кореспондент

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --.

Вимова

• • МФА: [kɔ̝responˈdɛnt]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [ко^уре^еспо^удент]

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто листується з ким-небудь.
2. співробітник газети, журналу, радіо тощо або приватна особа, що надсилає свої інформації з місць; дописувач.
3. особа або установа, що виконує фінансово-кредитні, комерційні доручення для іншої особи або установи (за рахунок останніх).
   1. банк, який представляє інтереси іншого банку в певному місті чи країніі. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• зменш.-пестливі. форми:
• іменники: кореспонденція, член-кореспондент
• прикметники: кореспондентський
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: кореспондент