відкладати

Ukrainian

Etymology

From відклад- (vidklad-) +‎ -а́ти (-áty). Compare Russian откла́дывать (otkládyvatʹ), Polish odkładać.

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidkɫɐˈdate]

• Audio:

  (file)

Verb

відклада́ти • (vidkladáty) impf (perfective відкла́сти)

1. (transitive, literal, figurative) to put aside, to set aside, to lay aside
2. (transitive) to postpone, to put off, to delay, to defer, to adjourn

   Synonyms: відстро́чувати impf (vidstróčuvaty), відтерміно́вувати impf (vidterminóvuvaty)

   Ніко́ли не відклада́й на за́втра те, що мо́жеш зроби́ти сього́дні.

   Nikóly ne vidkladáj na závtra te, ščo móžeš zrobýty sʹohódni.

   Never put off until tomorrow what you can do today.

3. (transitive, geology) to deposit

Conjugation

Conjugation of відклада́ти, відклада́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	відклада́ти, відклада́ть vidkladáty, vidkladátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	відклада́ючи vidkladájučy	відклада́вши vidkladávšy
	present tense	future tense
1st singular я	відклада́ю vidkladáju	бу́ду відклада́ти, бу́ду відклада́ть, відклада́тиму búdu vidkladáty, búdu vidkladátʹ, vidkladátymu
2nd singular ти	відклада́єш vidkladáješ	бу́деш відклада́ти, бу́деш відклада́ть, відклада́тимеш búdeš vidkladáty, búdeš vidkladátʹ, vidkladátymeš
3rd singular він / вона / воно	відклада́є vidkladáje	бу́де відклада́ти, бу́де відклада́ть, відклада́тиме búde vidkladáty, búde vidkladátʹ, vidkladátyme
1st plural ми	відклада́єм, відклада́ємо vidkladájem, vidkladájemo	бу́демо відклада́ти, бу́демо відклада́ть, відклада́тимемо, відклада́тимем búdemo vidkladáty, búdemo vidkladátʹ, vidkladátymemo, vidkladátymem
2nd plural ви	відклада́єте vidkladájete	бу́дете відклада́ти, бу́дете відклада́ть, відклада́тимете búdete vidkladáty, búdete vidkladátʹ, vidkladátymete
3rd plural вони	відклада́ють vidkladájutʹ	бу́дуть відклада́ти, бу́дуть відклада́ть, відклада́тимуть búdutʹ vidkladáty, búdutʹ vidkladátʹ, vidkladátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відклада́ймо vidkladájmo
second-person	відклада́й vidkladáj	відклада́йте vidkladájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відклада́в vidkladáv	відклада́ли vidkladály
feminine я / ти / вона	відклада́ла vidkladála
neuter воно	відклада́ло vidkladálo

Derived terms

• відклада́ння (vidkladánnja)
• відклада́тися (vidkladátysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відкладати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “відкладати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “відкладати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)