About: Righteousness

An Entity of Type: Thing, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Righteousness is the quality or state of being morally correct and justifiable. It can be considered synonymous with "rightness" or being "upright". It can be found in Indian religions and Abrahamic traditions, among other religions, as a theological concept. For example, from various perspectives in Hinduism, Buddhism, Islam, Christianity, and Judaism it is considered an attribute that implies that a person's actions are justified, and can have the connotation that the person has been "judged" or "reckoned" as leading a life that is pleasing to God.

Property Value
dbo:abstract
  • Rechtschaffenheit wird beschrieben als die Neigung und das Bestreben, den Pflichten seines Standes gegenüber „einem höheren Wesen“ und den Menschen Genüge zu tun. In den Texten des Alten Testamentes wird Rechtschaffenheit vielfach als bedeutende Eigenschaft hervorgehoben. Wenn Charakteristika genannt werden, dann sind dies die rechte und wohltuende Sprache des rechtschaffenen Menschen sowie sein beherrschtes Verhalten. So könne bspw. der weise König durch rechte Sprache Recht schaffen für die Geringeren, wodurch er im Gegenzug seinen Anspruch auf den Thron legitimieren würde. Im Christentum wird der gläubige, tätige Mensch als „rechtschaffen“ bezeichnet, wenn er mit seinen guten Werken im Sinne christlicher Tugenden handelt. Als Gegenspieler des Rechtschaffenen wird im Alten Testament der Frevler angeführt. Im alltäglichen Sprachgebrauch bezieht sich der Begriff „Rechtschaffenheit“ auf jemanden, der nach ethischen Grundsätzen von eigener, ehrlicher Arbeit lebt und seine Leistungen mit gerechter Entlohnung und zu fairen Preisen erstellt. (de)
  • Zuzentasuna egiaren arabera epaitzera eta aritzera, eta bakoitzari dagokiona ematera bultzatzen duen bertutea da. Kristautasunak, judaismoak, islamak, hinduismoak (dharma) eta zoroastrismoak bultzaturiko balio da. Biblian Jaungoikoaren ezaugarrietako bat dela diote (Lb 19:36; Deuteronomio 25:1; Salmoak 1:6; Esaera Zaharrak 8:20). (eu)
  • Is í an fhíréantacht an caighdeán nó an staid a bhaineann le bheith ceart ó thaobh na moráltachta de agus inchosanta. Is féidir a mheas go bhfuil sí comhchiallach le "cirte" nó a bheith "ionraic". Is féidir é a fháil i reiligiúin de chuid na hIndia agus i dtraidisiúin Abrahámacha, i measc reiligiúin eile, mar choincheap diagachta. Mar shampla, ó pheirspictíochtaí éagsúla, san Hiondúchas, sa Bhúdachas, san Ioslam, sa Chríostaíocht agus sa Ghiúdachas, meastar gur tréith í a thugann le tuiscint go bhfuil údar le gníomhartha duine, agus go bhféadfadh a rá go bhfuil an duine “measta” nó “ceaptha” mar dhuine atá saol aige/aici atá taitneamhach do Dhia. (ga)
  • La droiture est un concept théologique présent dans le judaïsme, le christianisme et l'islam, et dans d'autres croyances non-abrahamiques. Elle est un attribut qui implique que les actions d'une personne sont justifiées et peut avoir pour connotation que la personne a été jugée ou reconnue comme menant une vie en accord avec la volonté de Dieu dans ces religions. (fr)
