| dbo:abstract
|
- Madhjamaka (sanskrtsky: मध्यमक) neboli Střední cesta je název jedné ze dvou filozofických škol buddhismu mahájány. Za zakladatele madhjamaky je tradičně označován Nágárdžuna, indický filozof žijící ve 2. století a jedna z nejdůležitějších postav buddhismu, zahrnul v madhjamace esenci nauk , které Buddha předal v učení druhého cyklu, neboli nauk mahájány (druhé roztočení kola nauky). Stoupenci a vyznavači školy madhjamaka se nazývají madhjamika. Konkurenční školou madhjamaky v rámci mahajánového buddhismu je , založená indickým učencem ze 4. století . (cs)
- مادهياماكا (Madhyamaka (بالصينية: 中觀派)؛ (جونغ غوان باي) كما تعرف باسم سونيافادا Śūnyavāda) هي الفلسفة الرئيسية في مدرسة ماهايانا؛ تأسست من قبل ناجارجونا. وفق فلسفة مادهياماكا فإن جميع الظواهر (دارما) هي فارغة المضمون سونياتا (Śūnyatā) في طبيعتها، وأن الجوهر أو طبيعة الأشياء (Svabhava) هو الذي يعطيها وجودها الصلب المستقل، لأنها نشأتها معتمدة في أصلها. هذا «الفراغ» هو أيضاً «فارغ» بحد ذاته، أي أن لا وجود له في أرض الواقع، ولا يوحي إلى حقيقة غيبية وراء أو ما بعد الواقع الحقيقي. (ar)
- Madhyamaka (Sanskrit, m., मध्यमक, madhyamaka, »Mittlerer Weg« zwischen Bejahung und Verneinung) ist die Bezeichnung einer Philosophenschule des Mahāyāna-Buddhismus. Sie ist eine Gründung des indischen Philosophen Nāgārjuna, der im 2. Jahrhundert lebte. Im Zentrum der Madhyamaka-Philosophie steht die Lehre von der »Leerheit« (skt. śūnyatā), d. h. der allen Dingen eigenen Irrealität als einziger Wirklichkeit. »Nicht aus sich selbst, nicht aus einem anderen, nicht aus beidem, und nicht ohne Ursache sind irgendwelche Dinge irgendwo und irgendwann entstanden«, lehrt Nāgārjuna im 1. Kapitel seiner »Grundlegenden Merkverse des Mittleren Weges« (Mūlamadhyamakakārikā). Die Welt und ihre Erscheinungen sind nicht, da sie immer nur aus verursachenden und selbst wesenlosen Bedingungen (pratītyasamutpādaḥ) oder Voraussetzungen hervorgehen und folglich kein eigenständiges Sein in sich tragen. Die Dinge sind ohne Eigennatur (ohne inhärente Existenz) (svabhāvatā); sie sind letztlich leer (śūnya). Die Leere (śūnyatā) ist aber kein Nichts, denn ein angenommenes Nichts wäre ja auch ein Etwas und somit als ein Sein zu qualifizieren. Somit gibt es weder Sein noch Nichtsein, sondern nur die allen Phänomenen zugrunde liegende Leerheit. Die Madhyamaka-Schule wurde zusammen mit der anderen großen Philosophenschule des Vijñānavāda zur Grundlage des philosophischen Denkens des Mahāyāna. Als Lehrrichtung formierte sie sich auch in China (hier Sānlùn genannt) und in Japan (hier Sanron genannt). Ab dem 9. Jahrhundert wurde mit der Übertragung des Mahāyāna und Vajrayāna nach Tibet die Madhyamaka-Lehre (tib.: dbu ma) und besonders die -Madhyamaka-Lehre (tib.: dbu ma thal 'gyur) philosophische Grundlage des tibetischen Buddhismus. Die Anhänger der Madhyamaka-Schule werden Mādhyamikas genannt. (de)
- Madhyamaka (meza vojo aŭ mezismo) estas tradicio de budhisma filozofio iniciatita de Nagarĝuno (ĉ. 150-250). La fundamenta teksto de la tradicio Madhyamaka estas la Mūlamadhyamakakārikā (Fundamentaj versoj pri la meza vojo) de Nagarĝuno. Meza vojo ankaŭ signifas la absoluta naturo de fenomenoj kaj la realiĝo de la budhisma meditado. Madhyamaka influis la disvolviĝon de Mahajana budhismo. Ĝi estas la dominanta interpreto de budhisma filozofio en tibeta budhismo kaj ĝi ankaŭ influis orientazian budhismon. (eo)
