| dbo:abstract
|
- El Manuscrit 512, o Document 512, és un dels arxius manuscrits de l'època del Brasil colonial, que està guardat a la Biblioteca Nacional del Rio de Janeiro. Aquest document té caràcter expedicionari i consisteix en un relat d'un grup de bandeirantes (pioners), tot i que el nom de l'autor en siga desconegut. Aquest manuscrit és la base del relat arqueològic nacional més extens, i un dels més famosos documents de la Biblioteca Nacional. L'accés al relat original és molt restringit actualment, tot i que n'hi ha una versió digitalitzada a la mateixa biblioteca. (ca)
- El Manuscrito 512 o Documento 512 es un manuscrito de archivo perteneciente al periodo de Brasil Colonial (mediados del siglo XVIII) y conservado actualmente en el acervo de la Biblioteca Nacional de Río de Janeiro (división de "Manuscritos", serie "Obras Raras"). El documento, conformado por diez páginas, está escrito en portugués y lleva el título de Relação histórica de uma occulta e grande povoação antiguissima sem moradores, que se descobriu no anno de 1753 (Relación histórica de una oculta y gran población, antiquísima, sin moradores, que se descubrió en el año de 1753). Aunque está redactado como un informe expedicionario, el documento posee al mismo tiempo ciertas características de una carta personal, considerando el carácter de relación entre el autor y el destinatario. Por su contenido, el documento representa una narración dejada por un grupo de bandeirantes portugueses; el nombre propio del autor, jefe de la expedición, no se conservó. El documento relata el descubrimiento, en el corazón de un sertão o sertón brasileño, de las ruinas de una desconocida ciudad perdida, con rasgos de una civilización altamente desarrollada de tipo grecorromano. El informe menciona también el hallazgo de los yacimientos de oro y plata en ese contexto. El texto contiene varias lagunas como resultado del deterioro del documento provocado por las termitas mientras el manuscrito permanecía olvidado en los archivos (1754-1839), causa por la que jamás se pudo saber el nombre del autor ni la localización geográfica exacta de la supuesta ciudad abandonada. El Manuscrito 512 es probablemente el documento más famoso de la Biblioteca Nacional, y según el punto de vista de los modernos historiadores brasileños constituye la base del mayor mito de la arqueología nacional. Durante los siglos XIX y XX la ciudad perdida del Manuscrito 512 era objeto de acaloradas discusiones científicas, como también de infatigables búsquedas emprendidas por aventureros e investigadores. Por su estilo vivo y pintoresco, el relato del Manuscrito 512 es considerado por algunos una de las obras más bellas de la lengua portuguesa. El acceso al relato original es extremamente restringido actualmente, aunque una versión digital de este pasó a ser disponible con la actualización digital de la Biblioteca Nacional. (es)
- Le manuscrit 512 (en portugais : Manuscrito 512) est un manuscrit de dix pages à l'authenticité douteuse et d'auteur inconnu, qui relate la découverte par un groupe de bandeirantes en 1753 d'une « ville perdue » dans la province brésilienne (aujourd'hui État) de Bahia. Exhumé en 1839 à la Bibliothèque nationale du Brésil, où il est conservé à ce jour, ce document décrit des monuments et des artefacts d'apparence gréco-romaine qui auraient été découverts par le groupe dans une colonie abandonnée. Le manuscrit est l'un des documents les plus célèbres de la collection de la Bibliothèque nationale et certains historiens brésiliens le considèrent comme « le plus grand mythe de l'archéologie nationale », tandis que d'autres louent son style d'écriture enlevé et pittoresque. Au cours des XIXe et XXe siècles, le manuscrit 512 est l'objet d'intenses débats et suscite de nombreuses expéditions d'aventuriers et d'enquêteurs, notamment Richard Francis Burton, qui publie Highlands of Brazil en 1869, et Percy Fawcett, disparu lors d'une de ses expéditions à travers le Brésil intérieur, malgré plusieurs tentatives pour le retrouver La « cité perdue » décrite dans le manuscrit a inspiré plusieurs articles, films et romans, comme As minas de prata (1865) de José Martiniano de Alencar, Les Mines du roi Salomon (1886) de Henry Rider Haggard, ou Le Monde perdu d'Arthur Conan Doyle (1912). Le personnage d'Indiana Jones a peut-être été inspiré par les événements entourant le colonel Fawcett. L'accès au document original est restreint, mais une version numérisée est disponible en ligne. (fr)