  • Righteousness is the quality or state of being morally correct and justifiable. It can be considered synonymous with "rightness" or being "upright". It can be found in Indian religions and Abrahamic traditions, among other religions, as a theological concept. For example, from various perspectives in Hinduism, Buddhism, Islam, Christianity, and Judaism it is considered an attribute that implies that a person's actions are justified, and can have the connotation that the person has been "judged" or "reckoned" as leading a life that is pleasing to God. William Tyndale (Bible translator into English in 1526) remodelled the word after an earlier word rihtwis, which would have yielded modern English *rightwise or *rightways. He used it to translate the Hebrew root צדק tzedek, which appears over five hundred times in the Hebrew Bible, and the Greek word δίκαιος (dikaios), which appears more than two hundred times in the New Testament. Etymologically, it comes fromOld English rihtwīs, from riht ‘right’ + wīs ‘manner, state, condition’ (as opposed to wrangwise, "wrongful"). The change in the ending in the 16th century was due to association with words such as bounteous. (en)
  • Budiman diartikan sebagai "kualitas pembenaran dan dibenarkan dalam hal moral." Ini adalah sebuah konsep yang dapat ditemukan dalam agama-agama India dan tradisi-tradisi Abrahamik sebagai konsep teologi. Contohnya, dari berbagai sudut pandang dalam Hindu, Kristen dan Yudaisme, ini dianggap merupakan atribut yang mengimplikasikan bahwa tindakan seseorang dibenarkan, dan dapat memiliki konotasi bahwa orang tersebut "dibenarkan" atau "diakui" sesuai dengan kehidupan yang direstui Allah. Secara etimologi, budiman menurut Kamus Bahasa Indonesia diartikean sebagai orang yang berbudi, pintar, dan bijaksana. (in)
  • ( 다른 뜻에 대해서는 의 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 의(義, 영어: Rectitude)란 기독교, 유대교, 이슬람교, 유교 등의 종교에서 나타나는 개념이다. 의로움은 어떤 사람의 행동이 정당화될 수 있으며, 타의 모범이 될 수 있음을, 또한 유신론적 종교의 경우, 그러한 행동이 신을 기쁘게 할 수 있다는 의미를 내포한다. -기독교에서 "의"의 의미다른 종교와 달리, 기독교에서 의는 사람의 행위로 얻을 수 없다. 성경에서 의(Righteousness)는 율법에 대해서는 ‘완전한 의’요, 인격적인 관계 속에서는 ‘신실함’을 의미한다. 한편, 죄를 향한 하나님의 의는 “공의로운 심판”으로 나타난다. 하지만 하나님의 사랑을 받는 주의 백성들과 자녀들을 향한 하나님의 의는 아브라함과 이삭과 야곱에서 하신 하나님의 언약인데 궁극적으로 십자가에서 나타난 구속의 의이다. “곧 예수 그리스도를 믿음으로 말미암아 모든 믿는 자에게 미치는 하나님의 의니 차별이 없느니라 모든 사람이 죄를 범하였으매 하나님의 영광에 이르지 못하더니 그리스도 예수 안에 있는 구속으로 말미암아 하나님의 은혜로 값 없이 의롭다 하심을 얻은 자 되었느니라 이 예수를 하나님이 그의 피로 인하여 믿음으로 말미암는 화목 제물로 세우셨으니 이는 하나님께서 길이 참으시는 중에 전에 지은 죄를 간과하심으로 자기의 의로우심을 나타내려 하심이니 곧 이 때에 자기의 의로우심을 나타내사 자기도 의로우시며 또한 예수 믿는 자를 의롭다 하려 하심이니라 그런즉 자랑할 데가 어디뇨 있을 수가 없느니라 무슨 법으로냐 행위로냐 아니라 오직 믿음의 법으로니라 그러므로 사람이 의롭다 하심을 얻는 것은 율법의 행위에 있지 않고 믿음으로 되는줄 우리가 인정하노라”‭‭로마서‬ ‭3:22-28‬ ‭KRV‬‬ (ko)
  • La giustizia di Dio si riferisce all'importante concetto teologico presente nelle religioni abramitiche (Islam, Giudaismo e Cristianesimo). È così un attributo proprio di Dio quando gli si attribuiscono i sostantivi di santo e giusto. In un altro senso si riferisce alla giustizia dell'essere umano; sia riguardo alla sua giustizia intrinseca (oppure all'inverso si riferisce all'empietà, ovvero alla totale mancanza di giustizia), oppure al suo potenziale corretto atteggiamento davanti a Dio o al fatto che esso venga "giudicato" o "riconosciuto" come giusto da Dio (come avveniva per il patriarca Abramo nella Genesi). (it)
