| dbo:abstract
|
- الثأر هو أن يقوم أولياء الدم «أقارب القتيل» بقتل القاتل نفسه أو قتل أحد أقاربه انتقاماً لأنفسهم دون أن يتركوا للدولة حق إقامة القصاص الشرعي. والقتل وفقاً لأعراف القبائل إما أن يكون نتيجة لهزة مستثارة ، مثلاً «اثنان واقفان في السوق ، وشتم الأول الثاني فحصل بينهما مهاترات فحصل أن قتل الأولُ الثاني» أو نتيجة لأمر معيب بما يسمى عند بعض القبائل بالعيب الأسود أو الأجذم بمعنى أن يقتل رجل رفيقه في السَّير أو يقتل نسيبه أو يقتل مَتِيْعَهُ (وهو مَنْ تَشَارَكَ معه في الطعام) ، أو يقتل امرأة أو طفلاً مما تعارفت عليه القبائل اليمنية. تعتبر ظاهرة الثأر من أخطر الظواهر الاجتماعية التي عانت منها المجتمعات البشرية ، وهي قديمة قِدَمَ الوجود البشري على سطح البسيطة. وتعتبر من أخطر ما يهدد سلامة وأمن وسكينة المجتمعات ، كما تعتبر العدو الأول للتنمية والتطوير. وهذه الظاهرة من أعقد وأصعب الظواهر التي تؤثر في حياة المجتمع اليمني ، وتعد من أسوأ العادات الاجتماعية الموروثة التي تهدد الأمن والسلم الاجتماعي وتعيق عملية التنمية في البلاد وتؤدي إلى سفك دماء الكثير من الأبرياء وإلى قيام العديد من الحروب والنزاعات القبلية ؛ ولذلك فقد أصبح من الضروري دراسة هذه المشكلة دراسة علمية جادة تجسد إرادة الدولة القوية وتوجهاتها الجادة لمعالجة هذه الظاهرة والحد منها وترسيخ الأمن والاستقرار في أرجاء البلاد. (ar)
- Βεντέτα ονομάζεται χρόνια διαμάχη μεταξύ κοινωνικών ομάδων ανθρώπων, ιδιαίτερα οικογενειών ή φυλών. Οι βεντέτες ξεκινούν επειδή το ένα μέρος (σωστά ή λανθασμένα) θεωρεί ότι έχει δεχθεί επίθεση, προσβολή ή έχει εξαπατηθεί. Έντονα συναισθήματα μίσους πυροδοτούν την αρχική ανταπόδοση, η οποία προκαλεί το άλλο μέρος να αισθάνεται εξίσου προσβεβλημένο. Η βεντέτα εν συνεχεία τροφοδοτείται από έναν μακροχρόνιο κύκλο ανταποδοτικής βίας. Αυτός ο συνεχής κύκλος εκδίκησης και αντιποίνων καθιστά εξαιρετικά δύσκολο τον τερματισμό της διαμάχης ειρηνικά. Οι διαμάχες που συχνά αφορούν μέλη της οικογένειας ή συνεργάτες των αρχικών μερών, θα μπορούσαν να διαρκέσουν για γενιές και μπορεί να οδηγήσουν σε ακραίες πράξεις βίας. Μπορούν να ερμηνευτούν ως μια ακραία έξαρση κοινωνικών σχέσεων που διακυβεύεται η οικογενειακή τιμή. Μέχρι την πρώιμη νεότερη περίοδο, οι βεντέτες θεωρούνταν νόμιμα νομικά μέσα και ρυθμίζονταν σε κάποιο βαθμό. Στην Κρήτη και τη Μάνη, οι πράξεις και οι βεντέτες ήταν ιδιαίτερα διαδεδομένες. (el)
- La esprimo malpaco signifas , kiu ekde la mezepoko ĝis la reguligis la jurrompojn rekte inter damaĝito kaj damaĝinto je eliminado de supera . Malpacokapablaj estis je tio nur liberuloj. Agoj de servutulo estis atribuataj al lia mastro. Nuntempe ĝi estas ofte komprenata samsence kun sanga venĝo, kvankam ĉi-lasta estis nur la lasta rimedo de konfliktosubigo ene de la malpaco, se pentofaro kaj damaĝorekompenso ne plu funkciis aŭ estis rifuzataj de unu el la partioj. (eo)
- Der Ausdruck Fehde bezeichnet ein Rechtsinstitut, das vom Mittelalter bis zur Frühen Neuzeit die Regulierung von Rechtsbrüchen direkt zwischen Geschädigtem und Schädiger ohne Anrufung einer neutralen, dritten Instanz, insbesondere der ordentlichen Gerichtsbarkeit regelte. Fehdefähig waren nur Freie. Handlungen eines Knechtes wurden seinem Herrn zugerechnet. Sie wird heutzutage oft mit Blutrache gleichgesetzt, wobei letztere aber als Blutfehde nur die Ultima Ratio der Konfliktbewältigung innerhalb der Fehde darstellte, wenn Sühne und Schadensausgleich nicht mehr griffen oder von einer der Parteien abgelehnt wurden. Der Begriff Fehde ist nach heutigem Rechtsempfinden negativ belegt, da im modernen Staat mit Gewaltmonopol und rechtsstaatlicher Regelung der Beziehungen zwischen ihm und den Bürgern bzw. der Beziehungen der Bürger untereinander Selbstjustiz abgelehnt wird. Nicht nur die jüngere Forschung widerspricht dieser Ansicht, die aus ihrer Sicht anachronistisch ist: Eine Welt, die keinen Rechtsstaat im modernen Sinn kannte, konnte nicht ganz gewaltfrei sein. Bereits Karl Marx hatte darauf hingewiesen, dass