- Mādhyamaka ("middle way" or "centrism"; Chinese: 中觀見; pinyin: Zhōngguān Jìan; Tibetan: དབུ་མ་པ ; dbu ma pa), otherwise known as Śūnyavāda ("the emptiness doctrine") and Niḥsvabhāvavāda ("the no svabhāva doctrine"), refers to a tradition of Buddhist philosophy and practice founded by the Indian Buddhist monk and philosopher Nāgārjuna (c. 150 – c. 250 CE). The foundational text of the Mādhyamaka tradition is Nāgārjuna's Mūlamadhyamakakārikā ("Root Verses on the Middle Way"). More broadly, Mādhyamaka also refers to the ultimate nature of phenomena as well as the non-conceptual realization of ultimate reality that is experienced in meditation. Mādhyamaka thought had a major influence on the subsequent development of the Mahāyāna Buddhist tradition. It is the dominant interpretation of Buddhist philosophy in Tibetan Buddhism and has also been influential in East Asian Buddhist thought. According to the classical Indian Mādhyamika thinkers, all phenomena (dharmas) are empty (śūnya) of "nature," of any "substance" or "essence" (svabhāva) which could give them "solid and independent existence," because they are dependently co-arisen. But this "emptiness" itself is also "empty": it does not have an existence on its own, nor does it refer to a transcendental reality beyond or above phenomenal reality. (en)
- Madhyamaka ("vía media", "camino medio" o "centrismo", en chino tradicional, 中觀見; pinyin, Zhōngguān Jìan, tibetano: dbu ma pa) se refiere a una tradición de filosofía y práctica budista fundada por el filósofo indio Nāgārjuna (c. 150-250 EC). Es también conocida como śūnya-vāda (doctrina de la vaciedad) y niḥsvabhāva-vāda (la doctrina que niega el svabhāva). El texto fundacional de la tradición mādhyamaka es el Mūla-madhyamaka-kārikā de Nāgārjuna (Versos raíz de madhyamaka). Más ampliamente, "madhyamaka" también se refiere a la naturaleza última de los fenómenos y la realización de esto en meditación. El pensamiento de madhyamaka tuvo una gran influencia en el desarrollo posterior de la tradición budista mahāyāna. Es la interpretación dominante de la filosofía budista en el budismo tibetano y también ha influido en el pensamiento budista de Asia oriental. De acuerdo con los madhyamikas (seguidores del madhyamaka) y según la , todos los fenómenos (dharmas) están vacíos (śūnya) de "naturaleza inherente" o "esencia" (svabhāva), significando que ellos carecen de realidad intrínseca e independiente aparte de las relaciones de causa y efecto (pratītyasamutpāda) desde las que ellos surgen. Pero esta "vacuidad" en sí también es "vacía", es decir, no tiene una existencia en sí mismo, ni se refiere a una realidad trascendental más allá o por encima de la realidad fenoménica. La filosofía madhyamaka sostiene entonces que sólo existen fenómenos dependientes. Todo aquello que existe lo hace de manera interdependiente. Mādhyamaka se ve a sí mismo como el rechazo de dos filosofías extremas, representando el camino medio entre el eternalismo, según el cual algo es eterno y permanente, y el nihilismo, según el cual todo ha sido intrínsecamente destruido o no existe. Este es el nihilismo en el sentido usado en la filosofía India, que difiere un poco de la definición filosófica de nihilismo en occidente. (es)