- Manuscript 512 (Portuguese: Manuscrito 512) is a ten-page manuscript of dubious veracity and unknown authorship that relates the discovery of a "lost city" in the Brazilian province (now state) of Bahia by a group of bandeirantes in 1753. Originally found in 1839 at the National Library of Brazil, where it is kept to this day, the document describes curious sights, monuments, and artifacts of Graeco-Roman appearance found by the group in the abandoned settlement. The manuscript is one of the most famed documents of the National Library's collection and some Brazilian historians consider it "the greatest myth of national archaeology", while others praise its vivid and picturesque writing style. During the 19th and 20th centuries, Manuscript 512 was the object of intense debate and instigated many expeditions by adventurers and investigators, notably Sir Richard F. Burton, who published the work Highlands of Brazil in 1869, and Colonel Percy Harrison Fawcett, who disappeared in one of his expeditions through inner Brazil, resulting in several attempts to find him. The "lost city" described in the manuscript inspired several articles, films and novels, such as José de Alencar's As minas de prata (1865), Rider Haggard's King Solomon's Mines (1886), and Arthur Conan Doyle's The Lost World (1912). In addition, the character Indiana Jones may have been inspired by the events surrounding Colonel Fawcett. Access to the original document is very restricted, but a digitalized version is currently available online. (en)
- O manuscrito 512, ou documento 512, consiste em um dos arquivos manuscritos da época do Brasil colonial que está guardado no acervo da Biblioteca Nacional do Rio de Janeiro. Tal documento, de caráter expedicionário, consiste em um relato de um grupo de bandeirantes, embora o nome de seu autor seja desconhecido. Este manuscrito é a base da maior fábula arqueológica nacional, e um dos mais famosos documentos da Biblioteca Nacional. O acesso ao relato original é extremamente restrito atualmente, embora uma versão digitalizada dele tenha sido disponibilizada recentemente com a atualização digital da Biblioteca Nacional. (pt)
- Рукопись 512 (Документ 512) — архивная рукопись, относящаяся к колониальному периоду истории Бразилии, в настоящее время хранится в запаснике Национальной библиотеки Рио-де-Жанейро.Документ озаглавлен «Историческая реляция о неведомом и большом поселении, древнейшем, без жителей, кое было открыто в год 1753» («Relação histórica de uma occulta e grande povoação antiguissima sem moradores, que se descobriu no anno de 1753») и представляет собой повествование, оставленное неизвестной группой португальских бандейрантов (имя непосредственного автора — главы экспедиционного отряда (бандейры) — утрачено), рассказывающее об открытии бандейрантами в глубине бразильского сертана руин затерянного мёртвого города с признаками древней высокоразвитой цивилизации греко-римского типа. Также, содержится указание на находку золотых и серебряных месторождений. Документ написан на португальском языке и имеет 10 страниц. Написан в форме экспедиционного отчёта; при этом, принимая во внимание характер взаимоотношений между автором и адресатом, его можно охарактеризовать также как личное письмо.Текст документа содержит существенные пропуски в результате порчи, которая, по-видимому, произошла из-за воздействия термитов на протяжении десятилетий, в течение которых Рукопись была затеряна в архиве (1754—1839 гг.). Рукопись 512 — едва ли не самый знаменитый документ Национальной библиотеки Рио-де-Жанейро и с точки зрения современной бразильской историографии является «основой самого большого мифа национальной археологии». В XIX—XX вв. затерянный город, описанный в Рукописи 512, был предметом горячих споров, а также неустанных поисков, которые предпринимали искатели приключений, учёные, исследователи. Благодаря своему яркому и красочному стилю повествование Рукописи 512, по мнению некоторых, входит в число лучших литературных произведений на португальском языке. В наши дни доступ к подлиннику Рукописи строго ограничен; в связи с проведённой оцифровкой книг Национальной библиотеки Рио-де-Жанейро в сети Интернет стала доступна электронная версия. (ru)
