Copiale cipher
Copiale cipher — зашифрований 105-сторінковий рукопис XVIII століття в палітурці, знайдений в архіві Берлінської академії мистецтв, Східна Німеччина.
Він складається з 75 тисяч рукописних символів, виконаних грецькими і латинськими літерами. Автори використовували 90 зашифрованих літер, включаючи 26 ненаголошених латинських. Над буквами c, h, m, n, p, r, s та х поставлені крапки, водночас над i її немає. Двокрапка також зашифрована буква. Слово з великої латинської літери вказує на початок абзацу. Між словами немає пробілу. Текст не містить ілюстрацій.
Єдиний звичайний текст у книзі — «Copiales 3», що міститься в кінці, і «Філіп 1866» на форзаці. Філіп, як вважають, був власником рукопису.[1] Рукопис датують приблизно 1866 роком.
Мова оригіналу не була відома вченим. Після тривалих зусиль дійшли висновку, що текст написаний німецькою. Частотний аналіз на відповідність з німецькими словами дав позитивні результати.
У жовтні 2011 році розшифрування рукопису з використанням сучасних комп'ютерних технологій здійснили Кевін Найт з Інституту інформаційних наук Університету Південної Каліфорнії (США), Беата Мейюесі і Крістіан Шефер з Уппсальського університету в Швеції. Вони визначили, що це складний підстановочний шифр, що складається з латинських і грецьких літер змішаних з абстрактними символами.
Вчені виявили, що на перших 16 сторінках описується обряд посвячення невідомого таємного товариства, імовірно, пов'язаного з масонством.[2][3][4] Під час ритуалу посвяти кандидата просили прочитати чистий аркуш паперу. Не впоравшись з цим завданням, він отримував окуляри і робив ще одну спробу. Потім після «операції», у ході якої виривалась волосина з брови, очі промивались ганчіркою.
Таємна організація була попередником окультних груп, таких як Герметичний Орден Золотої Зорі.
Книга кидає світло на поширення політичних ідей того періоду. За словами доктора Найта, таємні товариства мали значний вплив на Американську і Французьку революції. Зокрема у кінці книги містяться політичні міркування щодо природних прав людини.[2]
- ↑ Knight Kevin, Megyesi Beáta and Schaefer Christiane. The Copiale Cipher [Архівовано 26 жовтня 2011 у Wayback Machine.] pdf-формат з ілюстраціями
- ↑ а б Markoff, John "How revolutionary tools cracked a 1700s code," The New York Times, October 24, 2011. Архів оригіналу за 27 жовтня 2011. Процитовано 26 жовтня 2011.
- ↑ Knight, Kevin, Megyesi, Beáta and Schaefer, Christiane "The Copiale Cipher," Proceedings of the 4th Workshop on building and using comparable corpora, pages 2-9, 49th Annual Meeting of the Association for Comparable Linguistics, 24 June 2011. Retrieved October 25, 2011 [Архівовано листопад 12, 2011, у Wayback Machine.] pdf
- ↑ Комп’ютерні вчені зламали містичну книгу. Science News. October 25, 2011. Архів оригіналу за 27 жовтня 2011. Процитовано 26 жовтня 2011.
- Повна інформація про Copiale cipher [Архівовано 2 вересня 2012 у WebCite] (англ.)
- Книга Copiale cipher [Архівовано 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.] у pdf-форматі.
- Copiale cipher. Переклад англійською [Архівовано 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.]