- Le Madhyamaka (sanskrit ; chinois : Zhōng-guān 中觀, tibétain : dbu ma) ou Voie du milieu ou médiane, fondée par Nāgārjuna et son disciple Āryadeva, constitue avec le Cittamātra l'une des deux principales écoles spécifiques du bouddhisme mahāyāna. Un mādhyamika est un tenant de cette doctrine ou quelque chose relatif à celle-ci. (fr)
- Madhyamaka (Dewanagari: मध्यमक; IAST: Madhyamaka; Hanzi: 中觀派; Pinyin: Zhōngguān Pài; dikenal pula sebagai Śūnyavāda) terutama mengacu kepada perguruan filsafat Buddha Mahayana yang didirikan oleh Nagarjuna. Perguruan filsafat dan cabangnya disebut "Madhyamaka"; para pengikutnya disebut "Mādhyamika". Menurut Madhyamaka, segala fenomena adalah kekosongan "substansi" atau "esensi" (bahasa Sanskerta: ) karena mereka muncul dengan keterikatan. Karena mereka muncul dengan keterikatan, maka mereka tidak memiliki harkat, dan menjadi realitas tersendiri bagi dirinya. (in)
- Con l'aggettivo sanscrito Madhyamaka (devanāgarī, मध्यमक; cinese 中觀 pinyin Zhōngguān Wade-Giles Chung-kuan; giapponese Chūgan, coreano 중관 Chunghwan; tibetano: dBu ma) si indica in quella lingua la "medietà" ovvero la dottrina che persegue il Madhyamapratipad ("Via di Mezzo", cinese: 中道, Zhōngdào, giapponese: Chūdō, tibetano: dBu'i lam). La dottrina del madhyamaka è a fondamento della scuola buddhista Mahāyāna detta dei Mādhyamika (cinese: 中道宗, Zhōngdào zōng; giapponese: Chūdō shū; anche 中觀派, Zhōngguān pài; giapponese: Chūgan ha). I Mādhyamika sono quindi una delle principali scuole del Buddhismo indiano, fondata dal maestro buddhista Nāgārjuna (150-250) nel secondo secolo d.C. e diffusasi in tutta l'India, nell'Asia centrale, in Cina, Corea, Vietnam, Giappone e in Tibet. Tale dottrina prende il nome e deriva dalla principale opera di Nāgārjuna, il Mūla-madhyamaka-kārikā (conosciuto anche come Madhyamaka-kārikā, Prajñāmamūlamadhyamakakārikā o Madhyamaka-śāstra, cin. 中論 Zhōnglùn, giapp. Chūron, tib. dBu-ma rtsa-ba'i thsig le'ur byas-pa shes-rab ces-bya-ba, "Le stanze del cammino di mezzo"), composta in 448 strofe divise in 27 sezioni, corrispondendo a una critica serrata agli insegnamenti esposti negli Abhidharma delle scuole del Buddhismo dei Nikāya. (it)
- 中観派（ちゅうがんは、梵: माध्यमिक, Mādhyamika, マーディヤミカ）は、インド大乗仏教において、瑜伽行派（唯識派）と並ぶ2大学派のひとつ。龍樹（りゅうじゅ、Nāgārjuna, ナーガールジュナ、150年 - 250年頃）を祖師とし、その著作『中論』などを基本典籍とする学派。『中論』を根底として般若空観を宣揚した。縁起と空の思想を説き、中(madhyama)もしくは中道(madhyamā pratipat)の立場を重んじる。 (ja)
- Madhyamaka, ook bekend als Śunyata-vada, 'De weg van de leegte', is een boeddhistische Mahayāna-traditie, bekend geworden door Nāgārjuna en Aśvaghoṣa. De volgelingen worden aangeduid als "Mādhyamika's." (nl)
- 중관파(中觀派) 또는 중관학파(中觀學派, 산스크리트어: मध्यमिक madhyamika 마댜미카)는 용수(龍樹: 150~250)의 불교사상을 바탕으로 체계화된 인도 대승불교의 종파이다. 중관파는 유식유가행파와 더불어 인도 대승불교의 이대 조류를 이루었다. 중국 불교의 삼론종은 인도 불교의 중관파에 대한 중국측 명칭에 해당한다. (ko)
