Duque de Tetuán (1874)
«Дуке де Тетуан» | ||
---|---|---|
Duque de Tetuán | ||
Служба | ||
Тип/клас | Броненосець | |
Держава прапора | •ВМС Іспанії | |
Належність | Військово-морські сили Іспанії | |
Введено в експлуатацію | 1874 рік | |
Виведений зі складу флоту | 1900 рік | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 703 т | |
Довжина | 43 м | |
Ширина | 9,5 м | |
Осадка | 2,15 м | |
Бронювання | 100 мм | |
Технічні дані | ||
Потужність | 190 к.с. | |
Швидкість | 6 вузлів | |
Екіпаж | 60 чол. | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 x 160-мм гармата 4 x 120-мм гармати |
Плавуча батарея «Дуке де Тетуан» (ісп. Duque de Tetuán) — броненосець ВМС Іспанії з низьким надводним бортом, який нагадував за конструкцією монітор, побудований під час Третьої Карлістської війни (1872—1876) для забезпечення берегової оборони та вогневої підтримки сухопутних військ. Його завданням стало забезпечення захисту Ферроля. Він виконував це завдання впродовж всього часу служби, на короткий час виводився із складу флоту у 1897, і був остаточно виключений зі складу флоту та утилізований 1900 року.
Конструкція корабля була розроблена Королівським військово-морським арсеналом у Ферролі[1] для задоволення потреби флоту у плавучій батареї, здатній забезпечити артилерійську підтримку військам на березі під час третьої Карлістської війни. «Дуке де Тетуан» мав дерев'яний корпус, вкритий пластинами броні товщиною 100 міліметрів.[2]. Деякі з броньових плит, використаних при будівництві «Дуке де Тетуан», були зняті з броньованого фрегату «Тетуан»[3] який згорів за підозрілих обставин під час заколоту кантоналістів у Картахені.[4]
Озброєння складалося з одної 160-міліметрів (6,3 дюйм) гармати і чотирьох 120-міліметрів (4,7 дюйм) нарізних гармат.[2]. Будівництво «Дуке де Тетуан» відбулося в Картахені, і незавершений корабель був захоплений повстанцями, коли вони захопили місто.[5]
Незважаючи на нагальну потребу у такому кораблі для надання вогневої підтримки в урядовій кампанії проти карлістів, «Дуке де Тетуан» не був вчасно завершений для участі у війні[2]. Його конструкція робила корабель недостатньо ефективним як засіб атаки[6] і він був призначений для оборони бази флоту у Ферролі. «Дуке де Тетуан» виконував цю негероїчну місію, не взявши участь у жодних бойових діях протягом усієї своєї служби.[2]
Класифікований як корабель третього класу до кінця 19 століття, «Дуке де Тетуан» був знятий з експлуатації і виключений зі списків флоту до 1897 року.[7] Однак 1898 року початок іспано-американської війни призвів до його повторного введення в експлуатацію, знову для захисту Ферроля від нападу. Корабель був забезпечений інструментами і управлінням для детонації міних полів, які були закладені для захисту бази.[8]
Після закінчення війни «Дуке де Тетуан» був знову виведений з експлуатації і проданий на брухт у 1900 році[2].
Puigcerdá — єдиний справжній монітор ВМС Іспанії
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г д «Batería flotante Duque de Tetuán» [Архівовано 2 березня 2012 у Wayback Machine.]. La Marina Blindada en el Siglo XIX
- ↑ Lillo, Luis, González and Rodríguez González 2001, p. 80.
- ↑ Greene and Massignani 1998, p. 281.
- ↑ Forbes p. 706.
- ↑ Keltie 1887, p.468.
- ↑ Proceedings XXIII, p. 769
- ↑ Rodríguez González 1998, p. 194.
- Forbes, Archibald; Henty, George Alfred; Griffiths, Arthur (1896). Battles of the Nineteenth Century. Cassell.
- Greene, Jack; Massignani, Alessandro (2008). Ironclads At War: The Origin And Development Of The Armored Battleship. Da Capo Press. ISBN 978-0-7867-4298-1.
- Keltie, Sir John Scott, ed. (1887). The Statesman's Year-book: Statistical and Historical Annual of the States of the Civilised World for the Year 1887. Macmillan.
- Coello, Juan Luis; González, Agustín Ramón Rodríguez (2001). Buques de la Armada española: a través de la fotografía, (1849—1900) (in Spanish). Agualarga. ISBN 978-84-95088-37-6.
- Proceedings of the United States Naval Institute. XXIII. U.S. Naval Institute. 1897. p. 769.
- González, Agustín Ramón Rodríguez (1998). Operaciones de la Guerra de 1898: una revisión crítica. Actas Editorial. ISBN 978-84-87863-72-1.