Stadler Rail
 | |
_140.JPG) | |
| Тип | виробник залізничного транспортуd |
|---|---|
| Правова форма | Акціонерне товариство[d] |
| Галузь | важке машинобудування |
| Лістинг на біржі | SIX: SRAIL |
| ISIN | CH0002178181 |
| Засновано | 1942 |
| Засновник(и) | Ernst Stadlerd |
| Штаб-квартира | Бусснанг |
| Керівник(и) | Peter Spuhlerd |
| Продукція | рейковий рухомий склад |
| Виторг | 3 610 000 000 Fr (2023)[1] |
| Власник(и) | Peter Spuhlerd і RAG-Stiftungd |
| Співробітники | 13 944 осіб (2022)[1] |
| stadlerrail.com | |
 | |
 Stadler Rail у Вікісховищі | |
«Stadler Rail AG» — швейцарська компанія, що спеціалізується на виробництві залізничного та міського рейкового транспорту — високошвидкісні, міжміські, регіональні та приміські поїзди, рухомий склад метрополітену, трамваї. Заснована 1942 року, штаб-квартира в місті Бусснанг.
У компанії працює понад 8500 співробітників і понад 50 відділень сервісу.
1942 року Ернст Штадлер заснував інженерне бюро Цюрих Штадлер, яке в 1945 році розпочало виробництво батарей та маневрових локомотивів.
У 1962 році компанія побудувала актовий зал в місті Бусснанг, де нині розташована її штаб-квартира.
У 1976 році компанія змінила назву на Stadler Fahrzeuge AG, а з 1984 року розпочалось виробництво рейкових транспортних засобів для перевезення пасажирів.
1989 року компанія змінила назву на PCS Holding[2].
У 1994 році компанія PCS Holding AG змінила назву на сучасну — Stadler Rail AG.
- Stadler Bussnang AG:
- Stadler Altenrhein AG:
- Альтенрейн (Швейцарія) — придбаний у 1997 році у Schindler Group.
- Stadler Pankow GmBH:
- Stadler Stahlguss AG:
- Біль/Б'єнн (Швейцарія) — придбаний 2004 року на аукціоні.
- Stadler Polska Sp. Z oo:
- Stadler Weiden GmbH:
- Вайден-ін-дер-Оберпфальц — з 4 січня 2005 року.
- Stadler Winterthur AG:
- Вінтертур (CH) — колишній WinPro AG (колишній швейцарський локомотивний завод), придбаний 7 вересня 2005 року.
- Stadler Minsk:
- Фаніполь (Білорусь) — відкритий 2014 року.
- завод відкритий у Фаніполі, який постачав залізничний рухомий склад переважно до країн СНД. У листопаді 2019 року Азербайджанська залізниця замовила у «Stadler» 4 дизель-поїзди та 6 електропоїздів Flirt, які збирали саме на цьому заводі;
- 29 листопада 2022 року швейцарська компанія «Stadler Rail», через накладені санкції на Білорусь, у зв'язку з підтримкою російського вторгнення в Україну, перемістила виробництво поїздів Flirt, що будувалися для Азербайджанської залізниці, із заводу у Фаніполі до міста Седльці (Польща). Після початку російського вторгнення в Україну «Укрзалізниця» закликала компанію «Stadler» припинити діяльність у Росії та Білорусі[3].
- Stadler US Inc.:
- Солт-Лейк-Сіті (штат Юта, США) — з 2015 року.
- Stadler Valencia SAU:
- Албуйшек (Валенсія, Іспанія) — підрозділ колишнього залізничного дивізіону Vossloh (колишнє підприємство MACOSA компанії Alstom), придбане 2015 року.
- Крайова (Румунія) — спільне підприємство Electroputere з виробництва обладнання для рухомого складу (з 2019 року).
- PT Stadler INKA Indonesia
- Баньювангі (Індонезія) — спільне підприємство з PT INKA, у стадії будівництва[4].
.jpg)
Stadler реалізує модельний транспорт:
- Stadler EC250 (SMILE) — високошвидкісний електропоїзд.
- Stadler FLIRT — електропоїзд,[5] дизельний, дворежимний або водневий[6] рухомий склад.[7].
- Stadler GTW — зчленований вагон[5].
