| dbo:abstract
|
- Das Fürstbistum Ermland (polnisch Biskupie Księstwo Warmińskie) war die weltliche Landesherrschaft der Bischöfe von Ermland in ihrer Eigenschaft als Fürsten des Ermlands innerhalb des Deutschordensstaats. Das Bistum als solches wurde 1243 im Zuge der Eroberung Preußens durch den Deutschen Orden (OT) vom päpstlichen Legaten Wilhelm von Modena gegründet, der Titel Fürstbischof wird auf Kaiser Karl IV. zurückgeführt. Im Spätmittelalter bildete sich auch das weltliche Territorium der Bischöfe aus. Nach dem Zweiten Frieden von Thorn 1466 kam es an das autonome Preußen Königlichen Anteils, das sich freiwillig der Oberhoheit der polnischen Krone unterstellt hatte. Bei der ersten polnischen Teilung wurde es 1772 Preußen zugeschlagen und säkularisiert. (de)
- L’évêché ou principauté épiscopale de Varmie (en allemand : Fürstbistum Ermland ; en polonais : Biskupie Księstwo Warmińskie) est une ancienne principauté ecclésiastique sous la juridiction temporelle de l'évêque de Varmie au sein de l'État teutonique. Le diocèse de Varmie est créé en 1243 par Guillaume de Modène, légat du pape, au cours de la conquête de Prusse. En 1356, le prince-évêque obtint l'immédiateté impériale de l'empereur Charles IV du Saint-Empire. En 1466, l'ordre Teutonique renonce à ses droits sur l'évêché, qui devient une partie des territoires de la Prusse royale, gouvernés en union personnelle avec le roi de Pologne. Il reste possession polonaise jusqu'au premier partage de la Pologne en 1772, date à laquelle il est cédé au royaume de Prusse et perd le statut de principauté. En 1945, le territoire de la Varmie est annexé par la Pologne. Le diocèse de Varmie est devenu un archidiocèse en 1992. (fr)
- The Prince-Bishopric of Warmia (Polish: Biskupie Księstwo Warmińskie; German: Fürstbistum Ermland) was a semi-independent ecclesiastical state, ruled by the incumbent ordinary of the Warmia see and comprising one third of the then diocesan area. The Warmia see was a Prussian diocese under the jurisdiction of the Archbishopric of Riga that was a protectorate of the Monastic state of the Teutonic Knights (1243–1464) and a protectorate and part of the Kingdom of Poland—later part of the Polish–Lithuanian Commonwealth (1464–1772), confirmed by the Peace of Thorn in 1466. The other two thirds of the diocese were under the secular rule of the Teutonic Knights until 1525 and Ducal Prussia thereafter, both entities also being a protectorate and part of Poland from 1466. It was founded as the Bishopric of Ermland by William of Modena in 1243 in the territory of Prussia after it was conquered by the Teutonic Knights during the Northern Crusades. The diocesan cathedral chapter constituted in 1260. While in the 1280s the Teutonic Order succeeded to impose the simultaneous membership of all capitular canons in the Order in the other three Prussian bishoprics, Ermland's chapter maintained its independence. So Ermland's chapter was not subject to outside influence when electing its bishops. Thus the Golden Bull of Emperor Charles IV names the bishops as prince-bishops, a rank not awarded to the other three Prussian bishops (Culm (Chełmno), Pomesania, and Samland). In 1440, most of the nobility and towns of Warmia joined the anti-Teutonic Prussian Confederation, upon the request of which the region was incorporated into the Kingdom of Poland in 1454, and in 1464, during the following Thirteen Years' War, the Prince-Bishopric of Warmia sided with Poland and officially recognized the overlordship of the Polish King. By the Second Peace of Thorn (1466) the Teutonic Knights renounced any claims to the prince-bishopric and recognized it as part of the Kingdom of Poland. It since formed part of the newly constituted Polish province of Royal Prussia, and after 1569 along with the province joined the Polish–Lithuanian