die bürgerlichen Ökonomen vergessen, "dass auch das Faustrecht ein Recht ist und das das Recht des Stärkeren unter andrer Form auch in ihrem 'Rechtsstaat' fortlebt". Recht war damals weniger ein abstrakter allgemeiner Anspruch als vielmehr ein konkreter Besitz, den es zu verteidigen und zu bewahren galt. Fehden seien folglich ein gewöhnlicher und sogar notwendiger Bestandteil der mittelalterlichen Gesellschaft gewesen. Erst das Entstehen eines territorialen Gemeinwohlbewusstseins und einer funktionierenden Rechtsprechung habe die Fehde wirklich delegitimieren können. (de)
- A feud /fjuːd/, referred to in more extreme cases as a blood feud, vendetta, faida, clan war, gang war, or private war, is a long-running argument or fight, often between social groups of people, especially families or clans. Feuds begin because one party perceives itself to have been attacked, insulted, injured, or otherwise wronged by another. Intense feelings of resentment trigger an initial retribution, which causes the other party to feel greatly aggrieved and vengeful. The dispute is subsequently fuelled by a long-running cycle of retaliatory violence. This continual cycle of provocation and retaliation usually makes it extremely difficult to end the feud peacefully. Feuds can persist for generations and may result in extreme acts of violence. They can be interpreted as an extreme outgrowth of social relations based in family honor. Until the early modern period, feuds were considered legitimate legal instruments and were regulated to some degree. For example, Montenegrin culture calls this krvna osveta, meaning "blood revenge", which had unspoken but highly valued rules. In Albanian culture it is called gjakmarrja, which usually lasts for generations. In tribal societies, the blood feud, coupled with the practice of blood wealth, functioned as an effective form of social control for limiting and ending conflicts between individuals and groups who are related by kinship, as described by anthropologist Max Gluckman in his article "The Peace in the Feud" in 1955. (en)
- La faide (en allemand fehde, en italien faida, en anglais feud) était, dans les sociétés germaniques (Francs, Burgondes, Lombards, etc.), un système de vengeance privée opposant deux familles ennemies, deux clans, deux tribus, etc. Si ce système disparaît d'Europe au cours du Moyen Âge, il se rapproche par bien des traits de la « vendetta » connue jusqu'à l’époque actuelle dans les îles méditerranéennes (Corse, Sardaigne, Sicile), dans le sud de l'Italie (Mezzogiorno), dans les Balkans (notamment en Albanie et au Kosovo), ainsi qu'en Turquie (surtout en Anatolie, au Kurdistan et dans la région de Trébizonde). (fr)
- Musuh bebuyutan adalah adu pendapat atau pertikaian jangka panjang, sering kali antara kelompok sosial masyarakat, khususnya keluarga atau klan. Musuh bebuyutan dimulai karena satu pihak (entah benar atau salah) dianggap menyerang, menghina atau melakukan perbuatan hal yang salah terhadap pihak lainnya. (in)
- フェーデ（ドイツ語: Fehde）とは、歴史学における法学的意味での自力救済を指す用語。中世では自己の権利を侵害された者はジッペや友人の助力を得て、侵害した者に対して自ら措置を講ずることができた。これは原始的な血族単位での報復である血讐を中世法に適合的なように改めたもので、中世法では身代金を積むことでフェーデによる暴力を避けることができた。 (ja)
- Per faida (alto tedesco antico fehida, tedesco moderno Fehde, in inglese Feud) si intendeva la possibilità, per un privato, di ottenere soddisfazione per la lesione di un proprio diritto ricorrendo all'uso della forza. (it)
