великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр ◆ Жила удова коло бучного міста, де бучнії будинки громоздилися, де сяли та виблискували церкви золотохресті. Марко Вовчок, «Дев'ять братів і десята сестриця Галя», 1863 р. ◆ Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста з метою його благоустрою. Олександр Довженко, «Автобіографія», 20 вересня 1940 р. ◆ Місто поволі даленіло, і тільки тепер Микола остаточно зрозумів, що в минуле нема вороття. Юрій Збанацький, «Курилові острови», 1963 р.
заст.місце, де відбувається базар ◆ Піднялися на місто йти бублейниці, палянишниці і ті, що кухликами пшоно, а ложками олію продають. Григорій Квітка-Основ'яненко, «Салдацький патрет», 1833 р. ◆ — Я трохи полежу, а ти побіжи на місто та купи хліба… Михайло Коцюбинський, «Маленький грішник», 1893 р.
заст.місцевість (простір земної поверхні), місце (певна місцевість) ◆ І де ходила, // В яких то праведних містах, // А в нас, сердешна, опочила. Тарас Шевченко, «Княжна», 1847 р. ◆ Колись я мала той дівочий звичай, // Як покидала край який надовго, // Збирати квіти з наймиліших міст. Леся Українка, «На пам’ять 31 іюля 1895 року», 1895 р.
заст.місце (службова посада) ◆ З царем самим, либонь то знався [магнат], // В дугу усякого він гнув, // Аж поки то якась Зозуля // Кого із міста не зіпхнула. Панас Мирний, «Розмова двох кумів про земські діла», 1895 р.
прослухати вимову?, файл