Commonwealth, within which it was part of the larger Greater Poland Province of the Polish Crown, and Warmia's autonomy gradually faded, however, it flourished as an important religious, scientific and cultural center in Poland, thanks to such figures as Nicolaus Copernicus, Stanislaus Hosius, Marcin Kromer and Ignacy Krasicki. After the First Partition of Poland in 1772, the Kingdom of Prussia annexed and secularised the prince-bishopric as a state. Its territory, Warmia, was incorporated into the newly formed Prussian province of East Prussia in 1773. Calvinist King Frederick II of Prussia confiscated the landed property of the Roman Catholic prince-bishopric and assigned it to the Kriegs- und Domänenkammer in Königsberg. In return he made up for the enormous debts of then Prince-Bishop Ignacy Krasicki. By the (18 September 1773), King Frederick II guaranteed the free exercise of religion for the Catholics, so the religious body of the Roman Catholic diocese continued to exist, known since 1992 as the Roman Catholic Archdiocese of Warmia. (en)
- Księstwo warmińskie – istniejące w latach 1466–1772 księstwo kościelne w obrębie Korony Królestwa Polskiego obejmujące terytorium dominium biskupstwa warmińskiego. Księstwo powstało z wcześniejszego dominium warmińskiego istniejącego w obrębie państwa zakonu krzyżackiego. Jego obszar pokrywał się z terenem krainy historycznej Warmia. Wraz z województwami: pomorskim, malborskim i chełmińskim wchodziło w skład Prus Królewskich Korony Królestwa Polskiego I Rzeczypospolitej. Władzę zwierzchnią w księstwie sprawowali biskupi warmińscy, którzy będąc zależni bezpośrednio od Stolicy Apostolskiej jako książęta Świętego Cesarstwa Rzymskiego (łac. Sacri Romani Imperii Principes), jako prezydenci senatu Prus Królewskich przewodniczyli obradom (sejmików generalnych Prus Królewskich). Biskupi jako książęta warmińscy byli zarazem poddanymi i lennikami królów polskich. Status księstwa warmińskiego był na tle podziału terytorialnego I Rzeczypospolitej podobny do księstwa siewierskiego. Władzę lokalną w księstwie sprawowali bowiem biskupi warmińscy, a terytorium dominium warmińskiego wchodziło od 1466 na statusie zależnym w skład Korony Królestwa Polskiego. Król Polski zachował pewne wpływy lenne (personalna obsada biskupstwa warmińskiego, zaprzysiężenia wierności państwu polskiemu itd.). Zależność ta była jednak wielokrotnie kwestionowana, dopiero po zwycięskiej dla Polski wojnie popiej, zawarto w 1479 tzw. „układ piotrkowski”, w którym potwierdzono wcielenie księstwa warmińskiego do Korony, przyznano biskupowi warmińskiemu tytuł radcy królewskiego, przyznano też jego poddanym prawo do oporu, w przypadku, gdyby władca duchowny odmówił zaprzysiężenia wierności państwu polskiemu. Zastrzeżono, że kapituła warmińska „wybierze osobę miłą królowi polskiemu”. W 1512 („drugi układ piotrkowski”) dodatkowo wzmocniono polską kontrolę nad księstwem, wprowadzając zapis o wyborze biskupa spośród czterech kanoników przedstawionych królowi przez kapitułę. W rzeczywistości władca sam wskazywał swojego kandydata, którego kapituła musiała kreować na swojego kanonika, który zazwyczaj znajdował się potem na pierwszym miejscu listy czterech. Biskupi warmińscy jako władcy świeccy w księstwie warmińskim mieli m.in. prawo do posiadania własnych sił zbrojnych i bicia własnej monety.Administrację cywilną sprawowali za pośrednictwem burgrabiów, stojących na czele 7 biskupich i 3 będących w posiadaniu kapituły warmińskiej. Przynależną sobie władzę wojskową sprawowali na terytorium księstwa wojewodowie malborscy. Biskupi zwoływali sejmiki warmińskie do Lidzbarka Warmińskiego, do których kompetencji należało zatwierdzanie uchwał podatkowych zapadłych na generale pruskim. Ich obrady poprzedzały zwołane przez burgrabiów zjazdy w komornictwach, na które przybywała warmińska szlachta i wolni chłopi. W 1718 wprowadzono w księstwie stałe podatki na wojsko Rzeczypospolitej i od tego czasu coraz rzadziej zwoływano sejmiki. W 1766 wprowadzono nową Ordynację Krajową (niem. Landesordnung), która regulowała ustrój polityczno-gospodarczy Warmii. W roku 1772 w efekcie I rozbioru Warmia weszła w skład zaboru pruskiego. Nastąpiła wówczas sekularyzacja i likwidacja księstwa warmińskiego. (pl)
