Unktaheela specta
| †Unktaheela specta Час існування: пізня крейда 80.57–80.5 млн р. т. | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Unktaheela specta Clark, O'Keefe & Slack, 2023 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Unktaheela specta — вид плезіозаврів родини Polycotylidae, що існував у пізній крейді (80 млн років тому). Описаний у 2023 році.[1]
Викопні рештки плезіозавра знайдені у відкладеннях формації Шарон-Спрінгс. Типовий зразок знайдено в окрузі Найобрара у штаті Вайомінг. Він складається з черепа з нижньою щелепою та майже повного ряду шийних, крижових і хвостових хребців, часткового ряду спинних хребців, частково грудних і тазових пояси та елементи всіх веслових кінцівок. Зразок паратипу був знайдений поблизу Баффало-Геп, штат Південна Дакота. Він складається з повного черепа, зламаної нижньої щелепи та п'яти фрагментів посткранію, які залишаються неідентифікованими.[2]
Родова назва Unktaheela посилається на Унк Чекулу, легендарного рогатого водяного змія з міфології лакота, відомого своїми гострими очима. Видова назва specta походить від латинського слова «spectare», що означає «бачити», посилаючись на гіпотетичні зорові адаптації та морфологію орбіти.
Unktaheela була дуже маленькою полікотилідою, яка у зрілому віці мала деякі характеристики, які можна було б очікувати від онтогенетично молодих особин. Довжина черепа голотипу становить 44,4 сантиметра, а довжина черепа паратипу — 43 сантиметри. Ці розміри менші, ніж у будь-якого іншого відомого дорослого полікотилідного черепа, і зівставні з розмірами ювенільних черепів Dolichorhynchops та Mauriciosaurus.
Unktaheela була приблизно 2,3-2,6 метра завдовжки. Дорослі особини інших дрібних полікотилід, таких як Dolichorhynchops і Scalamagnus, були ближче до 3 метрів завдовжки. Череп Unktaheela мав надзвичайно великі орбіти, що зазвичай асоціюється з молодими тваринами. Однак багато анатомічних характеристик відомих зразків вказують на те, що вони належали повністю дорослим особинам. Наприклад, у зразках зрослися багато кісток, які зазвичай не зростаються у молодих плезіозаврів. Плечові кістки широкі, на відміну від вузької форми, що спостерігається у молодих особин. Unktaheela мав щонайменше 26 верхніх зубів. Для порівняння, дорослі особини Dolichorhynchops мали щонайменше 22, а молоді — 13-14 зубів.[2]
Вчені визначили Unktaheela як полікотилідного члена клади плезіозаврів Leptocleidia, як сестринський таксон до клади, утвореної Martinectes та безіменною полікотиліною з Ніобрарської формації. Ці види разом з Dolichorhynchops spp. (D. osborni та D. herschelensis) утворюють кладу Dolichorhynchia в межах Polycotylinae. [2]
- ↑ Novataxa
- ↑ а б в Clark, Robert O.; O'Keefe, F. Robin; Slack, Sara E. (24 грудня 2023). A new genus of small polycotylid plesiosaur from the Upper Cretaceous of the Western Interior Seaway and a clarification of the genus Dolichorhynchops. Cretaceous Research. 157: 105812. doi:10.1016/j.cretres.2023.105812. ISSN 0195-6671.
- ↑ Sato, Tamaki; Wu, Xiao-Chun; Tirabasso, Alex; Bloskie, Paul (17 березня 2011). Braincase of a polycotylid plesiosaur (Reptilia: Sauropterygia) from the Upper Cretaceous of Manitoba, Canada. Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). 31 (2): 313—329. Bibcode:2011JVPal..31..313S. doi:10.1080/02724634.2011.550358. ISSN 0272-4634.
|
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