- Madhjamaka, czyli „Droga Środka” (sanskryt: माध्यमक, Mādhyamaka, chiń. 中觀派 Zhōngguānpài lub 中道宗 Zhōngdàozōng; zwana też Śunyavada) – jest tradycją nauk mahajany, na temat m.in. siunjaty, usystematyzowaną przez Nagardżunę (ok. 150–250 r. n.e.). Nagardżuna zawarł w madhjamace esencję nauk Buddy (około 563–483 p.n.e.), jakie on przekazywał w tzw. „Drugim Obrocie Kołem Dharmy”.Obecnie madhjamaka jest akceptowana jako najwyższa teoretyczna wiedza we wszystkich szkołach buddyzmu tybetańskiego oraz w innych tradycjach związanych z naukami mahajany np. w buddyzmie zen. Zwolennicy nauk madhjamaki nazywani są madhjamikami. Chińska szkoła madhjamaki powstała na podstawie tłumaczeń i idei Kumaradżiwy nosiła nazwę sanlun („Szkoła Trzech Traktatów”). (pl)
- Madhyamaka är en filosofisk inriktning inom mahayanabuddhismen som baseras på Nagarjunas skrifter. Madhyamaka är uppkallad efter Nagarjunas magnum opus, Mūla-Madhyamaka-Kārikā ("Fundamentala verser på mittenvägen"). I detta verk redogör Nagarjuna för en medelväg mellan nihilism/ och . Nagarjuna menar att allt som finns är fritt från en fristående existens, och att allt således är tomt (sunyata). Han ansåg att allt var ett resultat av orsak och verkan, och att ett enskilt objekt eller ett enskilt fenomen därför inte kunde sägas existera fristående från andra objekt eller fenomen. Nagarjuna menade dock att detta inte innebär att inget existerar, utan enbart att ingenting har en existens fristående från allting annat. Vidare ansåg Nagarjuna att även nirvana var fritt från en fristående existens, och att samsara och nirvana därför inte heller var fristående från varandra. (sv)
- Мадг'яміка, мадг'ямака — перша філософська школа буддизму Махаяни. Виникла в Індії у 2 ст. н. е. Її створення приписують Нагарджуні. У 6 ст. М. розділилася на два напрями — прасангіку і сватантрику. У 8 ст. зі сватантрики вийшли школи саутрантика-сватантрика та йогачара-сватантрика. У Китаї мадг'яміка відома під назвою Саньлунь-цзун, або «Школа трьох трактатів». Її заснував кашмірець Кумараджива (334-413) на початку 5 ст. Наприкінці VI ст. вчення школи систематизував Цзіцзан. До 7-8ст. ця філософська школа відіграє значну роль у становленні .У Тибеті у 8 ст. цей напрям популяризували мадг'яміки та . Мадг'яміка — провідна філософська школа тибетського буддизму, в межах якої створено величезний літературний комплекс. Література мадг'яміки оновлюється і сьогодні, насамперед, творами ієрархів тибетських шкіл. Серед них — Далай-Лама XIV. Філософське тлумачення мадг'яміки шляху Махаяни було спробою уникнути крайнощів у ствердженні та запереченні, що демонструє відома формула «чатух-коті»: А є В; А не є В; Немає ні А, ні В; Немає ані не-А, ані не-В. Всі посилки цієї формули доводять, що інтелектуальні міркування не придатні для вислову істини. Досягнення істини (парамартха-сатья) можливе лише шляхом духовного вдосконалення, співчуття і мудрості, накопиченні моральних чеснот, а також знань, що триває протягом багатьох життів. Цей процес «визрівання до пробудження» відбувається за певних обставин. Зовнішня сторона цього процесу є ілюзорною (майя), порожньою (шунья) та повністю позбавлена незалежної сутності (ніх-свабхава). Але саме в цьому світі, де все суть відносне та взаємно обумовлене, відбувається зустріч двох (пізніше — чотирьох) тіл Будди — ілюзорного та абсолютного. Щодо природи дгарм мадг'яміка займала помірковану позицію: дгарми не є вічними, вони позбавлені постійних якостей, але водночас не зникають безслідно і назавжди. Положення про відсутність індивідуальної душі мадг'яміка розповсюджує і на дгарми.Основні положення мадг'яміки: вчення про порожнечу, вчення про двоїсту істину, вчення про тіла Будди, вчення про серединний шлях звільнення. Нерідко вказують, що мадг'яміка суттєво вплинула на формування індуїстської школи адвайта-веданти. (uk)