- O Principado-Bispado de Vármia (em polonês/polaco: Biskupie Księstwo Warmińskie, em alemão: Fürstbistum Ermland) foi um estado eclesiástico semi independente, governado pelo prelado da Sé de Vármia e compreendendo um terço da área, então diocesana. Os outros dois terços da diocese estava sob o governo secular do Estado dos Cavaleiros Teutônico Monástica (até 1525, e Prússia Real depois). A Sé de Vármia era uma diocese prussiana sob a jurisdição do Arcebispado de Riga que era um protetorado da Prússia Teutônica (1243–1466) e um protetorado do Reino da Polônia, depois parte da República das Duas Nações após a Paz de Toruń (1466-1772) (pt)
- Вармийское или Эрмландское епископство (лат. Episcopatus Warmiensis, польск. Księstwo Warmińskie, нем. Fürstbistum Ermland), Епископское княжество Вармия — административно-территориальная единица провинции Великая Польша Королевства Польского и Речи Посполитой. Епископское княжество существовало в 1466—1772 годах. Во главе епископства находился князь-епископ вармийский, вассал Речи Посполитой. (ru)
- 瓦尔米亚采邑主教区（波蘭語：Biskupie Księstwo Warmińskie，, 德語：Fürstbistum Ermland）是一个半独立的，由统治的普鲁士主教区，先后作为条顿骑士团国（1243年-1466年），波兰王国的保护国，最后于后属于波兰立陶宛联邦（1466年-1772年） 最初作为艾门兰主教区成立， 是北方十字军东征时期条顿骑士团征服該地後，在1243年由在普鲁士地区成立的。由查理四世承認为采邑主教区。 在后，撤销了条顿骑士团控制的主教，权利也转移到波兰国王上面。 在1772年第一次瓜分后，瓦尔米亚被纳入普鲁士王国的东普鲁士，更名为艾门兰。通过华沙条约（1773年9月18日）给予的权力，腓特烈二世保证天主教徒自由从事宗教事务，但是教堂的地产被世俗化。 采邑主教区被纳入柯尼斯堡的军火商会. 原先的采邑主教區在失去世俗權力後，现在被称为天主教瓦爾米亞總教區。 (zh)
- Вармійське князівство (лат. Episcopatus Warmiensis, пол. Księstwo Warmińskie, нім. Fürstbistum Ermland) — східноєвропейська теократична автономна держава князя-єпископа у балтійському регіоні. Розташовувалася у Вармії, в західній частині Пруссії. Столичне місто — Лідзбарк, резиденція єпископа Вармії з 1306 року. Заснована 1243 року католицьким священнослужителем і папським дипломатом як єпископство на території держави Тевтонському ордену. 1260 року отримала власну капітулу, яка зберігала автономію, на відміну від інших прусських єпископств. Перебувала під протекцією Тевтонського ордену. 1356 року здобула статус держави князя-єпископа. 1410 року, після битви під Грюнвальдом, визнала сюзеренітет короля Польщі. Внаслідок Торунського миру 1466 року перейшла під протекторат Королівства Польського. Входила до складу польської Королівської Пруссії, частини Великопольської провінції. Протягом 1569—1772 років була васальною державою Корони Польської в Речі Посполитій. З 1569 року частково керувалася . Ліквідована 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Увійшла до складу провінції Східна Пруссія протестантського королівства Пруссія. Землі єпископів вармійських конфіскував король Фрідріх II. Незважаючи на знищення теократичної держави, король надав католикам Вармії право на свободу віросповідання згідно з умовами 1773 року. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- O Principado-Bispado de Vármia (em polonês/polaco: Biskupie Księstwo Warmińskie, em alemão: Fürstbistum Ermland) foi um estado eclesiástico semi independente, governado pelo prelado da Sé de Vármia e compreendendo um terço da área, então diocesana. Os outros dois terços da diocese estava sob o governo secular do Estado dos Cavaleiros Teutônico Monástica (até 1525, e Prússia Real depois). A Sé de Vármia era uma diocese prussiana sob a jurisdição do Arcebispado de Riga que era um protetorado da Prússia Teutônica (1243–1466) e um protetorado do Reino da Polônia, depois parte da República das Duas Nações após a Paz de Toruń (1466-1772) (pt)
