Перейти до вмісту

Ґарт Вестергут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ґарт Вестергут
Народився15 червня 1927(1927-06-15)
Гаага, Нідерланди
Помер14 жовтня 2012(2012-10-14)[1] (85 років)
Кейтонсвілл, Балтимор, Мериленд, США
Країна Нідерланди
 США
Діяльністьастроном
Alma materЛейденський університет
ЗакладМерілендський університет
Лейденський університет
Науковий ступіньдоктор філософії
Науковий керівникГендрік ван де Гулст

Ґарт Вестергут (15 червня 1927, Гаага, Нідерланди — 14 жовтня 2012, Катонсвілл, США) — нідерландсько-американський астроном.

Ще до того, як Вестергут закінчив навчання в Лейденському університеті, він уже був всесвітньо визнаним радіоастрономом, який спеціалізувався на радіоджерелах у Чумацькому Шляху, які випромінюють у районі лінії HI на довжині хвилі 21 см. Він емігрував до США і обіймав важливі наукові посади в академіях та інститутах федеральних органів влади.

Ґарт навчався в Лейденському університеті (Sterrewacht te Leiden) разом з Гендріком ван де Гулстом і Яном Гендріком Оортом. Були й інші його колеги, зокрема Г'юґо ван Верден (Hugo van Woerden), К. Лекс Мюллер (C. Lex Muller), Маартен Шмідт, Кві Кім Кінґ (Kwee Kiem King), Лодевейк Вольт'єр і Чарльз Л. Сіґер молодший (Charles L. Seeger, Jr.), Вім Бров, Майк Девіс Вім Бров (Wim Brouw), Ернст Раймонд (Ernst Raimond), Вітні Шейн (Whitney Shane) і Яап Тінберґен (1934—2010) працювали разом з ним під час його досліджень у 1934—2010 роках.

1950 здобув ступінь кандидата у фізиці та астрономії, доктора в 1954 та доктора філософії (PhD) в 1958 роках.

Серед його відомих наукових досягнень — Каталог радіоджерел Вестергута, нумерація «W», яка використовується й сьогодні, та дослідження лінії HI. Його піонерська робота з колегами першою виявила ознаки спіральної структури міжзоряного газу та диференціального обертання в Чумацькому Шляху. Він також встановив тепер стандартизовану галактичну систему координат з нульовими точками для довготи та широти.

Перебуваючи в Лейдені, він був помічником наукового співробітника (1956–59) і головним науковим співробітником (1959–62) з 1952 до 1956 року. У 1962 році він став новим директором Мерілендського університету . Він просунув дослідження лінії HI, що призвело до огляду галактичної 21-сантиметрової лінії Меріленд-Ґрін-Бенк.

Вестергут залишався в Меріленді до 1973 року і все ще був головою Відділу математичних і фізичних наук та техніки з 1972 до 1973 року. З 1973 до 1977 року він був професором астрономії в Університеті Меріленда, а з 1973 до 1974 року був запрошеним професором в Інституті радіоастрономії Макса Планка (MPIfR) у Бонні.

З 1977 до 1993 року він був головним науковим співробітником Військово-морської обсерваторії США у Вашингтоні, округ Колумбія.

Вестергут помер 14 жовтня 2012 року від серцевої недостатності в Катонсвіллі, штат Меріленд. Залишив 4 дітей.

Коли Едвард Бавелл відкрив астероїд (5105) Вестергут, його назвали на його честь.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Стипендія НАТО, Стипендія CSIRO (Австралія), Нагорода за викладання наук, Академія наук Вашингтона, Премія Гумбольдта, включення до списку видатних педагогів Америки, Американські чоловіки та жінки в науці, Хто є хто в Америці

Бібліографія (вибірка)

[ред. | ред. код]
  • The Radio Galaxy // Sci. Am., 201, 45, 1959.
  • The Mapping of the Galaxy // In Tomorrow was Yesterday, C.B.S., George Braziller, New York, 1964.
  • Distribution of Interstellar Hydrogen (with F. J. Kerr) ch. 8 // in Stars and Stellar Systems, vol. 5, p.166, Univ. of Chicago Press, 1965
  • Radio Emission of the Galaxy // Comm. 40 report, IAU Trans. XII A, Acad. Press, 1965.
  • Galactic Radio Astronomy // Comm. 40 reports on Astronomy, lAU Trans. XIVA, 460, Reidel, Dordrecht — Holland, 1970.
  • Galactic Radio Emission in the 21-cm Line and the Continuum // In Galactic Astronomy, ed. H. Y. Chiu and A. Muriel, p. 147—190, Gordon and Breach, 1971.

Вебпосилання

[ред. | ред. код]

Деталізації

[ред. | ред. код]