Перейти до вмісту

Ян Станіслав Тарновський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ян Станіслав Спитек Тарновський
Jan Stanisław Spytek Tarnowski
Надгробок С. С. Тарновського
Народився1514(1514)
Завихост, Сандомирський повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща
Помер6 квітня 1568(1568-04-06)
Хробеж[1]
ПохованняХробезький костел
ПідданствоКоролівство Польське
Діяльністьвійськовик та урядник
Суспільний станшляхтич
Посадамечник коронний, великий підскарбій коронний, староста кшешувський, остшешувський, пйотркувський, сєрадзький
РідТарновські
БатькоЯн Спитек Тарновський
МатиЕльжбета Шидловецька
РодичіМиколай Гербурт, Станіслав Вольський (зяті)
У шлюбі зБарбара Джевіцька
ДітиСтаніслав, Барбара, Катажина, Кристина, Анна, Беата Ельжбета, Ельжбета (Зофія)
Герб
Герб

Герб Леліва

Ян Станіслав Спитек Тарновський[2][3] гербу Леліва (1514 — 6 квітня 1568, Хробеж[1]) — польський шляхтич, військовик та урядник Королівства Польського.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у жовтні 1514 році.[2] Батько — Ян Спитек Тарновський, матір — дружина батька Ельжбета Шидловецька.[4]

Посади (уряди): мечник коронний (з 1537), великий підскарбій коронний (з 1561), сандомирський воєвода (1561—1562,[2][5]), завихостський каштелян (1547—1548), староста кшешувський, остшешувський, пйотркувський, сєрадзький.[2]

Помер 6 квітня[2] 1568 року в селі Хробеж (за давнішими даними, помер у Кракові[6]), де й був похований у місцевому костелі.[7][2] Дружина сприяла виготовленню та встановленню йому ренесансного надгробку в костелі,[6] який зберігся до наших днів. Авторство надгробка приписують Янові Міхаловичу.[8]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Барбара Джевіцька (пол. Barbara Drzewicka, померла пізніше чоловіка[9]) гербу Цьолек, яка 1537 року зреклась прав на всі свої батьківські та материнські маєтності, окрім Ботужина (пол. Boturzyn) на користь братів.[10] Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б за давнішими даними — Краків
  2. а б в г д е Jan Stanisław Spytek hr. Tarnowski z Tarnowa h. Leliwa (ID: 7.609.262) [Архівовано 15 липня 2017 у Wayback Machine.].
  3. Каспер Несецький називає його Ян Станіслав → Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 332; або просто Станіслав ТарновськийKorona Polska przy Złotey Wolności [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]… — T. 4. — S. 331; Korona Polska przy Złotey Wolności[недоступне посилання]… — T. 2. — S. 102.
  4. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]… — T. 4. — S. 330—331.
  5. попередник з 1555-го Спитек Вавжинець ЙорданKamiński A. Jordan Spytek Wawrzyniec z Zakliczyna h. Trąby (1518—1568) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1990 (репрінт). — T. 11. — S. 282. (пол.)
  6. а б Chroberz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 644. (пол.) — S. 644.
  7. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]… — T. 4. — S. 331.
  8. Mleczek J. Jan Michałowicz z Urzędowa, mistrz polskiego renesansu [Архівовано 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Głos Ziemi Urzędowskiej. — 2002.
  9. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności…[недоступне посилання] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 102. (пол.)
  10. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 55. (пол.)
  11. а б в Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 332.
  12. Tarnowscy (02) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  13. Żelewski Roman вказав, що мала бути його дружиною → Żelewski R. Herburt Mikołaj h. własnego (рo 1524—1593) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 448.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]