  • 義(ぎ)は、人間の行動・思想・道徳で、「我、美しい(信じる)」「よい」「ただしい」とされる概念である。義人とは「堅く正義を守る人。わが身の利害をかえりみずに他人のために尽くす人」(広辞苑第6版)。対義語で、行動・志操・道徳が「わるい」「よこしま」を意味する概念は「奸」(かん)という。 漢字における「義」には、本来「外から来て固有ではないもの」という意味があり、義手・義足や義父母・義兄弟などの語にはこうした意味があるが、後には血縁関係にない仲間同士を結び付ける倫理を意味するようになった。更に時代が下って後漢末期に入ると「他者と共同で行う第三者のための事業」という意味も発生し、義舎・義学・義田などの無償の施設などを指す言葉としても用いられた。 (ja)
  • Rättfärdighet är när någon gör "det rätta/rättvisa". Ordet rättfärdig kan även användas om någon som är fri från synd. Rättfärdighet är ett teologiskt begrepp som handlar om att vara en god människa i moraliskt/religiöst hänseende, genom att följa eller i övrigt handla i överensstämmelse med de religiösa/moraliska lagarna. Inom judendomen kallas en rättfärdig person tzadik. I många religioner talas om Guds rättfärdighet, vilket är vad människan ska eftersträva. Att som människa försöka detta och anse sig handla efter principerna kallas självrättfärdighet och kan ha en omvänd relation till självkänsla; ju mer självrättfärdighet desto sämre självkänsla och vice versa, dock förekommer det att personer är både självrättfärdiga och har god självkänsla vilket kännetecknar arrogans, medan låg självrättfärdighet och låg självkänsla kännetecknar ödmjukhet. Självrättfärdighet med låg självkänsla sammanfaller med osäkerhet och med preferens för starka ledarstrukturer. Låg självrättfärdighet och god självkänsla är däremot kännetecknande för vidsynthet. Ondskans problem anses av förfäktare ifrågasätta Guds rättfärdighet. (sv)
  • Пра́ведность — понятие в христианстве, исламе и иудаизме; строгое следование заветам, которые предписаны вероисповеданием. Также используется как синоним для слов «милосердие», «бескорыстие», «законность», «безгрешность» и пр. (ru)
  • Праведність — важливе теологічне поняття в християнстві, ісламі та юдаїзмі. Це характеристика, яка передбачає, що людина слідує заповітам, які передбачає її віросповідання. Поняття «праведник» присутнє в більшості світових віровчень. Праведники — це лик святості в православ'ї. У православній церкві є праведники, які проводили праведне, богоугодне життя, живучи в миру, будучи сімейними людьми, як наприклад, св. праведні Іоаким і Анна та інші Перші праведники на землі: родоначальники (патріархи) людського роду, називаються праотцями, як наприклад: Адам, Ной, Авраам і інші. Як впливова західна концепція, праведність (англ. righteousness) стала перекладом одного з центральних понять у конфуціанстві: ї 義 (yì, спрощена форма: 义). Але, на відміну від західної теології, воно містить перш за все етичний зміст: коректна побудова відношень між правителем та його народом, батьками та дітьми, чоловіком та жінкою. Через цю різницю у перекладі з китайської поняття ї поєднує коннотації праведності та справедливості. Певна збіжність із религійним змістом ї запроваджувалася китайським культом предків, де відповідальність перед батьками та обов'язки правителя були частиною відповідальності перед попередніми представниками клану, які, у стародавніх віруваннях, мали владу насилати нащадкам злидні чи благословення (див. ). (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageID
  • 290437 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 23009 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1123437929 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:c
  • (en)
dbp:j
