7 Sins

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
7 Sins
РозробникMonte Cristod
ВидавецьDigital Jestersd
Жанр(и)симулятор життя
ПлатформаPlayStation 2[1] і Windows
Дата випуску27 травня 2005
Режим гриоднокористувацька гра
Технічні деталі
РушійRenderWare

7 Sins — відеогра в жанрі симулятор життя, розроблена студією Monte Cristo і видана компанією Digital Jesters для персональних комп'ютерів під управлінням Windows і ігрової консолі PlayStation 2 в 2005 році.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

Гравець повинен дістатися до вершини соціальної драбини і приймати рішення, пов'язані з сімома смертними гріхами. Дія гри відбувається у вигаданому місті Apple City. В процесі гравець приймає рішення, пов'язані з гординею, гнівом, жадібністю, заздрістю, хіттю, лінню і обжерливістю. Нові місії стануть доступні після побудови відносин на поточному рівні. Всього в грі сім частин і сотня неігрових персонажів, з якими доведеться взаємодіяти гравцеві[2].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Головний герой гри Люк (справжнє ім'я Джей Сокіл), бажаючи домогтися популярності в престижному і розкішному місті Еппл-Сіті, змушений підкорити всі східні і південні закутки міста. Глава починається в магазині одягу, де працює Люк. Поступово гравець буде переходити в такі місця, як Клуб «Едем», розкішний ресторан Ескораго, садомазохістський клуб, бійцівський клуб та ін., з часом набуваючи популярність, завдяки своїй чарівності і кмітливості. В кінці головного героя чекає велике випробування зі своїми гріхами під час сну.

Оцінки й думки

[ред. | ред. код]

Британський журнал PC Zone оцінив гру на 6 з 10 балів[3].

Представник журналу «Ігроманія» Олексій Чеберда оцінив 7 Sins в 7,5 балів з 10 можливих і дійшов висновку: «7 Sins рятує тільки одне — ця гра дає нам рідкісну можливість побувати в шкурі розпусника і лиходія. Так що якщо хочете побешкетувати — ласкаво просимо!»[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. redump.org
  2. Deci, T.J. 7Sins - Overview. Allgame. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 10 березня 2010. [Архівовано 2014-11-14 у Wayback Machine.]
  3. PC Zone staff (29 липня 2005). 7 Sins Review. Computer and Video Games. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 10 березня 2010.
  4. Олексій Чеберда (2 серпня 2005). 7 Sins (рос.). Ігроманія. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 6 червня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]