UNIVAC

UNIVAC

Тип	computer model seriesd
Засновано	1946
UNIVAC у Вікісховищі

UNIVAC (UNIVersal Automatic Computer) — підрозділ компанії Remington Rand, створений розробниками комп'ютера ENIAC — Джоном Моклі та Преспером Екертом, та назва перших в США комп'ютерів, призначених для комерційного застосування, які своїм успіхом були зобов'язані зручним компонентам введення-виведення даних. Комп'ютери — послідовники Univac 1107 продовжують знаходити застосування у 21-му столітті, і виробляються корпорацією Unisys.

Історія

Моклі і Екерт задалися метою розробити для машини UNIVAC накопичувач на магнітній стрічці, яким можна було б користуватися як для введення, так і для виводу інформації. На відміну від недостатньо міцною пластмасової стрічки, що застосовувалася в комп'ютері BINAC, в UNIVAC використовувалася металева. Більш того, пристрій був компактним: на одну бобіну намотувалось до 400 м стрічки шириною в 1,2 см, причому на кожному сантиметрі стрічки зберігалася інформація в кількості понад 40 десяткових розрядів. Таким чином, на одній бобіні стрічки вдавалося записати понад мільйон символів, що еквівалентно десяткам тисяч перфокарт.

UNIVAC I

UNIVAC 1103

Моклі і Екерт розробили також електронний пристрій UNISERVO I, який виводив дані на магнітну стрічку і вводив з неї зі швидкістю, яка віщувала революційні зміни в техніці введення-виведення. Пристрій UNISERVO міг зчитувати 12,5 тис. символів в секунду, проте металева стрічка виявилася занадто грубою для чутливих магнітних головок швидкодіючого пристрою, і в наступних модифікаціях металева стрічка була замінена пластмасовою, виготовленої з матеріалів, досить міцних, але таких, що викликають менше руйнування магнітної головки.

UNIVAC 1232

UNIVAC 1100/80

Можливо, найбільш вдалим пристроєм в системі вводу-виводу комп'ютера UNIVAC був швидкодіючий принтер. Потреба в такому принтері не викликала сумнівів з самого початку, оскільки машина призначалася для великих організацій, де вона могла використовуватися для розрахунку заробітної плати, складання фінансових звітів та інвентаризації. До того часу вже існували досить досконалі друкуючі пристрої. Ще в роки війни на одному із захоплених німецьких підводних човнів був виявлений цікавий принтер, в якому молоточки притискали папір до друкувального циліндра. Кілька американських фірм робили спроби вдосконалити цей пристрій, коли група, що розробляла UNIVAC, вирішила створити власний принтер.

Розробку принтера було доручено одному з керівників проекту Ерлу Мастерсону; спільно з Дж. Преспером Екертом йому вдалося сконструювати перший комерційний високошвидкісний принтер. Пізніше Мастерсон згадував, що пропозиція створити новий принтер надійшла з торгового відділу фірми Remington Rand: «Там заявили, що не зможуть більше залучити жодного покупця, якщо UNIVAC не знайде можливість друкувати величезні томи вихідної інформації. На нас чинили потужний тиск, кваплячи завершити розробку принтера».

Коли вступив в експлуатацію перший UNIVAC I — у 1951 р. його придбало бюро перепису населення США, Мастерсон ще трудився над дослідним зразком свого винаходу. Але до 1954 р. він завершив розробку машини, і закладені в ній принципи лягли в основу майбутньої технології пристроїв введення-виведення. Юніпрінтер Мастерсона друкував рядок зі 120 символів практично одномоментно, а не по одному символу, як це робили всі принтери з тих пір, як ще в XIX ст. з'явилася друкарська машинка.

Ідея рядкового принтера стала практично здійсненною, перш за все завдяки дуже дотепному пристрою — обертальному барабану. На барабан наносилися повні шрифтові набори символів — на кожну з 120 позицій доводилося по одному шрифтовому набору. Барабан швидко обертається навколо горизонтальної осі, молоточок на кожній позиції притискає папір до фарбувальної стрічки, а останню — до відповідної літери. Принтер Мастерсона працював на електронних лампах, що споживали 14 кВт електроенергії. Інформацію, оброблену комп'ютером, він зчитував з магнітної стрічки і друкував зі швидкістю 600 рядків на хвилину, що в 4 рази перевищувало швидкість табулятора від IBM, що використовувався як принтер.

У 50-ті роки урядовим організаціям і фірмам було продано всього 46 машин першої моделі UNIVAC. І хоча цей принтер був лише додатковою (а не обов'язковою) частиною обладнання, його, як з гордістю згадував Мастерсон, «купував майже кожен, хто купував комп'ютер».

Література

1. David E. Lundstrom: A Few Good Men from Univac, ISBN 0-7351-0010-1
2. Nancy Beth Stern, From Eniac to UNIVAC: An Appraisal of the Eckert-Mauchly Computers, ISBN 0-932376-14-2
3. Arthur L. Norberg, Computers and Commerce: A Study of Technology and Management at Eckert-Mauchly Computer Company, Engineering Research Associates, and Remington Rand, 1946—1957 (History of Computing) (Hardcover), ISBN 0-262-14090-X
4. James W. Cortada, Before the Computer: IBM, NCR, Burroughs, and Remington Rand and the Industry They Created, 1865—1956 (Studies in Business and Technology), ISBN 0-691-05045-7

Посилання

• UNIVAC Conference Oral history on 17-18 May 1990. [Архівовано 17 травня 2020 у Wayback Machine.] Інститут Чарлза Беббіджа, Міннесотський університет, Міннеаполіс. 171-сторінковий транскрипт усних розповідей піонерів комп'ютерної техніки, мали відношення до машин UNIVAC, записаний 17–18 травня 1990 року. На зустрічі були присутні 25 інженерів, програмістів, спеціалістів з маркетингу і продажу, а також представники таких фірм-замовників, як General Electric, Arthur Andersen і Бюро перепису населення США.
• Oral history interview with Isaac Levin Auerbach Oral history interview by Nancy B. Stern, 10 April 1978. Charles Babbage Institute, University of Minnesota, Minneapolis. Auerbach recounts his experiences at Electronic Control Company (later the Eckert-Mauchly Computer Company) during 1947—1949. He discusses the BINAC computer project for Northrop Aircraft, the UNIVAC, as well as the roles of the National Bureau of Standards, Northrop Aircraft, Raytheon, Remington Rand, and IBM.
• UNIVAC Memories [Архівовано 24 грудня 2007 у Wayback Machine.];
• Unisys History Newsletter [Архівовано 7 лютого 2006 у Wayback Machine.].
• Universal Automatic Computer Model II [Архівовано 28 липня 2012 у Wayback Machine.]
• UNIVAC 1004 80/90 Card Processor [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
• The Case 1107 [Архівовано 11 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Unisys History Newsletter. Volume 1, Number 3 [Архівовано 9 липня 2013 у Wayback Machine.]
• UNIVAC timeline [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
• A still functional UNIVAC 9400 in a German computer museum [Архівовано 3 липня 2012 у Wayback Machine.]
• UNIVAC Simulator 1.2 — by Peter Zilahy Ingerman; Shareware simulator of the UNIVAC I and II
• UNIVAC I/II console photos, 1948—1955 marketing documentation and flash video (Off The Broiler blog) [Архівовано 10 грудня 2012 у Archive.is]
• UNIVAC Television Advertisement from the Internet Archive