Яан Майде
| Яан Майде | |
|---|---|
| ест. Jaan Maide | |
 | |
| Народження | 30 травня 1896 Вана-Карісте, Ліфляндська губернія, Російська імперія, нині - волость Мулґі, повіт Вільяндімаа, Естонія |
| Смерть | 10 серпня 1945 (49 років) Москва, Бутирська в'язниця |
| Національність | естонець |
| Країна |  Естонія |
| Рід військ | бронетанкові війська |
| Звання | генерал-майор |
| Війни / битви | Перша світова війна, Естонська війна за незалежність, Друга світова війна |
| Нагороди | Хрест Свободи 2 класу 3 ступеня, Орден Білої зірки 3 класу, Орден Орлиного хреста 3 класу, Орден Естонського Червоного Хреста 2 класу, Військовий орден Лачплесіса 3 ступеня |
 Яан Майде у Вікісховищі | |
Яан Майді ест. Jaan Maide (30 травня 1896, Вана-Карісте, Ліфляндська губернія, Російська імперія, нині - волость Мулґі, повіт Вільяндімаа, Естонія - 10 серпня 1945, Бутирська в'язниця, Москва) — старший офіцер естонської армії, який воював у Першій світовій війні, в Естонській війні за незалежність і в Другій світовій війні. У 1944 році був призначений головнокомандувачем естонським військовим урядом Отто Тіїфа.
Майді народився 30 травня 1896 року у Вана-Карісте в сім'ї Йоганна і Ліо Майді.
У 1915 році Майді був призваний в Російську імператорську армію. У 1916 році закінчив школу прапорщиків у Києві і з 1917 по 1918 рік служив у латиському стрілецькому полку[1].
Дотримуючись Декларації незалежності Естонії, Майді приєднався до новоствореної естонської армії, де був призначений командувачем 1-ю ротою 6-го полку[2]. Командував своїм підрозділом під час естонської війни за незалежність і 12 лютого 1920 року отримав звання лейтенанта.
Після війни Майді залишився в армії. Закінчив курс військової академії Генерального штабу в 1923 році і отримав звання капітана. З 1923 по 1927 рік служив генеральним штатним офіцером. У 1927 році був призначений начальником штабу Союзу оборони Естонії (Кайтселійт). 24 лютого 1933 року його підвищили до полковника. З 30 листопада 1934 року по 30 листопада 1935 року Яан командував бронетанковим полком, перш ніж повернутися на колишнє місце в якості начальника штабу Ліги оборони Естонії. 1 лютого 1940 він був призначений командувачем новоствореної 4-ї дивізії, що базувалася у Вільянді[1].
Майді пережив першу радянську окупацію. Під час вступу німецьких військ в Естонію в Другій світовій війні Майді був начальником штабу, а потім командиром Омакайтсе (домашньої гвардії), заснованій на Лізі оборони Естонії.
Слідом за німецьким відступом і радянським наступом у вересні 1944 року уряд Отто Тіїфа зробив останню спробу відновити незалежність Естонії. 18 вересня 1944 року Майді був призначений головнокомандуючим Збройними Силами, а 21 вересня отримав звання генерал-майора[3]. Незважаючи на спроби реформувати армію, план захисту Естонії зазнав невдачі. Таллінн впав 22 вересня 1944 року, а сам Майді 24 жовтня 1944 року був узятий в полон в Муналаскме[4].
Радянська окупаційна влада запроторила Майді до Бутирської в'язниці в Москві, де він був розстріляний 10 серпня 1945 року[1].
- ↑ а б в Maide, Jaan (Estonian) . Eesti Entsüklopeedia. Процитовано 30 жовтня 2016.
- ↑ Estonian Declaration of Independence 24 February 1918. Архів оригіналу за 10 December 2007. Процитовано 20 вересня 2009.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=unfit(довідка) - ↑ Kaitseväe juhatajad (Estonian) . Estonian Defence Forces. Процитовано 30 жовтня 2016.
- ↑ Kaitseväe ajalugu (Estonian) . Estonian Defence Forces. Процитовано 30 жовтня 2016. [Архівовано 2016-10-31 у Wayback Machine.]
- Kol. J. Maide 4. diviisi ülemaks. Uus Eesti, 30. jaanuar 1940, nr. 28, lk. 1.
- Hanno Ojalo. "Saksa aeg Eestis 1941–1944". Kirjastus Paradiis, 2018