448-ма ракетна бригада (РФ)
448-я ракетна бригада імені Сергія Павловича Непереможного (448 рбр) | |
---|---|
На службі | 1 липня 1986 - т. ч. |
Країна | СРСР → Росія |
Належність | Сухопутні війська |
Тип | ракетна бригада |
Роль | вогневе ураження противника в ході ведення загальновійськових операцій |
Гарнізон/Штаб | Курськ, Курська область, Росія |
Оснащення | Іскандер-М[1] |
Медіафайли на Вікісховищі |
448-ма ракетна бригада — тактичне з'єднання Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації. Бригада дислокується у Курській області. Умовне найменування — Військова частина № 35535 (в/ч 35535). Скорочена найменування — 448-ма рбр. З'єднання входить до складу 20-ї гвардійської загальновійськової армії Західного військового округу.
Ракетне з'єднання, дислоковане в Курській області, сформовано 1 липня 1986 року в Групі радянських військ у Німеччині (ГРВН) з окремих ракетних дивізіонів виведених зі складу дивізій. Бригада перебувала у складі 3-ї загальновійськової армії з пунктом постійної дислокації в селі Борн[2].
У 1993 році бригада переїхала до Курська до складу 20-ї гвардійської загальновійськової армії, що також раніше перебувала в складі ГРВН[3].
Указом Президента Російської Федерації № 444, від 2 серпня 2021 року, 448-й ракетній бригаді присвоєно ім'я С. П. Непобєдімий [4].
На озброєнні бригади з самого дня заснування й до 2019 року перебували тактичні ракетні комплекси 9K79-1 «Точка-У» виробництва Воткінського машинобудівного заводу[3]. На 2018 рік 448-ма рбр залишалася єдиним ракетним з'єднанням з ТРК «Точка-У» у лавах ЗС Росії[5].
З листопада 2019 року з'єднання переозброєно на оперативно-тактичний комплекс «Іскандер-М»[1].
Основними навчальними полігонами на яких бригада відпрацьовує бойові навички є «Капустин Яр» та Лузький артилерійський полігон[6].
Під час російського вторгнення в Україну (2022) з березня 2022 року бригада регулярно здійснює бойові пуски по мирних цілях в Україні, у зв'язку з чим 9 старших офіцерів бригади було офіційно звинувачено у вчиненні військових злочинів[7].
6 серпня 2024 року брали участь у відбитті атаки в Курській області.
- ↑ а б Бригады Сухопутных войск перешли на ударный комплекс "Искандер-М". Российская газета. 21 листопада 2019. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Феськов, 2013, с. 398.
- ↑ а б Антон Валагин (1 липня 2016). Под Курском открыли памятник «ужасу НАТО». Российская газета. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 11 грудня 2018.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 02.08.2021 № 444 "О присвоении 448 ракетной бригаде почетного наименования" (рос.).
- ↑ Александр Храмчихин (16 серпня 2018). Стратегическое оружие бедных. Независимое военное обозрение. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 11 грудня 2018.
- ↑ Донец, Евгений. Курские ракетчики отправились на стрельбы в Астраханскую область. ГТРК Курск. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 11 грудня 2018. [Архівовано 2020-01-16 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.)Военные преступники – военнослужащие 448 ракетной бригады, совершающие военные преступления против народа Украины. gur.gov.ua. Архів оригіналу за 23 липня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
- Коллектив авторов. Вооружённые Силы СССР после Второй мировой войны: от Красной Армии к Советской. Часть 1: Сухопутные войска. — Томск: Издательство Томского университета, 2013. — 640 p. — ISBN 978-5-89503-530-6.