- Вармийское или Эрмландское епископство (лат. Episcopatus Warmiensis, польск. Księstwo Warmińskie, нем. Fürstbistum Ermland), Епископское княжество Вармия — административно-территориальная единица провинции Великая Польша Королевства Польского и Речи Посполитой. Епископское княжество существовало в 1466—1772 годах. Во главе епископства находился князь-епископ вармийский, вассал Речи Посполитой. (ru)
- 瓦尔米亚采邑主教区（波蘭語：Biskupie Księstwo Warmińskie，, 德語：Fürstbistum Ermland）是一个半独立的，由统治的普鲁士主教区，先后作为条顿骑士团国（1243年-1466年），波兰王国的保护国，最后于后属于波兰立陶宛联邦（1466年-1772年） 最初作为艾门兰主教区成立， 是北方十字军东征时期条顿骑士团征服該地後，在1243年由在普鲁士地区成立的。由查理四世承認为采邑主教区。 在后，撤销了条顿骑士团控制的主教，权利也转移到波兰国王上面。 在1772年第一次瓜分后，瓦尔米亚被纳入普鲁士王国的东普鲁士，更名为艾门兰。通过华沙条约（1773年9月18日）给予的权力，腓特烈二世保证天主教徒自由从事宗教事务，但是教堂的地产被世俗化。 采邑主教区被纳入柯尼斯堡的军火商会. 原先的采邑主教區在失去世俗權力後，现在被称为天主教瓦爾米亞總教區。 (zh)
- Das Fürstbistum Ermland (polnisch Biskupie Księstwo Warmińskie) war die weltliche Landesherrschaft der Bischöfe von Ermland in ihrer Eigenschaft als Fürsten des Ermlands innerhalb des Deutschordensstaats. Das Bistum als solches wurde 1243 im Zuge der Eroberung Preußens durch den Deutschen Orden (OT) vom päpstlichen Legaten Wilhelm von Modena gegründet, der Titel Fürstbischof wird auf Kaiser Karl IV. zurückgeführt. Im Spätmittelalter bildete sich auch das weltliche Territorium der Bischöfe aus. (de)
- L’évêché ou principauté épiscopale de Varmie (en allemand : Fürstbistum Ermland ; en polonais : Biskupie Księstwo Warmińskie) est une ancienne principauté ecclésiastique sous la juridiction temporelle de l'évêque de Varmie au sein de l'État teutonique. Le diocèse de Varmie est devenu un archidiocèse en 1992. (fr)
- The Prince-Bishopric of Warmia (Polish: Biskupie Księstwo Warmińskie; German: Fürstbistum Ermland) was a semi-independent ecclesiastical state, ruled by the incumbent ordinary of the Warmia see and comprising one third of the then diocesan area. The Warmia see was a Prussian diocese under the jurisdiction of the Archbishopric of Riga that was a protectorate of the Monastic state of the Teutonic Knights (1243–1464) and a protectorate and part of the Kingdom of Poland—later part of the Polish–Lithuanian Commonwealth (1464–1772), confirmed by the Peace of Thorn in 1466. The other two thirds of the diocese were under the secular rule of the Teutonic Knights until 1525 and Ducal Prussia thereafter, both entities also being a protectorate and part of Poland from 1466. (en)
- Księstwo warmińskie – istniejące w latach 1466–1772 księstwo kościelne w obrębie Korony Królestwa Polskiego obejmujące terytorium dominium biskupstwa warmińskiego. Księstwo powstało z wcześniejszego dominium warmińskiego istniejącego w obrębie państwa zakonu krzyżackiego. Jego obszar pokrywał się z terenem krainy historycznej Warmia. Wraz z województwami: pomorskim, malborskim i chełmińskim wchodziło w skład Prus Królewskich Korony Królestwa Polskiego I Rzeczypospolitej. (pl)
- Вармійське князівство (лат. Episcopatus Warmiensis, пол. Księstwo Warmińskie, нім. Fürstbistum Ermland) — східноєвропейська теократична автономна держава князя-єпископа у балтійському регіоні. Розташовувалася у Вармії, в західній частині Пруссії. Столичне місто — Лідзбарк, резиденція єпископа Вармії з 1306 року. Заснована 1243 року католицьким священнослужителем і папським дипломатом як єпископство на території держави Тевтонському ордену. 1260 року отримала власну капітулу, яка зберігала автономію, на відміну від інших прусських єпископств. Перебувала під протекцією Тевтонського ордену. 1356 року здобула статус держави князя-єпископа. 1410 року, після битви під Грюнвальдом, визнала сюзеренітет короля Польщі. Внаслідок Торунського миру 1466 року перейшла під протекторат Королівства Польс (uk)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
