закінчити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From за- (za-) + кі́нчити (kínčyty). Cognate with Russian зако́нчить (zakónčitʹ), Belarusian зако́нчыць (zakónčycʹ), Polish zakończyć, Czech zakončit.
Pronunciation
[edit]- закі́нчити: IPA(key): [zɐˈkʲint͡ʃete]
- закінчи́ти: IPA(key): [zɐkʲinˈt͡ʃɪte] (less common)
Audio; “закі́нчити” (“zakínčyty”): (file)
Verb
[edit]закі́нчити or закінчи́ти • (zakínčyty or zakinčýty) pf (imperfective закі́нчувати)
- (transitive) to end, to finish, to complete, to conclude
Conjugation
[edit]Conjugation of закі́нчити, закі́нчить, закінчи́ти, закінчи́ть (class 4a // 4b, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | закі́нчити, закі́нчить, закінчи́ти, закінчи́ть zakínčyty, zakínčytʹ, zakinčýty, zakinčýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | закі́нчений zakínčenyj impersonal: закі́нчено zakínčeno |
| adverbial | — | закі́нчивши, закінчи́вши zakínčyvšy, zakinčývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | закі́нчу, закінчу́ zakínču, zakinčú |
| 2nd singular ти |
— | закі́нчиш, закінчи́ш zakínčyš, zakinčýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | закі́нчить, закінчи́ть zakínčytʹ, zakinčýtʹ |
| 1st plural ми |
— | закі́нчим, закі́нчимо, закінчи́м, закінчимо́ zakínčym, zakínčymo, zakinčým, zakinčymó |
| 2nd plural ви |
— | закі́нчите, закінчите́ zakínčyte, zakinčyté |
| 3rd plural вони |
— | закі́нчать, закінча́ть zakínčatʹ, zakinčátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | закі́нчмо, закінчі́м, закінчі́мо zakínčmo, zakinčím, zakinčímo |
| second-person | закі́нч, закінчи́ zakínč, zakinčý |
закі́нчте, закінчі́ть zakínčte, zakinčítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
закі́нчив, закінчи́в zakínčyv, zakinčýv |
закі́нчили, закінчи́ли zakínčyly, zakinčýly |
| feminine я / ти / вона |
закі́нчила, закінчи́ла zakínčyla, zakinčýla | |
| neuter воно |
закі́нчило, закінчи́ло zakínčylo, zakinčýlo | |
Synonyms
[edit]- заверши́ти pf (zaveršýty)
Derived terms
[edit]- закі́нчений (zakínčenyj)
- закі́нченість f (zakínčenistʹ)
- закі́нчення n (zakínčennja)
- закі́нчи́тися pf (zakínčýtysja)
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “закінчити”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2014), “закінчити”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “закінчити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “закінчити”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “закінчити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “закінчити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “закінчити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)