відлічити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From від- (vid-) + лічи́ти (ličýty). Compare Belarusian адлічы́ць (adličýcʹ), Polish odliczyć.
Pronunciation
[edit]
Verb
[edit]відлічи́ти • (vidličýty) pf (imperfective відлі́чувати)
- (transitive) to count, to count off, to count out
- Synonym: відрахува́ти pf (vidraxuváty)
Conjugation
[edit]Conjugation of відлічи́ти, відлічи́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відлічи́ти, відлічи́ть vidličýty, vidličýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відлі́чений vidlíčenyj impersonal: відлі́чено vidlíčeno |
| adverbial | — | відлічи́вши vidličývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відлічу́ vidličú |
| 2nd singular ти |
— | відлі́чиш vidlíčyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відлі́чить vidlíčytʹ |
| 1st plural ми |
— | відлі́чим, відлі́чимо vidlíčym, vidlíčymo |
| 2nd plural ви |
— | відлі́чите vidlíčyte |
| 3rd plural вони |
— | відлі́чать vidlíčatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відлічі́м, відлічі́мо vidličím, vidličímo |
| second-person | відлічи́ vidličý |
відлічі́ть vidličítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відлічи́в vidličýv |
відлічи́ли vidličýly |
| feminine я / ти / вона |
відлічи́ла vidličýla | |
| neuter воно |
відлічи́ло vidličýlo | |
Derived terms
[edit]- ві́длік m (vídlik)
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відлічити”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “відлічити”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “відлічити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “відлічити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “відлічити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)