- A escola Madhyamaka, ou Escola do Caminho do Meio, é uma escola budista Mahayana fundada por Nagarjuna no século II da Era Cristã. Esta filosofia atribui grande importância às escrituras da , ou as escrituras do aperfeiçoamento do conhecimento. Por vezes chama-se aos ensinamentos desta escola "O Segundo Movimento da Roda do Ensinamento". A sua filosofia defende que não se pode afirmar nada definitivamente sobre a realidade última do mundo. (pt)
- Мадхъямака, или мадхьямика (санскр. मध्यमक, IAST Madhyamaka ~ «срединность», кит. 中觀宗) — одно из двух основных (наряду с йогачарой) философских направлений буддизма махаяны. Основатель — полулегендарный мыслитель Нагарджуна (возможно, жил во II в. н. э.). В центре почти всей полемики в буддийской онтологии был вопрос о реальности дхарм. Все школы хинаяны считали дхармы единственной доступной нам реальностью, считая само собой разумеющимся, что сами дхармы — именно реальность. (Сарвастивада, впрочем, считала, что наше сознание адекватно отражает внешний мир.) Мадхъямака доказывает, что невозможно утверждать ни реальность, ни нереальность дхарм: и то, и другое решение приводит к логическим противоречиям. Единственно возможным она считает срединное («мадхъяма» — «середина») решение проблемы: дхармы ни реальны, ни нереальны — они пусты. Отсюда — ещё одно название мадхъямаки: «шуньявада» — от «шунья», «пустота» и "вада" - "знание" (учение). Подлинно реальным могло бы быть лишь то, что обладало бы самобытием (свабхава), т. е. существовало бы само по себе. Но именно такого бытия и невозможно допустить логически: всё существует лишь благодаря другому, и нет никакого конечного пункта, который мы могли бы считать первоосновой. Отсюда же вытекает относительность вообще всех наших понятий и противоположений, даже противопоставления сансары и нирваны. Все философские концепции поэтому — лишь путь к истине, но ни в коем случае не сама истина, которая усматривается только в йогическом созерцании. Отличием мадхъямаки от йогачары и от брахманистской школы адвайта-веданта является положительное решение вопроса о наличии объективного мира. В то время как йогачара и адвайта, признавая единство воспринимающего и воспринимаемого, решают проблему дуальности объекта и субъекта через отказ от реальности объекта, мадхъямака признаёт существование объективного, при этом подчёркивая единство объективного и субъективного через пустотность (шуньяту). В этой дискуссии мнение мадхъямаков состоит также в том, что хотя решение этого вопроса непроверяемо и недоказуемо, положительное мнение о существовании объективного мира более естественно и не ранит человеческую психику, в то время как отрицательное решение трудно для восприятия и понимания. Впоследствии[уточнить], в VI веке н. э. мадхъямака разделилась на ортодоксальную мадхъямаку-прасангику и мадхъямаку-сватантрику, которая считала возможным условно считать реальными либо дхармы, либо алая-виджняну — «сокровищницу сознания» йогачары. Важнейшим каноническим текстом (Сутра) мадхъямаки и вообще махаяны, в компактной форме излагающим учение о пустоте дхарм и отсутствии любых противоречий, является «Сутра Сердца Праджня-парамиты». (ru)