  • Ji6 (en)
dbp:links
  • No (en)
dbp:p
  • (en)
dbp:phonetic
  • ㄧˋ (en)
dbp:s
  • (en)
  • chö (en)
dbp:t
  • (en)
  • ཆོས (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:zhu
  • ㄧˋ (en)
dcterms:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Zuzentasuna egiaren arabera epaitzera eta aritzera, eta bakoitzari dagokiona ematera bultzatzen duen bertutea da. Kristautasunak, judaismoak, islamak, hinduismoak (dharma) eta zoroastrismoak bultzaturiko balio da. Biblian Jaungoikoaren ezaugarrietako bat dela diote (Lb 19:36; Deuteronomio 25:1; Salmoak 1:6; Esaera Zaharrak 8:20). (eu)
  • Is í an fhíréantacht an caighdeán nó an staid a bhaineann le bheith ceart ó thaobh na moráltachta de agus inchosanta. Is féidir a mheas go bhfuil sí comhchiallach le "cirte" nó a bheith "ionraic". Is féidir é a fháil i reiligiúin de chuid na hIndia agus i dtraidisiúin Abrahámacha, i measc reiligiúin eile, mar choincheap diagachta. Mar shampla, ó pheirspictíochtaí éagsúla, san Hiondúchas, sa Bhúdachas, san Ioslam, sa Chríostaíocht agus sa Ghiúdachas, meastar gur tréith í a thugann le tuiscint go bhfuil údar le gníomhartha duine, agus go bhféadfadh a rá go bhfuil an duine “measta” nó “ceaptha” mar dhuine atá saol aige/aici atá taitneamhach do Dhia. (ga)
  • La droiture est un concept théologique présent dans le judaïsme, le christianisme et l'islam, et dans d'autres croyances non-abrahamiques. Elle est un attribut qui implique que les actions d'une personne sont justifiées et peut avoir pour connotation que la personne a été jugée ou reconnue comme menant une vie en accord avec la volonté de Dieu dans ces religions. (fr)
  • La giustizia di Dio si riferisce all'importante concetto teologico presente nelle religioni abramitiche (Islam, Giudaismo e Cristianesimo). È così un attributo proprio di Dio quando gli si attribuiscono i sostantivi di santo e giusto. In un altro senso si riferisce alla giustizia dell'essere umano; sia riguardo alla sua giustizia intrinseca (oppure all'inverso si riferisce all'empietà, ovvero alla totale mancanza di giustizia), oppure al suo potenziale corretto atteggiamento davanti a Dio o al fatto che esso venga "giudicato" o "riconosciuto" come giusto da Dio (come avveniva per il patriarca Abramo nella Genesi). (it)
  • 義(ぎ)は、人間の行動・思想・道徳で、「我、美しい(信じる)」「よい」「ただしい」とされる概念である。義人とは「堅く正義を守る人。わが身の利害をかえりみずに他人のために尽くす人」(広辞苑第6版)。対義語で、行動・志操・道徳が「わるい」「よこしま」を意味する概念は「奸」(かん)という。 漢字における「義」には、本来「外から来て固有ではないもの」という意味があり、義手・義足や義父母・義兄弟などの語にはこうした意味があるが、後には血縁関係にない仲間同士を結び付ける倫理を意味するようになった。更に時代が下って後漢末期に入ると「他者と共同で行う第三者のための事業」という意味も発生し、義舎・義学・義田などの無償の施設などを指す言葉としても用いられた。 (ja)
  • Пра́ведность — понятие в христианстве, исламе и иудаизме; строгое следование заветам, которые предписаны вероисповеданием. Также используется как синоним для слов «милосердие», «бескорыстие», «законность», «безгрешность» и пр. (ru)
  • Rechtschaffenheit wird beschrieben als die Neigung und das Bestreben, den Pflichten seines Standes gegenüber „einem höheren Wesen“ und den Menschen Genüge zu tun. In den Texten des Alten Testamentes wird Rechtschaffenheit vielfach als bedeutende Eigenschaft hervorgehoben. Wenn Charakteristika genannt werden, dann sind dies die rechte und wohltuende Sprache des rechtschaffenen Menschen sowie sein beherrschtes Verhalten. So könne bspw. der weise König durch rechte Sprache Recht schaffen für die Geringeren, wodurch er im Gegenzug seinen Anspruch auf den Thron legitimieren würde. Im Christentum wird der gläubige, tätige Mensch als „rechtschaffen“ bezeichnet, wenn er mit seinen guten Werken im Sinne christlicher Tugenden handelt. Als Gegenspieler des Rechtschaffenen wird im Alten Testament der (de)
