Перейти до вмісту

Юзеф Стемпковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юзеф Стемпковський
Народився1710[1][3]
Помер1793[1][2][…]
Варшава, Річ Посполита
КраїнаРіч Посполита
ПосадаКиївський воєвода[4], посол Сейму Речі Посполитої[d], Київський каштелян[5], учасник виборів короля Польщіd, брацлавський каштелян і Обозний польний коронний
РідСтемпковські[d]
БатькоЯкуб Стемпковськийd
ДітиЙосип Стемпковськийd
Нагороди
орден Білого Орла орден Святого Станіслава

Юзеф Ґабрієль Стемпковський гербу Сухекомнати (пом. квітень-травень 1793, Варшава) — польський шляхтич, військовий і державний діяч Речі Посполитої. Прізвисько — «страшний Юзеф». Представник роду Стемпковських.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Герб Сухекомнати

Син Якуба Стемпковського (помер у лютому 1763 року) — жарновського каштеляна і його дружини Терези, до шлюбу Гехау. За А. Роллє, його мати — Анна з Генриковських, яка, за К. Несецьким, була вдовою завихостського каштеляна Юзефа Стеткевича[6]. На політичній сцені з'явився у 1758 році. Спричинився до жорстоких репресій проти гайдамаків у Кодні після придушення їх повстання — «Коліївщини», тому мав прізвисько «страшний Юзеф». Мав процес із Станіславом «Щенсним» Потоцьким щодо Торговиці, уступив йому за угодою 1776 року.

Обозний польний коронний, брацлавський каштелян, володимирський староста, київський каштелян у 1772—1785 роках, Київський воєвода у 1785—1791 роках.

Помер у квітні-травні 1793 року у Варшаві.

Дружина — внучка Юрія Немирича, донька Героніма Гратуса Москоржевського. Донька — Гонората, тесть[7] — за даними Вацлава Щигельського в ПСБ (або зять[8]) відомого гуляки, авантюриста, князя Єжи Марціна Любомирського (1738—1811), дідич Новолабуні, де сприяв будівництву власної резиденції-палацу.[9] Його перебування в Лабуні описав в своїх хроніках Я.Охоцький, що пізніше перевидав Крашевський Юзеф

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в NUKAT — 2002.
  2. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. а б в MAK
  4. Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV-XVIII wieku: spisyKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2002. — С. 69. — 344 с. — ISBN 83-85213-37-6
  5. Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV-XVIII wieku: spisyKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2002. — С. 33. — 344 с. — ISBN 83-85213-37-6
  6. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. IV. — S. 203. (пол.)
  7. Szczygielski W. Lubomirski Jerzy Marcin h. Szreniawa (1738—1811) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 38. (пол.)
  8. Łabuń // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 563. (пол.).— S. 563. (пол.)
  9. Łabuń // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 563. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]