- {{namespace detect | category = |main=| other= 佛教 大乘佛教 中觀學派 中觀學派（梵語：माध्यमक, mādhyamaka），是印度大乘佛教的兩大主要學派之一，由龍樹、聖天（又稱提婆）奠基，又稱作空宗、性空宗、破相宗、勝義皆空宗，與瑜伽行唯識學派（有宗、法相宗）並列為「空、有二宗」，或「性、相二宗」。 中觀學派主張，依世俗諦，由語言、概念所成立的現象是存在的。但就勝義諦的角度，任何現象都沒有絲毫真實存在的自性。修行方法是觀察一切法——生滅的、不生滅的，世間的、出世間的，皆是如幻如化。如幻如化的一切法，但唯假名，依緣起相待而有，而自性畢竟空。 中觀學派的主張為大乘佛教的基本理論之一，因龍樹作《中論》闡揚此中觀見，所以龍樹的學系被稱為“中觀學派”，它奠定了初期大乘佛教的理論基礎，至無著、世親建立瑜伽行唯識學派時，曾一度衰落，後由清辨、佛護之努力而獲得中興。 在漢傳佛教的判教理論中，又劃分出“法性宗”，或稱法性圓融宗，屬於如來藏學派，主張「一切眾生本自清淨，具足佛性，此佛性功德真常不空」。或有以為，空宗破相，即是顯現真性，因而將其等同，不過兩者仍有差別，法性宗是以「常住不空的佛性之體為性」，和性空宗以「諸法無自性的性為性」有所不同。 漢傳佛教中的三論宗、天台宗都受到中觀學派的影響，印順法師稱其為性空唯名論。中觀學派是藏傳佛教的主要派別之一，藏傳佛教中稱其為深見派、甚深見派（藏語：ཟབ་མོ་ལྟ་བརྒྱུད，zab-mo lta brgyud；梵語(回譯)：Gambhīra-darśana paramparā）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Madhjamaka (sanskrtsky: मध्यमक) neboli Střední cesta je název jedné ze dvou filozofických škol buddhismu mahájány. Za zakladatele madhjamaky je tradičně označován Nágárdžuna, indický filozof žijící ve 2. století a jedna z nejdůležitějších postav buddhismu, zahrnul v madhjamace esenci nauk , které Buddha předal v učení druhého cyklu, neboli nauk mahájány (druhé roztočení kola nauky). Stoupenci a vyznavači školy madhjamaka se nazývají madhjamika. Konkurenční školou madhjamaky v rámci mahajánového buddhismu je , založená indickým učencem ze 4. století . (cs)
- مادهياماكا (Madhyamaka (بالصينية: 中觀派)؛ (جونغ غوان باي) كما تعرف باسم سونيافادا Śūnyavāda) هي الفلسفة الرئيسية في مدرسة ماهايانا؛ تأسست من قبل ناجارجونا. وفق فلسفة مادهياماكا فإن جميع الظواهر (دارما) هي فارغة المضمون سونياتا (Śūnyatā) في طبيعتها، وأن الجوهر أو طبيعة الأشياء (Svabhava) هو الذي يعطيها وجودها الصلب المستقل، لأنها نشأتها معتمدة في أصلها. هذا «الفراغ» هو أيضاً «فارغ» بحد ذاته، أي أن لا وجود له في أرض الواقع، ولا يوحي إلى حقيقة غيبية وراء أو ما بعد الواقع الحقيقي. (ar)
- Madhyamaka (meza vojo aŭ mezismo) estas tradicio de budhisma filozofio iniciatita de Nagarĝuno (ĉ. 150-250). La fundamenta teksto de la tradicio Madhyamaka estas la Mūlamadhyamakakārikā (Fundamentaj versoj pri la meza vojo) de Nagarĝuno. Meza vojo ankaŭ signifas la absoluta naturo de fenomenoj kaj la realiĝo de la budhisma meditado. Madhyamaka influis la disvolviĝon de Mahajana budhismo. Ĝi estas la dominanta interpreto de budhisma filozofio en tibeta budhismo kaj ĝi ankaŭ influis orientazian budhismon. (eo)
- Le Madhyamaka (sanskrit ; chinois : Zhōng-guān 中觀, tibétain : dbu ma) ou Voie du milieu ou médiane, fondée par Nāgārjuna et son disciple Āryadeva, constitue avec le Cittamātra l'une des deux principales écoles spécifiques du bouddhisme mahāyāna. Un mādhyamika est un tenant de cette doctrine ou quelque chose relatif à celle-ci. (fr)
- Madhyamaka (Dewanagari: मध्यमक; IAST: Madhyamaka; Hanzi: 中觀派; Pinyin: Zhōngguān Pài; dikenal pula sebagai Śūnyavāda) terutama mengacu kepada perguruan filsafat Buddha Mahayana yang didirikan oleh Nagarjuna. Perguruan filsafat dan cabangnya disebut "Madhyamaka"; para pengikutnya disebut "Mādhyamika". Menurut Madhyamaka, segala fenomena adalah kekosongan "substansi" atau "esensi" (bahasa Sanskerta: ) karena mereka muncul dengan keterikatan. Karena mereka muncul dengan keterikatan, maka mereka tidak memiliki harkat, dan menjadi realitas tersendiri bagi dirinya. (in)
