Українська

но-сі́й

Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -нос-; суфікс: -ій.

робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін.; носильник ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. той, хто взагалі несе або носить що-небудь ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
той (те), хто (що) має якесь ім'я, назву і т. ін. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перен. той (те), хто (що) містить, має щось, є його виразником ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
розповсюджувач інфекції, хвороби і т. ін. ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін.; носильник

той, хто взагалі несе або носить що-небудь

той (те), хто (що) має якесь ім'я, назву і т. ін.

той (те), хто (що) містить, має щось, є його виразником

розповсюджувач інфекції, хвороби і т. ін.

Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5