- Een vete is een langer durende verhouding van vijandschap tussen twee families, clans, groeperingen of tussen individuen, die veroorzaakt is door een bepaald onrecht dat de ene partij de andere heeft aangedaan. Een vete strekt zich vaak over meerdere generaties uit en soms weet niemand meer hoe het conflict oorspronkelijk is begonnen. In traditionele samenlevingen, waar zaken als eer, familiebanden, trots en gemeenschapszin erg belangrijk zijn kan een conflict tussen personen uitgroeien tot een conflict tussen families of groepen en zelfs tussen stammen. De oorzaak van het conflict kan bijvoorbeeld te maken hebben met een belediging of onrecht dat door een lid van de ene familie aan de andere is aangedaan. Door de verplichting voor een lid van de familie om een belediging of onrecht dat een ander lid aangedaan te wreken, de zogenaamde bloedwraak, kan een dergelijk conflict generaties voort blijven bestaan. Dit heet een bloedvete of vendetta. Dit kan met name optreden als een sterk centraal gezag ontbreekt, dat via rechtspraak een einde kan maken aan het conflict. Een poging tot verzoening van een van de partijen kan worden uitgelegd als zwakte, dus zetten beide partijen de vete door. In de literatuur is het conflict tussen de families van Romeo en Julia een voorbeeld. Een ander voorbeeld zijn bende-oorlogen tussen groepen criminelen waar de ene moord de andere uitlokt, zoals tussen de en de Hells Angels in de jaren 1990. (nl)
- Uma vendeta, referida em casos mais extremos como rixa de sangue, faida, guerra de clãs, guerra de gangues ou guerra privada, é uma discussão ou luta de longa duração, muitas vezes entre grupos sociais de pessoas, especialmente famílias ou clãs. As vendetas começam porque uma parte percebe que foi atacada, insultada, ferida ou prejudicada por outra. Sentimentos intensos de ressentimento desencadeiam uma inicial, que faz com que a outra parte se sinta muito prejudicada e vingativo. A disputa é posteriormente alimentada por um longo ciclo de violência retaliatória. Esse ciclo contínuo de provocação e retaliação geralmente torna extremamente difícil encerrar a disputa pacificamente. As vendetas podem persistir por gerações e podem resultar em atos extremos de violência. Eles podem ser interpretados como uma consequência extrema das relações sociais baseadas na honra familiar. Até o início do período moderno, as vendetas eram consideradas instrumentos legais legítimos e eram regulamentados até certo ponto. Por exemplo, a cultura montenegrina chama isso de , que significa "vingança de sangue". Na cultura albanesa é chamado gjakmarrja, que geralmente dura gerações. Nas sociedades tribais, a rixa de sangue, juntamente com a prática da riqueza de sangue, funcionou como uma forma eficaz de controle social para limitar e acabar com os conflitos entre indivíduos e grupos que se relacionam por parentesco, conforme descrito pelo antropólogo Max Gluckman em seu artigo "The Peace in the Feud" em 1955. (pt)
- Междоусо́бица или усо́бица — внутренний конфликт, война между какими-нибудь общественными группами или лицами в государстве (преимущественно в феодальном), также давний спор или борьба между социальными группами людей, особенно семьями или родами. (ru)
- Усобиця або міжусобиця — незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі (переважно у феодальній), у окремих випадках відноситься до кровної помсти, вендетти, суперечки, кланової війни, війни банд або приватної війни, це давня суперечка або боротьба, часто між соціальними групами людей, особливо сім'ями або родами. Усобиці розпочинаються через сприйняття однією зі сторін (коректно або ні) себе, як такою що зазнала нападу, образи чи кривди від іншої. Сильне почуття образи спричиняє початкову , що спричиняє у іншої сторони тотожне почуття скривдженості та мстивості. Суперечка постійно підживлюється довготривалим циклом обопільного насильства. Цей безперервний цикл провокацій і помсти робить надзвичайно важким припинення усобиці мирним шляхом. До усобиць часто залучаються члени сімей початкових сторін та/або пов'язані із ними, і таким чином вони можуть продовжуватись протягом поколінь та вилитись у екстремальні акти насильства. Вони можуть тлумачитися як