Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	варю́	вари́в	вари́тиму	—
Ти	ва́риш	вари́в вари́ла	вари́тимеш	вари́
Він Вона Воно	ва́рить	вари́в вари́ла вари́ло	вари́тиме	—
Ми	ва́рим (ва́римо)	вари́ли	вари́тимем(о)	варі́м(о)
Ви	ва́рите	вари́ли		варі́ть
Вони	ва́рять	вари́ли	вари́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Безособова форма	ва́рено

варити (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -вар-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

кип'ятити у воді або в іншій рідині якісь харчові продукти і т. ін., готуючи страву, напій. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. готувати за допомогою вогню (обід, вечерю і т. ін.). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. готувати горілку, пиво і т. ін. застосовуючи ряд процесів, одним із яких є кип'ятіння або випаровування. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. спец. виготовляти, розтоплюючи або піддаючи кип'ятінню (смолу, сталь, скло, мило і т. ін.). ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перен. робити гаряче, душно, парко. ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від праслов'янської форми *variti, від котрої також виникли д.-рус. варити, укр. варити, рос. варить, білор. варыць, пол. warzyć, sc. vařiti, словац. variť, в.-луж. warić, н.-луж. wariś, болг. варя «варю», мак. вари «варить», сербохорв. ва́рити, словен. variti, ст.-слов. варити, рос.-церк.-слов. варити. — Праслов'янське variti пов'язане з *vьreti «кипіти»; — споріднене з лит. vérdu vìrti «бурлити, кипіти», лат. verdu, virt «кипіти» (балтосл. *ver- «кипіти, клекотіти»), вірм. վարիմ «горю», нім., англ. warm «теплий», алб. vorbë «горщик для варіння»; сходить до індоєвр. *uerh₁- «палити». Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.

кип'ятити у воді або в іншій рідині якісь харчові продукти і т. ін., готуючи страву, напій
Японська_ja: 煮る (にる), 煮て作る (にてつくる)

готувати за допомогою вогню (обід, вечерю і т. ін.)

готувати горілку, пиво і т. ін. застосовуючи ряд процесів, одним із яких є кип'ятіння або випаровування
Англійська_en: brew ^(en); distill ^(en)

виготовляти, розтоплюючи або піддаючи кип'ятінню (смолу, сталь, скло, мило і т. ін.)

робити гаряче, душно, парко

Словник УЛІФ: варити
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.