.M.I. (Dziennik Personalny z 1922 r. Nr 11, s. 347)

[10] Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 32. — ISBN 966-603-115-9.

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Родовід · Sejm-Wielki.pl
Література та бібліографія	Index Theologicus · Open Library
Словники та енциклопедії	Енциклопедія сучасної України · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання	Deutsche Biographie
Нормативний контроль	CONOR.SI: 106599267 · FAST: 1548055 · Freebase: /m/08hbf3 · GND: 11917765X · ISNI: 000000007139794X · LCCN: n99017072 · LIH: LNB:8Ku;=Be · MAK: 9810592968605606 · NKC: mzk2007390654 · NLP: a0000001182046 · NUKAT: n97022752 · PUST: 11069 · RERO: 02-A011282278 · RISM: people/50049072 · VcBA: 495/309706 · VIAF: 54952333

п о р Львівські римо-католицькі єпископи
Архієпископи	Томаш зі Львова (1358–?) • Кристин (1365—1371) • Конрад (XIV ст.) • Георг (1390–?) • Герман Виткінд (1401–?) • Ян Жешовський (1414—1436) • Ян Одровонж (1437—1450) • Григорій Сяноцький (1451—1477) • Ян Длугош (1480) • Ян Стшелецький (1481—1493) • Анджей Боришевський (1493—1503) • Бернард Вільчек (1505—1540) • Пйотр Стажеховський (1540—1554) • Фелікс Ліґенза (1555—1560) • Павел Тарло (1561—1565) • Станіслав Сломовський (1565—1575) • Ян Сененський (1576—1582) • Ян Димітр Соліковський (1583—1603) • Ян Замойський (1604—1614) • Ян Порохницький (1614—1633) • Станіслав Гроховський (1633—1645) • Миколай Кросновський (1645—1653) • Ян Тарновський (1654—1669) • Альберт Корицінський (1670—1677) • Константій Ліпський (1681—1698) • Константій Зелінський (1700—1709) • Миколай Поплавський (1710—1711) • Ян Скарбек (1713—1733) • Миколай Вижицький (1737—1757) • Миколай Дембовський (1757) • Владислав Лубенський (1758—1759) • Вацлав Сераковський (1760—1780) • Фердинанд Кіцький (1780—1797) • Каєтан Кіцький (1797—1812) • Анджей Анквич (1815—1833) • Франц Лушін (1834—1835) • Франтішек Піштек (1835—1846) • Вацлав Вацлавічек (1847—1848) • Лукаш Баранецький (1849—1858) • Францішек Вежхлейський (1860—1884) • Северин Моравський (1885—1900) • Юзеф Більчевський (1900—1923) • Болеслав Твардовський (1923—1944) • Евгеніуш Базяк (1944—1962) • Ян Новіцький (1968—1973 апост. адм.) • Мар'ян Рехович (1973—1983 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1984—1991 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1991—2008) • Мечислав Мокшицький (від 2008)
Єпископи-коад'ютори	Анджей Боришевський (1488—1493) • Фердинанд Кіцький (1778—1780) • Евгеніуш Базяк (1944) • Мечислав Мокшицький (2007—2008)
Єпископи-помічники	Томаш Піравський (1617—1625) • Лукаш Калинський (1626—1633) • Захарія Новошицький (1634—1640) • Анджей Сжеджинський (1641—1656) • Стефан Харбіцький (1657—1662) • Єжи Ґєджинський (1663—1690) • Ян Скарбек (1696—1713) • Стефан Рупневський (1713—1716) • Ян Фелікс Шанявський (1717—1725) • Єронім Єловіцький (1725—1732) • Самуель Ґловінський (1733—1776) • Криспін Цєшковський (1772—1792) • Фердинанд Кіцький (1777—1778) • Каєтан Кіцький (1783—1797) • Северин Моравський (1881—1885) • Ян Пузина (1886—1895) • Йозеф Вебер (1895—1906) • Владислав Бандурський (1906—1918) • Болеслав Твардовський (1918—1923) • Францішек Лісовський (1928—1933) • Евгеніуш Базяк (1933—1944) • Маркіян Трофим'як (1991—1998) • Рафал Керницький (1991—1995) • Станіслав Падевський (1998—2002) • Мар'ян Бучек (2002—2007) • Леон Малий (від 2002) • Едвард Кава (від 2017)