крайнє розростання соціальних відносин, заснованих на . До початку раннього нового періоду, усобиці вважалися законними правовими інструментами і регулювалися в якійсь мірі. Наприклад, сербська культура називає це серб. krvna osveta, що означає «кровна помста», яка мала негласні, але дуже важливі правила. У племінних суспільствах, кровна помста, в поєднанні з практикою , функціонувала як ефективна форма громадського контролю задля обмеження і припинення конфліктів між окремими особами і групами, які пов'язані родичівством, що було описано у статті «Мир в усобиці» (англ. The Peace in the Feud) антропологом у 1955 році. (uk)
- 血亲复仇或血族复仇是古代盛行于阿拉伯半岛的一种原始习俗。某个氏族内部的成员受到其他氏族的侵害时，将被认为是对这个氏族全体成员的伤害。如果经过调停后未取得和解，就会引起对肇事者氏族的集体复仇。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La esprimo malpaco signifas , kiu ekde la mezepoko ĝis la reguligis la jurrompojn rekte inter damaĝito kaj damaĝinto je eliminado de supera . Malpacokapablaj estis je tio nur liberuloj. Agoj de servutulo estis atribuataj al lia mastro. Nuntempe ĝi estas ofte komprenata samsence kun sanga venĝo, kvankam ĉi-lasta estis nur la lasta rimedo de konfliktosubigo ene de la malpaco, se pentofaro kaj damaĝorekompenso ne plu funkciis aŭ estis rifuzataj de unu el la partioj. (eo)
- La faide (en allemand fehde, en italien faida, en anglais feud) était, dans les sociétés germaniques (Francs, Burgondes, Lombards, etc.), un système de vengeance privée opposant deux familles ennemies, deux clans, deux tribus, etc. Si ce système disparaît d'Europe au cours du Moyen Âge, il se rapproche par bien des traits de la « vendetta » connue jusqu'à l’époque actuelle dans les îles méditerranéennes (Corse, Sardaigne, Sicile), dans le sud de l'Italie (Mezzogiorno), dans les Balkans (notamment en Albanie et au Kosovo), ainsi qu'en Turquie (surtout en Anatolie, au Kurdistan et dans la région de Trébizonde). (fr)
- Musuh bebuyutan adalah adu pendapat atau pertikaian jangka panjang, sering kali antara kelompok sosial masyarakat, khususnya keluarga atau klan. Musuh bebuyutan dimulai karena satu pihak (entah benar atau salah) dianggap menyerang, menghina atau melakukan perbuatan hal yang salah terhadap pihak lainnya. (in)
- フェーデ（ドイツ語: Fehde）とは、歴史学における法学的意味での自力救済を指す用語。中世では自己の権利を侵害された者はジッペや友人の助力を得て、侵害した者に対して自ら措置を講ずることができた。これは原始的な血族単位での報復である血讐を中世法に適合的なように改めたもので、中世法では身代金を積むことでフェーデによる暴力を避けることができた。 (ja)
- Per faida (alto tedesco antico fehida, tedesco moderno Fehde, in inglese Feud) si intendeva la possibilità, per un privato, di ottenere soddisfazione per la lesione di un proprio diritto ricorrendo all'uso della forza. (it)
- Междоусо́бица или усо́бица — внутренний конфликт, война между какими-нибудь общественными группами или лицами в государстве (преимущественно в феодальном), также давний спор или борьба между социальными группами людей, особенно семьями или родами. (ru)
- 血亲复仇或血族复仇是古代盛行于阿拉伯半岛的一种原始习俗。某个氏族内部的成员受到其他氏族的侵害时，将被认为是对这个氏族全体成员的伤害。如果经过调停后未取得和解，就会引起对肇事者氏族的集体复仇。 (zh)
- الثأر هو أن يقوم أولياء الدم «أقارب القتيل» بقتل القاتل نفسه أو قتل أحد أقاربه انتقاماً لأنفسهم دون أن يتركوا للدولة حق إقامة القصاص الشرعي. والقتل وفقاً لأعراف القبائل إما أن يكون نتيجة لهزة مستثارة ، مثلاً «اثنان واقفان في السوق ، وشتم الأول الثاني فحصل بينهما مهاترات فحصل أن قتل الأولُ الثاني» أو نتيجة لأمر معيب بما يسمى عند بعض القبائل بالعيب الأسود أو الأجذم بمعنى أن يقتل رجل رفيقه في السَّير أو يقتل نسيبه أو يقتل مَتِيْعَهُ (وهو مَنْ تَشَارَكَ معه في الطعام) ، أو يقتل امرأة أو طفلاً مما تعارفت عليه القبائل اليمنية. (ar)