- Рукопис 512 (Документ 512) — архівний рукопис, що був написаний в колоніальний період історії Бразилії, в наш час[коли?] зберігається в запаснику Національної бібліотеки Ріо-де-Жанейро.Документ написаний назва в оригіналі Relação histórica de uma occulta e grande povoação antiguissima sem moradores, que se descobriu no anno de 1753Рукопис 512 — найвідоміший документ Національної бібліотеки Ріо-де-Жанейро і з точки зору сучасної бразильської історіографії є «основою найбільшого міфу національної археології».В наші дні доступ до оригіналу Рукопису суворо обмежений, хоча в зв'язку з проведеною Національної бібліотеки Ріо-де-Жанейро в мережі Інтернет останнім часом стала доступна електронна версія. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El Manuscrit 512, o Document 512, és un dels arxius manuscrits de l'època del Brasil colonial, que està guardat a la Biblioteca Nacional del Rio de Janeiro. Aquest document té caràcter expedicionari i consisteix en un relat d'un grup de bandeirantes (pioners), tot i que el nom de l'autor en siga desconegut. Aquest manuscrit és la base del relat arqueològic nacional més extens, i un dels més famosos documents de la Biblioteca Nacional. L'accés al relat original és molt restringit actualment, tot i que n'hi ha una versió digitalitzada a la mateixa biblioteca. (ca)
- Рукопис 512 (Документ 512) — архівний рукопис, що був написаний в колоніальний період історії Бразилії, в наш час[коли?] зберігається в запаснику Національної бібліотеки Ріо-де-Жанейро.Документ написаний назва в оригіналі Relação histórica de uma occulta e grande povoação antiguissima sem moradores, que se descobriu no anno de 1753Рукопис 512 — найвідоміший документ Національної бібліотеки Ріо-де-Жанейро і з точки зору сучасної бразильської історіографії є «основою найбільшого міфу національної археології».В наші дні доступ до оригіналу Рукопису суворо обмежений, хоча в зв'язку з проведеною Національної бібліотеки Ріо-де-Жанейро в мережі Інтернет останнім часом стала доступна електронна версія. (uk)
- El Manuscrito 512 o Documento 512 es un manuscrito de archivo perteneciente al periodo de Brasil Colonial (mediados del siglo XVIII) y conservado actualmente en el acervo de la Biblioteca Nacional de Río de Janeiro (división de "Manuscritos", serie "Obras Raras"). El documento, conformado por diez páginas, está escrito en portugués y lleva el título de Relação histórica de uma occulta e grande povoação antiguissima sem moradores, que se descobriu no anno de 1753 (Relación histórica de una oculta y gran población, antiquísima, sin moradores, que se descubrió en el año de 1753). Aunque está redactado como un informe expedicionario, el documento posee al mismo tiempo ciertas características de una carta personal, considerando el carácter de relación entre el autor y el destinatario. (es)
- Manuscript 512 (Portuguese: Manuscrito 512) is a ten-page manuscript of dubious veracity and unknown authorship that relates the discovery of a "lost city" in the Brazilian province (now state) of Bahia by a group of bandeirantes in 1753. Originally found in 1839 at the National Library of Brazil, where it is kept to this day, the document describes curious sights, monuments, and artifacts of Graeco-Roman appearance found by the group in the abandoned settlement. Access to the original document is very restricted, but a digitalized version is currently available online. (en)
- Le manuscrit 512 (en portugais : Manuscrito 512) est un manuscrit de dix pages à l'authenticité douteuse et d'auteur inconnu, qui relate la découverte par un groupe de bandeirantes en 1753 d'une « ville perdue » dans la province brésilienne (aujourd'hui État) de Bahia. Exhumé en 1839 à la Bibliothèque nationale du Brésil, où il est conservé à ce jour, ce document décrit des monuments et des artefacts d'apparence gréco-romaine qui auraient été découverts par le groupe dans une colonie abandonnée. L'accès au document original est restreint, mais une version numérisée est disponible en ligne. (fr)
- O manuscrito 512, ou documento 512, consiste em um dos arquivos manuscritos da época do Brasil colonial que está guardado no acervo da Biblioteca Nacional do Rio de Janeiro. Tal documento, de caráter expedicionário, consiste em um relato de um grupo de bandeirantes, embora o nome de seu autor seja desconhecido. (pt)
- Рукопись 512 (Документ 512) — архивная рукопись, относящаяся к колониальному периоду истории Бразилии, в настоящее время хранится в запаснике Национальной библиотеки Рио-де-Жанейро.Документ озаглавлен «Историческая реляция о неведомом и большом поселении, древнейшем, без жителей, кое было открыто в год 1753» («Relação histórica de uma occulta e grande povoação antiguissima sem moradores, que se descobriu no anno de 1753») и представляет собой повествование, оставленное неизвестной группой португальских бандейрантов (имя непосредственного автора — главы экспедиционного отряда (бандейры) — утрачено), рассказывающее об открытии бандейрантами в глубине бразильского сертана руин затерянного мёртвого города с признаками древней высокоразвитой цивилизации греко-римского типа. Также, содержится ук (ru)
|
,_Algeria_04966r.jpg){kind=link}
,_Algeria_04966r.jpg){kind=link}
