Mycobacterium ulcerans

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mycobacterium ulcerans

Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Актинобактерії (Actinobacteria)
Ряд: Актиноміцети (Actinomycetales)
Підряд: Corynebacterineae
Родина: Мікобактерії (Mycobacteriaceae)
Рід: Мікобактерія (Mycobacterium)
Вид: M. ulcerans
Mycobacterium ulcerans
MacCallum et al. 1950
Посилання
Вікісховище: Mycobacterium ulcerans
Віківиди: Mycobacterium ulcerans
EOL: 971548
ITIS: 963841
NCBI: 1809

Mycobacterium ulcerans — вид актинобактерій родини Мікобактерії (Mycobacteriaceae). Патогенний для людини вид, що є спричиною тропічного захворювання виразки Бурулі[1]

Аеробні нерухомі кислотостійкі бактерії[1]. Ці бактерії не утворюють спор і капсул та зазвичай розглядаються як грам-позитивні. Хоча вони і не забарвлюються за Грамом, їх класифікують як кислотостійкі грам-позитивні бактерії через відсутність у них зовнішньої мембрани.

Як і всі види роду, Mycobacterium ulcerans характеризується унікальною структурою клітинної стінки, товстішою за більшість бактерій, гідрофобною, восковистою, багатою на міколову кислоту та її солі. Головними шарами клітинної стінки є шари гідрофобних міколатів та шар пептидоглікану, що зв'язаний з молекулами полісахариду-арабіногалактану.[2]

Епідеміологія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Виразка Бурулі

Mycobacterium ulcerans спричиняє виразку Бурулі. Захворювання трапляється найчастіше в Західній та Центральній Африці, зрідка в Латинській Америці, Австралії і тропічній Азії. Джерела інфекції на сьогодні до кінця не прояснені. Від людини до людини хвороба, навіть при тісному контакті, передається вкрай рідко[3]. Зараженими у водоймах з переважно стоячою водою є малі водні тварини. У Австралії резервуарами можуть слугувати природно заражені коали та опосуми.

Бактерія живе під шкірою. Її токсини руйнують клітини шкіри, дрібні кровоносні судини та жир, що призводить до появи виразки та втрати шкіри. З часом виразка збільшується та може стати причиною каліцтва.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Ryan KJ, Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9.
  2. Bhamidi S (2009). Mycobacterial Cell Wall Arabinogalactan. Bacterial Polysaccharides: Current Innovations and Future Trends. Caister Academic Press. ISBN 978-1-904455-45-5.
  3. Jacobsen KH, Padgett JJ. Risk factors for Mycobacterium ulcerans infection. Int J Infect Dis. 2010 Aug. 14(8): e677-81.