USS Gato (SS-212)

Історія служби
Командувачі	Lt.Cdr. William Girard Myers; Lt.Cdr. Robert Joseph Foley; T/Cdr. Richard Marvin Farrell
Операції	13 походів
Перемоги	10 суден (28 039 т) потоплено та одне (4575 т) пошкоджено

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Gato.

«Гато»
USS Gato (SS-212)

Американський ПЧ «Гато» виходить з Mare Island Naval Shipyard. 29 листопада 1944
Верф	Electric Boat, Гротон, Коннектикут
Під прапором	США
Належність	ВМС США
Порт приписки	Перл-Гарбор, Датч-Гарбор, Брисбен
Замовлення	12 червня 1940
Закладений	5 жовтня 1940
Спуск на воду	21 серпня 1941
Введений до складу флоту	31 грудня 1941
Виведений зі складу флоту	1 березня 1960
На службі	1941—1960
Сучасний статус	25 липня 1960 року списаний на брухт
Бойовий досвід	Друга світова війна Тихоокеанський ТВД
Нагороди	13 бойових зірок
Проєкт
Тип ПЧ	дизель-електричний торпедний ДПЧ
Розробник проєкту	Electric Boat
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	21 вузол (39 км/год)
Швидкість (підводна)	9 вузлів (17 км/год)
Робоча глибина занурення	60 м
Гранична глибина занурення	91 м
Дальність плавання	11 000 миль (20 000 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна)
Автономність плавання	48 годин на швидкості 2 вузли (3,7 км/год)
Екіпаж	83 офіцери та матроси
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	95,02 м
Ширина корпусу найб.	8,31 м
Середня осадка (по КВЛ)	5,2 м
Водотоннажність надводна	1 510 т
Силова установка
дизель-електрична; 4 × головні дизельних двигуни Fairbanks-Morse Model 38D8-1⁄8^[1] 2 × 126-секційні хімічних батареї типу Sargo^[2] 4 × високошвидкісні електродвигуни Elliott з редукторами^[1]
Гвинти	2
Потужність	2 740-5400 к.с.
Озброєння
Артилерія	1 × 76-мм палубна гармата / 50 калібрів
Торпедно- мінне озброєння	10 × 533-мм торпедних апаратів 16 торпед 2 × 1016-мм мінних загороджувачі (60 мін)
ППО	1 × 40-мм зенітна гармата Bofors L60 1 × 20-мм автоматична зенітна гармата «Ерлікон»

«Гато» (англ. USS Gato (SS-212) — американський підводний човен типу «Гато», що перебував у складі військово-морських сил США у роки Другої світової війни.

«Гато» був закладений 5 жовтня 1940 року на верфі компанії Electric Boat у Гротоні, штат Коннектикут. 21 серпня 1941 року він був спущений на воду, а 31 грудня 1941 року увійшов до складу ВМС США.

Історія служби

16 лютого 1942 року «Гато» вирушив через Панамський канал до Сан-Франциско, де розпочав додаткову підготовку екіпажу. 23 березня 1942 року він перебував на перископній глибині під час дії на глибині біля входу в затоку Сан-Франциско, коли дирижабль TC-13 класу прийняв його за японський підводний човен і атакував чотирма 147 кг глибинними бомбами. В результаті вибухів «Гато» зазнав значних пошкоджень, але без втрат особового складу. Це був єдиний інцидент «дружнього» вогню між дирижаблем ВМС США та підводним човном у Другій світовій війні.

Після ремонту на військово-морській верфі Маре-Айленд у Каліфорнії «Гато» знову був готовий до виходу в море 27 березня 1942 року. Згодом він перейшов до Перл-Гарбора.

3 травня, у першому бойовому поході (20 квітня — 10 червня 1942 року), «Гато» невдало атакував японський переобладнаний авіаносець, перш ніж його відігнали глибинними бомбами чотирьох есмінців біля Маршаллових островів.

Під час свого другого військового патрулювання (2 липня — 29 серпня 1942 року) він патрулював на схід від Курильських островів у напрямку до Алеутського ланцюга. 15 серпня 1942 року він отримав чотири торпедних удари з непідтвердженими пошкодженнями для корабля та припинив патрулювання, повернувшись у Датч-Гарбор на Алясці.

Під час свого четвертого патрулювання (13 січня — 26 лютого 1943), 21 січня «Гато» торпедував та потопив транспорт «Кенкон-Мару», 29 січня вантажне судно «Нічіун-Мару» і 15 лютого вантажне судно «Суруга-Мару» — все біля Нової Джорджії, Соломонові Острови.

26 лютого 1944-го в районі північніше від Нової Гвінеї під час атаки на конвою «Вевак № 20» човен потопив транспорт «Дайген-Мару №3». 12 березня артилерійським вогнем знищили невеликий транспорт «Окінояма-Мару № 3».

Під час свого 11-го бойового походу (28 січня — 13 березня 1945 року) «Гато» патрулював Жовте море у складі скоординованої атакуючої групи (так званою «вовчою зграєю») з «Джаллао» й «Санфіш». 14 лютого він потопив корабель берегової охорони та 21 лютого вантажне судно Tairiku Maru, а потім повернувся на Гуам.

12 квітня 1945 року він вийшов у свій 12-й патруль, зайнявши позицію для підтримки вторгнення на Окінаву. У ніч з 22 на 23 квітня він мав коротку сутичку з двома японськими підводними човнами і ледь не загинув, коли японські торпеди пройшли близько до корпусу. Між 27 і 30 квітня він врятував 10 армійських льотчиків, забравши їх з мілководдя біля пляжів мису Той Місакі, Кюсю. 3 червня 1945 року він повернувся до Перл-Гарбора.

Див. також

Примітки

Виноски

Джерела

↑ ^а ^б Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 271—280. ISBN 978-0-313-26202-9.
↑ U.S. Submarines Through 1945 pp. 305—311

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Gato (SS-212)

Gato (SS-212). на uboat.net. (англ.)
Gato (SS-212). на navsource.org. (англ.)
GATO (SS-212)(англ.)

Література

Friedman, Norman (1995). U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. pp. 285—304. ISBN 1-55750-263-3.
Lenton, H. T. American Submarines (Navies of the Second World War) (Doubleday, 1973), ISBN 0-38504-761-4
Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 270—280. ISBN 978-0-313-26202-9. OCLC 24010356.

США Друга світова війна Військова техніка Війна Морська справа

[Register-1] а ^б Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 271—280. ISBN 978-0-313-26202-9.

[2] U.S. Submarines Through 1945 pp. 305—311

[1]

[2]