Xixiasaurus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Xixiasaurus
Період існування: пізня крейда, 86 млн р. т.
Skull
Голотипний череп показано зверху (A), праворуч (B) і знизу (C)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Родина: Троодонтиди (Troodontidae)
Рід: Xixiasaurus
et al., 2010
Вид:
X. henanensis
Біноміальна назва
Xixiasaurus henanensis
et al., 2010

Xixiasaurus — рід динозаврів троодонтид, який жив під час пізнього крейдяного періоду в Китаї. Єдиний відомий екземпляр був виявлений в окрузі Сіся, провінція Хенань, у центральному Китаї, і став голотипом нового роду та виду Xixiasaurus henanensis у 2010 році. Назви стосуються районів відкриття, і їх можна перекласти як «ящірка Хенань Сіся». Зразок складається з майже повного черепа (за винятком задньої частини), частини нижньої щелепи та зубів, а також частково правої передньої кінцівки[1].

За оцінками, Xixiasaurus мав довжину 1,5 метра і важив 8 кілограмів[2]. Як троодонтид, він був би схожий на птаха та був легкої будови, мав руки для хапання та збільшений серпоподібний кіготь на другому пальці[1][3]. Його череп був довгим, з довгою низькою мордою, яка утворювала звужену U-подібну форму, якщо дивитися знизу. Лобова кістка чола була куполоподібною на виді збоку, що вказує на те, що вона мала збільшену мозкову оболонку. Відрізнявся від інших троодонтидів тим, що передня частина зубної кістки нижньої щелепи була звернена вниз. На відміну від більшості троодонтидів, зуби Xixiasaurus не мали зубців; натомість їхні кили (передній і задні краї) були гладкими й гострими. Серед троодонтидів він відрізнявся наявністю 22 зубів у кожній верхній щелепі (в інших родів кількість верхньощелепних зубів була або вищою, або меншою)[1][4].

Точні стосунки Xixiasaurus з іншими троодонтидами невідомі, але він мав деякі подібності з Byronosaurus. Хоча колись вважалося, що троодонтиди з незазубреними зубами утворюють кладу, таксономічне значення цієї особливості було піддано сумніву. Троодонтиди мали великий мозок, гострі чуття і, ймовірно, були спритними. Були дискусії щодо їхнього раціону: одні дослідники стверджували, що вони були м'ясоїдними, а інші — що вони були всеїдними або травоїдними. Відсутність зубчастих зубів у Xixiasaurus та деяких інших троодонтидів свідчить про те, що вони були травоїдними, оскільки вони втратили здатність різати м'ясо. Xixiasaurus відомий з формації Majiacun, точний вік якої невідомий. Ці осадові породи були відкладені плетеними потоками та звивистими потоками, і відомі тим, що містять велику кількість яєць динозаврів[1][5][6].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Lü, J.; Xu, L.; Liu, Y.; Zhang, X.; Jia, S.; Ji, Q. (2010). A new troodontid theropod from the Late Cretaceous of Central China, and the radiation of Asian troodontids. Acta Palaeontologica Polonica. 55 (3): 381—388. doi:10.4202/app.2009.0047.
  2. Paul, G.S. (2016). The Princeton Field Guide to Dinosaurs. Princeton University Press. с. 155, 158. ISBN 978-0-691-16766-4.
  3. Hendrickx, C.; Hartman, S.A.; Mateus, O. (2015). An overview on non-avian theropod discoveries and classification. PalArch's Journal of Vertebrate Palaeontology (1): 1—73. ISSN 1567-2158. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  4. Averianov, A.; Sues, H.-D. (2016). Troodontidae (Dinosauria: Theropoda) from the Upper Cretaceous of Uzbekistan. Cretaceous Research. 59: 98—110. doi:10.1016/j.cretres.2015.11.005.
  5. Holtz, T.R.; Brinkman, D.L.; Chandler, C.L. (1998). Denticle morphometrics and a possibly omnivorous feeding habit for the theropod dinosaur Troodon. GAIA. 15: 159—166. doi:10.1.1.211.684. ISSN 0871-5424. {{cite journal}}: Перевірте значення |doi= (довідка)
  6. Liang, X.; Wen, S.; Yang, D.; Zhou, S.; Wu, S. (2009). Dinosaur eggs and dinosaur egg-bearing deposits (Upper Cretaceous) of Henan Province, China: Occurrences, palaeoenvironments, taphonomy and preservation. Progress in Natural Science. 19 (11): 1587—1601. doi:10.1016/j.pnsc.2009.06.012.