- 中観派（ちゅうがんは、梵: माध्यमिक, Mādhyamika, マーディヤミカ）は、インド大乗仏教において、瑜伽行派（唯識派）と並ぶ2大学派のひとつ。龍樹（りゅうじゅ、Nāgārjuna, ナーガールジュナ、150年 - 250年頃）を祖師とし、その著作『中論』などを基本典籍とする学派。『中論』を根底として般若空観を宣揚した。縁起と空の思想を説き、中(madhyama)もしくは中道(madhyamā pratipat)の立場を重んじる。 (ja)
- Madhyamaka, ook bekend als Śunyata-vada, 'De weg van de leegte', is een boeddhistische Mahayāna-traditie, bekend geworden door Nāgārjuna en Aśvaghoṣa. De volgelingen worden aangeduid als "Mādhyamika's." (nl)
- 중관파(中觀派) 또는 중관학파(中觀學派, 산스크리트어: मध्यमिक madhyamika 마댜미카)는 용수(龍樹: 150~250)의 불교사상을 바탕으로 체계화된 인도 대승불교의 종파이다. 중관파는 유식유가행파와 더불어 인도 대승불교의 이대 조류를 이루었다. 중국 불교의 삼론종은 인도 불교의 중관파에 대한 중국측 명칭에 해당한다. (ko)
- Madhjamaka, czyli „Droga Środka” (sanskryt: माध्यमक, Mādhyamaka, chiń. 中觀派 Zhōngguānpài lub 中道宗 Zhōngdàozōng; zwana też Śunyavada) – jest tradycją nauk mahajany, na temat m.in. siunjaty, usystematyzowaną przez Nagardżunę (ok. 150–250 r. n.e.). Nagardżuna zawarł w madhjamace esencję nauk Buddy (około 563–483 p.n.e.), jakie on przekazywał w tzw. „Drugim Obrocie Kołem Dharmy”.Obecnie madhjamaka jest akceptowana jako najwyższa teoretyczna wiedza we wszystkich szkołach buddyzmu tybetańskiego oraz w innych tradycjach związanych z naukami mahajany np. w buddyzmie zen. Zwolennicy nauk madhjamaki nazywani są madhjamikami. Chińska szkoła madhjamaki powstała na podstawie tłumaczeń i idei Kumaradżiwy nosiła nazwę sanlun („Szkoła Trzech Traktatów”). (pl)
- A escola Madhyamaka, ou Escola do Caminho do Meio, é uma escola budista Mahayana fundada por Nagarjuna no século II da Era Cristã. Esta filosofia atribui grande importância às escrituras da , ou as escrituras do aperfeiçoamento do conhecimento. Por vezes chama-se aos ensinamentos desta escola "O Segundo Movimento da Roda do Ensinamento". A sua filosofia defende que não se pode afirmar nada definitivamente sobre a realidade última do mundo. (pt)
- Madhyamaka (Sanskrit, m., मध्यमक, madhyamaka, »Mittlerer Weg« zwischen Bejahung und Verneinung) ist die Bezeichnung einer Philosophenschule des Mahāyāna-Buddhismus. Sie ist eine Gründung des indischen Philosophen Nāgārjuna, der im 2. Jahrhundert lebte. Im Zentrum der Madhyamaka-Philosophie steht die Lehre von der »Leerheit« (skt. śūnyatā), d. h. der allen Dingen eigenen Irrealität als einziger Wirklichkeit. Die Anhänger der Madhyamaka-Schule werden Mādhyamikas genannt. (de)
- Madhyamaka ("vía media", "camino medio" o "centrismo", en chino tradicional, 中觀見; pinyin, Zhōngguān Jìan, tibetano: dbu ma pa) se refiere a una tradición de filosofía y práctica budista fundada por el filósofo indio Nāgārjuna (c. 150-250 EC). Es también conocida como śūnya-vāda (doctrina de la vaciedad) y niḥsvabhāva-vāda (la doctrina que niega el svabhāva). El texto fundacional de la tradición mādhyamaka es el Mūla-madhyamaka-kārikā de Nāgārjuna (Versos raíz de madhyamaka). Más ampliamente, "madhyamaka" también se refiere a la naturaleza última de los fenómenos y la realización de esto en meditación. (es)