  • Righteousness is the quality or state of being morally correct and justifiable. It can be considered synonymous with "rightness" or being "upright". It can be found in Indian religions and Abrahamic traditions, among other religions, as a theological concept. For example, from various perspectives in Hinduism, Buddhism, Islam, Christianity, and Judaism it is considered an attribute that implies that a person's actions are justified, and can have the connotation that the person has been "judged" or "reckoned" as leading a life that is pleasing to God. (en)
  • Budiman diartikan sebagai "kualitas pembenaran dan dibenarkan dalam hal moral." Ini adalah sebuah konsep yang dapat ditemukan dalam agama-agama India dan tradisi-tradisi Abrahamik sebagai konsep teologi. Contohnya, dari berbagai sudut pandang dalam Hindu, Kristen dan Yudaisme, ini dianggap merupakan atribut yang mengimplikasikan bahwa tindakan seseorang dibenarkan, dan dapat memiliki konotasi bahwa orang tersebut "dibenarkan" atau "diakui" sesuai dengan kehidupan yang direstui Allah. (in)
  • ( 다른 뜻에 대해서는 의 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 의(義, 영어: Rectitude)란 기독교, 유대교, 이슬람교, 유교 등의 종교에서 나타나는 개념이다. 의로움은 어떤 사람의 행동이 정당화될 수 있으며, 타의 모범이 될 수 있음을, 또한 유신론적 종교의 경우, 그러한 행동이 신을 기쁘게 할 수 있다는 의미를 내포한다. -기독교에서 "의"의 의미다른 종교와 달리, 기독교에서 의는 사람의 행위로 얻을 수 없다. 성경에서 의(Righteousness)는 율법에 대해서는 ‘완전한 의’요, 인격적인 관계 속에서는 ‘신실함’을 의미한다. 한편, 죄를 향한 하나님의 의는 “공의로운 심판”으로 나타난다. 하지만 하나님의 사랑을 받는 주의 백성들과 자녀들을 향한 하나님의 의는 아브라함과 이삭과 야곱에서 하신 하나님의 언약인데 궁극적으로 십자가에서 나타난 구속의 의이다. (ko)
  • Rättfärdighet är när någon gör "det rätta/rättvisa". Ordet rättfärdig kan även användas om någon som är fri från synd. Rättfärdighet är ett teologiskt begrepp som handlar om att vara en god människa i moraliskt/religiöst hänseende, genom att följa eller i övrigt handla i överensstämmelse med de religiösa/moraliska lagarna. Inom judendomen kallas en rättfärdig person tzadik. Ondskans problem anses av förfäktare ifrågasätta Guds rättfärdighet. (sv)
  • Праведність — важливе теологічне поняття в християнстві, ісламі та юдаїзмі. Це характеристика, яка передбачає, що людина слідує заповітам, які передбачає її віросповідання. Поняття «праведник» присутнє в більшості світових віровчень. Праведники — це лик святості в православ'ї. У православній церкві є праведники, які проводили праведне, богоугодне життя, живучи в миру, будучи сімейними людьми, як наприклад, св. праведні Іоаким і Анна та інші Перші праведники на землі: родоначальники (патріархи) людського роду, називаються праотцями, як наприклад: Адам, Ной, Авраам і інші. (uk)
rdfs:label
  • Rechtschaffenheit (de)
  • Zuzentasun (eu)
  • Fíréantacht (ga)
  • Budiman (in)
  • Giusto di Dio (it)
  • Droiture (fr)
  • (ko)
  • (ja)
  • Righteousness (en)
  • Праведность (ru)
  • Rättfärdighet (sv)
  • Праведність (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License