- Stadler KISS — дворівневий моторовагонний рухомий склад[8].
- Stadler Regio-Shuttle — рейковий автобус[5].
- Stadler WINK — дизель-акумуляторний або електроакумуляторний поїзд[9]
- Stadler SPATZ — вузькоколійний вагон із панорамними вікнами[5].
- Stadler Tango — високо- або частково низькопідлоговий трамвай[10].
- Stadler Variobahn — повністю низькопідлоговий трамвай[11].
- Stadler METRO — електропоїзд для міських систем швидкісного транспорту[12]. Нині використовується на лініях Berlin U-Bahn як BVG Class IK і як серії M110/M111 для мінського метрополітену. У майбутніх замовленнях є виробництво безпілотного рухомого складу метрополітену для Глазго[13][14][15][16] the Class 777 електропоїзди для Merseyrail, Ліверпуль[17][18]. Вагони CQ400 для мережі MARTA Атланти та Джорджії[19] та поїзди Class 555 для метрополітену Тайн-енд-Віру[20].
У 2016 році, з моменту придбання Vossloh España, компанія Stadler Rail додатково виробляла продукцію:
- Stadler Citylink — трамвай-поїзд, що експлуатується в Німеччині, Іспанії та Великій Британії (Sheffield Supertram Class 399).
- Stadler Euro — дизель-електричний локомотив, збудований для європейського ринку.
- Stadler Eurolight — полегшений варіант для Великої Британії (British Rail Class 68).
- Stadler Euro Dual — дизель-електричний варіант для Великої Британії (British Rail Class 88).
Stadler також побудував декілька поїздів для конкретних клієнтів, у деяких випадках включаючи елементи їх стандартних конструкцій:
- Stadler NExT — індивідуальне виробництво для Regionalverkehr Bern-Solothurn (Швейцарія).
- Stadler Allegra — індивідуальне виробництво для Ретійської залізниці (Швейцарія).
- Stadler Capricorn — ще одне замовлення для Ретійської залізниці[21].
- SBB-CFF-FFS Ee 922 — маневровий електровоз, побудований для Швейцарських федеральних залізниць.
- SBB-CFF-FFS Eem 923 — гібридний електродизельний маневровий локомотив, збудований для Швейцарських федеральних залізниць.
- Напівмодульний легкорейковий рухомий склад для Форхбан та Трогенербан (Швейцарія)[5][22].
- Рухомий склад для зубчастих залізниць — Венгернальпбан, Юнгфраубан та Роршах-Гайден-бан у Швейцарії, залізниці Монтсеррат та залізниці Валль-де-Нурія в Іспанії, а також залізниця Діакоптон-Калаврита в Греції, залізниця Пайкс-Пік[en] в США, залізниця Корковаду в Бразилії[23]
- Stadler He 4/4 для бразильської компанії MRS Logística, найпотужніший зубчастий локомотив у світі[24][25].
- Поки що ще не мають назву дворівневі вагони для Rocky Mountaineer. За конструкцією вагони будуть схожі на Colorado Railcar Ultra Dome[26].
- Трамвай Stadler Metelitsa для Острави[27].
- DBAG Class 483/484 для Berlin S-Bahn (спільно з Siemens Mobility).
- New Zealand Stadler locomotive для KiwiRail у міста Нова[28].
22 лютого 2021 року, під час свого виступу в рамках всеукраїнського форуму «Україна 30. Інфраструктура» Президент України Володимир Зеленський анонсував проєкт «City Express», який передбачає новий рівень міжміського сполучення[29].
Проєктом «Kyiv City Express» передбачено обслуговування 6 напрямків навколо Києва: Вишгородський, Богуславський (Трипілля, Кагарлик, Миронівка), Ніжинський (Бровари, Бобровиця, Носівка), Яготинський (Бориспіль, Березань), Узинський (Боярка, Вишневе, Васильків, Фастів I, Біла Церква) та Клавдієвський (Ірпінь, Буча, Ворзель, Немішаєве).
У подальших планах — реалізація «City Express» у Дніпрі та Харкові[30]. Проєкт призупинено через повномаштабне вторгнення РФ в Україну!
