Ґвідо Кавальканті
| Ґвідо Кавальканті | |
|---|---|
| італ. Guido Cavalcanti | |
 | |
| Народився | 1258 Флоренція, Флорентійська республіка[1] |
| Помер | 29 серпня 1300 Флоренція, Флорентійська республіка[1] ·малярія |
| Країна |  Флорентійська республіка |
| Діяльність | поет, письменник |
| Вчителі | Брунетто Латініd |
| Знання мов | Medieval Italiand, середньовічна латина і італійська[2] |
| Конфесія | атеїзм |
| Батько | Кавальканте Кавалькантіd |
Ґвідо Кавальканті (італ. Guido Cavalcanti; 1259, Флоренція — серпень 1300) — італійський філософ і поет. Син Кавальканте Кавальканті.
Був другом Данте і до нього головою флорентійських поетів, продовжив філософськи-містичну любовну поезію болонця Гвініцеллі. Одружився з Беатріче, дочкою Фаріната дельї Уберті, глави ґібелінів. Сам Кавальканті був ґвельфом. Після розпаду цієї партії на групи Чорних і Білих приєднався до останніх, брав участь в боротьбі з противниками і в 1300 був вигнаний в Сарцану.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118519778 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ CONOR.Sl
- Кавальканті Ґвідо // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 697. — ISBN 966-692-578-8.