- Βεντέτα ονομάζεται χρόνια διαμάχη μεταξύ κοινωνικών ομάδων ανθρώπων, ιδιαίτερα οικογενειών ή φυλών. Οι βεντέτες ξεκινούν επειδή το ένα μέρος (σωστά ή λανθασμένα) θεωρεί ότι έχει δεχθεί επίθεση, προσβολή ή έχει εξαπατηθεί. Έντονα συναισθήματα μίσους πυροδοτούν την αρχική ανταπόδοση, η οποία προκαλεί το άλλο μέρος να αισθάνεται εξίσου προσβεβλημένο. Η βεντέτα εν συνεχεία τροφοδοτείται από έναν μακροχρόνιο κύκλο ανταποδοτικής βίας. Αυτός ο συνεχής κύκλος εκδίκησης και αντιποίνων καθιστά εξαιρετικά δύσκολο τον τερματισμό της διαμάχης ειρηνικά. Οι διαμάχες που συχνά αφορούν μέλη της οικογένειας ή συνεργάτες των αρχικών μερών, θα μπορούσαν να διαρκέσουν για γενιές και μπορεί να οδηγήσουν σε ακραίες πράξεις βίας. Μπορούν να ερμηνευτούν ως μια ακραία έξαρση κοινωνικών σχέσεων που διακυβεύεται η οι (el)
- A feud /fjuːd/, referred to in more extreme cases as a blood feud, vendetta, faida, clan war, gang war, or private war, is a long-running argument or fight, often between social groups of people, especially families or clans. Feuds begin because one party perceives itself to have been attacked, insulted, injured, or otherwise wronged by another. Intense feelings of resentment trigger an initial retribution, which causes the other party to feel greatly aggrieved and vengeful. The dispute is subsequently fuelled by a long-running cycle of retaliatory violence. This continual cycle of provocation and retaliation usually makes it extremely difficult to end the feud peacefully. Feuds can persist for generations and may result in extreme acts of violence. They can be interpreted as an extreme ou (en)
- Der Ausdruck Fehde bezeichnet ein Rechtsinstitut, das vom Mittelalter bis zur Frühen Neuzeit die Regulierung von Rechtsbrüchen direkt zwischen Geschädigtem und Schädiger ohne Anrufung einer neutralen, dritten Instanz, insbesondere der ordentlichen Gerichtsbarkeit regelte. Fehdefähig waren nur Freie. Handlungen eines Knechtes wurden seinem Herrn zugerechnet. (de)
- Een vete is een langer durende verhouding van vijandschap tussen twee families, clans, groeperingen of tussen individuen, die veroorzaakt is door een bepaald onrecht dat de ene partij de andere heeft aangedaan. Een vete strekt zich vaak over meerdere generaties uit en soms weet niemand meer hoe het conflict oorspronkelijk is begonnen. In de literatuur is het conflict tussen de families van Romeo en Julia een voorbeeld. Een ander voorbeeld zijn bende-oorlogen tussen groepen criminelen waar de ene moord de andere uitlokt, zoals tussen de en de Hells Angels in de jaren 1990. (nl)
- Uma vendeta, referida em casos mais extremos como rixa de sangue, faida, guerra de clãs, guerra de gangues ou guerra privada, é uma discussão ou luta de longa duração, muitas vezes entre grupos sociais de pessoas, especialmente famílias ou clãs. As vendetas começam porque uma parte percebe que foi atacada, insultada, ferida ou prejudicada por outra. Sentimentos intensos de ressentimento desencadeiam uma inicial, que faz com que a outra parte se sinta muito prejudicada e vingativo. A disputa é posteriormente alimentada por um longo ciclo de violência retaliatória. Esse ciclo contínuo de provocação e retaliação geralmente torna extremamente difícil encerrar a disputa pacificamente. As vendetas podem persistir por gerações e podem resultar em atos extremos de violência. Eles podem ser interp (pt)
- Усобиця або міжусобиця — незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі (переважно у феодальній), у окремих випадках відноситься до кровної помсти, вендетти, суперечки, кланової війни, війни банд або приватної війни, це давня суперечка або боротьба, часто між соціальними групами людей, особливо сім'ями або родами. Усобиці розпочинаються через сприйняття однією зі сторін (коректно або ні) себе, як такою що зазнала нападу, образи чи кривди від іншої. Сильне почуття образи спричиняє початкову , що спричиняє у іншої сторони тотожне почуття скривдженості та мстивості. Суперечка постійно підживлюється довготривалим циклом обопільного насильства. Цей безперервний цикл провокацій і помсти робить надзвичайно важким припинення усобиці мирним шляхом. Д (uk)
|