- ↑ а б https://stadlerrail.com/media/pdf/stadler_rail_gb_2023_web_de.pdf
- ↑ Stadler Rail (пол.). Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 22 лютого 2015.
- ↑ Stadler переніс виробництво поїздів з Білорусі до Польщі. cfts.org.ua. 29 листопада 2022.
- ↑ Perusahaan Patungan INKA dan STADLER, Akhirnya Dibentuk. inka.co.id. Industri Kereta Api. 4.8.2020. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 21.01.2021.
- ↑ а б в г д Stadler relies on tailor-made trains. Railway Gazette. 1 червня 2004. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 20 вересня 2013. [Архівовано 2018-08-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Stadler to deliver hydrogen-powered train to SBCTA. railway-technology.com. 15 листопада 2019. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ First electro-diesel Flirts ordered. railwaygazette.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. [Архівовано 2020-11-26 у Wayback Machine.]
- ↑ One Kiss good, two Kisses better. Railway Gazette. 1 вересня 2012. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 20 вересня 2013. [Архівовано 2013-09-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Stadler launches Wink multiple-unit offering a range of traction options. Railway Gazette. 22 листопада 2017. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 23 листопада 2017. [Архівовано 2017-11-22 у Wayback Machine.]
- ↑ First Tango in Basel. Railway Gazette. 9 вересня 2008. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 20 вересня 2013. [Архівовано 2014-09-13 у Wayback Machine.]
- ↑ First Variobahn tram arrives in Bergen. Railway Gazette. 9 грудня 2009. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 20 вересня 2013. [Архівовано 2013-09-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Glasgow Subway trains first in UK to run with no staff on board. www.scotsman.com (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
- ↑ New Subway trains unveiled - SPT. SPT (англ.). 4 березня 2016. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 12 лютого 2018. [Архівовано 2018-01-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Subway Revival – Glasgow to introduce UTO. Rail Engineer (англ.). 23 серпня 2016. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018. [Архівовано 2018-02-13 у Wayback Machine.]
- ↑ New trains unveiled for Glasgow Subway. BBC News (англ.). 4 березня 2016. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
- ↑ Barrow, Keith. Stadler to supply new Merseyrail trains. International Railway Journal. International Railway Journal. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 16.12.2016.
- ↑ STADLER SIGNS CONTRACT TO BUILD AND MAINTAIN 52 METRO TRAINS FOR LIVERPOOL CITY REGION. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 28.12.2021.
- ↑ Ltd, DVV Media International. Stadler to supply up to 354 metro cars to Atlanta. Metro Report (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Tyne and Wear, Nexus. Nexus unveils £362m new Tyne and Wear Metro trains. Nexus (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 січня 2020.
- ↑ Stadler capricorn. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 28.12.2021. [Архівовано 2019-09-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Low-floor Multiple-unit Be 4/6 for the Forchbahn, Switzerland (PDF). Stadler Rail. Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2013. Процитовано 20 вересня 2013. [Архівовано 2013-09-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Two-part rack-and-pinion multiple unit (PDF). Stadler Rail. Архів оригіналу (PDF) за 21 березня 2021.
- ↑ 2010-03-01T09:11:00. Rack superpower for Brazilian freight line. Railway Gazette International (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ Electric rack and adhesion locomotive He 4/4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 лютого 2021.
- ↑ Johnston, Bob (July 2016). Rocky Mountaineer turns over new GoldLeafs. Trains. 76 (7): 21.
- ↑ Stadler Metelica trams selected for Ostrava. Metro Report International. 22.11.2016. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Stadler and KiwiRail sign a contract for 57 mainline locomotives (PDF). Stadler Rail. 11.10.2021. Архів (PDF) оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Президент України Володимир Зеленський анонсував проєкт «City Express». depo.ua. 22 лютого 2021. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021.
- ↑ Надія Собенко (24 лютого 2021). До міст-сателітів Києва пустять нові електрички: Укрзалізниця розвиватиме приміське сполучення з великими містами в рамках проекту City Express. kyiv.depo.ua. Depo.Київ. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Stadler Rail
- www.stadlerrail.com — офіційний сайт компанії Stadler Rail AG [Архівовано 7 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.stadlerstahlguss.ch/ — Сайт компанії Stadler Rail AG [Архівовано 4 серпня 2010 у Wayback Machine.]