- Mādhyamaka ("middle way" or "centrism"; Chinese: 中觀見; pinyin: Zhōngguān Jìan; Tibetan: དབུ་མ་པ ; dbu ma pa), otherwise known as Śūnyavāda ("the emptiness doctrine") and Niḥsvabhāvavāda ("the no svabhāva doctrine"), refers to a tradition of Buddhist philosophy and practice founded by the Indian Buddhist monk and philosopher Nāgārjuna (c. 150 – c. 250 CE). The foundational text of the Mādhyamaka tradition is Nāgārjuna's Mūlamadhyamakakārikā ("Root Verses on the Middle Way"). More broadly, Mādhyamaka also refers to the ultimate nature of phenomena as well as the non-conceptual realization of ultimate reality that is experienced in meditation. (en)
- Con l'aggettivo sanscrito Madhyamaka (devanāgarī, मध्यमक; cinese 中觀 pinyin Zhōngguān Wade-Giles Chung-kuan; giapponese Chūgan, coreano 중관 Chunghwan; tibetano: dBu ma) si indica in quella lingua la "medietà" ovvero la dottrina che persegue il Madhyamapratipad ("Via di Mezzo", cinese: 中道, Zhōngdào, giapponese: Chūdō, tibetano: dBu'i lam). La dottrina del madhyamaka è a fondamento della scuola buddhista Mahāyāna detta dei Mādhyamika (cinese: 中道宗, Zhōngdào zōng; giapponese: Chūdō shū; anche 中觀派, Zhōngguān pài; giapponese: Chūgan ha). (it)
- Madhyamaka är en filosofisk inriktning inom mahayanabuddhismen som baseras på Nagarjunas skrifter. Madhyamaka är uppkallad efter Nagarjunas magnum opus, Mūla-Madhyamaka-Kārikā ("Fundamentala verser på mittenvägen"). I detta verk redogör Nagarjuna för en medelväg mellan nihilism/ och . Nagarjuna menar att allt som finns är fritt från en fristående existens, och att allt således är tomt (sunyata). Han ansåg att allt var ett resultat av orsak och verkan, och att ett enskilt objekt eller ett enskilt fenomen därför inte kunde sägas existera fristående från andra objekt eller fenomen. (sv)
- Мадг'яміка, мадг'ямака — перша філософська школа буддизму Махаяни. Виникла в Індії у 2 ст. н. е. Її створення приписують Нагарджуні. У 6 ст. М. розділилася на два напрями — прасангіку і сватантрику. У 8 ст. зі сватантрики вийшли школи саутрантика-сватантрика та йогачара-сватантрика. Філософське тлумачення мадг'яміки шляху Махаяни було спробою уникнути крайнощів у ствердженні та запереченні, що демонструє відома формула «чатух-коті»: А є В; А не є В; Немає ні А, ні В; Немає ані не-А, ані не-В. Нерідко вказують, що мадг'яміка суттєво вплинула на формування індуїстської школи адвайта-веданти. (uk)
- Мадхъямака, или мадхьямика (санскр. मध्यमक, IAST Madhyamaka ~ «срединность», кит. 中觀宗) — одно из двух основных (наряду с йогачарой) философских направлений буддизма махаяны. Основатель — полулегендарный мыслитель Нагарджуна (возможно, жил во II в. н. э.). В центре почти всей полемики в буддийской онтологии был вопрос о реальности дхарм. Все школы хинаяны считали дхармы единственной доступной нам реальностью, считая само собой разумеющимся, что сами дхармы — именно реальность. (Сарвастивада, впрочем, считала, что наше сознание адекватно отражает внешний мир.) (ru)
- {{namespace detect | category = |main=| other= 佛教 大乘佛教 中觀學派 中觀學派（梵語：माध्यमक, mādhyamaka），是印度大乘佛教的兩大主要學派之一，由龍樹、聖天（又稱提婆）奠基，又稱作空宗、性空宗、破相宗、勝義皆空宗，與瑜伽行唯識學派（有宗、法相宗）並列為「空、有二宗」，或「性、相二宗」。 中觀學派主張，依世俗諦，由語言、概念所成立的現象是存在的。但就勝義諦的角度，任何現象都沒有絲毫真實存在的自性。修行方法是觀察一切法——生滅的、不生滅的，世間的、出世間的，皆是如幻如化。如幻如化的一切法，但唯假名，依緣起相待而有，而自性畢竟空。 中觀學派的主張為大乘佛教的基本理論之一，因龍樹作《中論》闡揚此中觀見，所以龍樹的學系被稱為“中觀學派”，它奠定了初期大乘佛教的理論基礎，至無著、世親建立瑜伽行唯識學派時，曾一度衰落，後由清辨、佛護之努力而獲得中興。 在漢傳佛教的判教理論中，又劃分出“法性宗”，或稱法性圓融宗，屬於如來藏學派，主張「一切眾生本自清淨，具足佛性，此佛性功德真常不空」。或有以為，空宗破相，即是顯現真性，因而將其等同，不過兩者仍有差別，法性宗是以「常住不空的佛性之體為性」，和性空宗以「諸法無自性的性為性」有所不同。 (zh)
|
.jpg){kind=link}
