| dbo:abstract
|
- El delicte del furt consisteix en l'apropiació il·legítima d'una cosa moble, aliena a tot o en part, realitzat sense força en les coses, ni violència o a les persones. El furt es considerarà falta o delicte en funció del valor econòmic d'allò furtat. A l'estat espanyol es considera delicte a partir dels 400 €. Aquesta definició del furt es construeix oposant-la a les del robatori i de l'extorsió. El furt requereix sempre apropiació, sense emprar de formes o modes especials, com la força sobre les coses o la violència física a les persones, característiques del robatori, o com la intimidació per a obligar a l'entrega, per exemple, pròpia de l'extorsió. Amb l'execució del furt es viola la possessió de les coses mobles, considerada com simple estat de fet, qualsevol fos el seu origen, representi o no l'exercici d'un dret subjectiu sobre la cosa mateixa. No reclama la legitimitat de la detenció per part d'aquell o qui immediatament se substrau la cosa; basta que l'apropiació sigui il·legítima quant a l'altre. Qualsevol possessió actual i no només la civilment emparada, es protegeix per la llei penal. És requisit del furt, com dels altres delictes contra el patrimoni l'existència d'una intenció especial de l'autor, el que tècnicament es coneix com a element subjectiu de l'injust que és l'ànim de lucre, la intenció d'obtenir un enriquiment amb l'apropiació, d'aquest mode és possible diferenciar-ne conductes totalment lícites (per exemple prendre una cosa per a examinar-la) de les que tenen una clara il·licitud. (ca)
- السرقة هي أخذ ممتلكات شخص آخر دون إذن هذا الشخص أو موافقته بقصد حرمانه من مُلكه والانتفاع به بغرض التمليك، وتعتبر السرقة أحد المصطلحات التي تدل على الجرائم ضد الممتلكات الخاصة، مثل الاختلاس والنهب والسطو والاحتيال والاستيلاء، ويُسمى الشخص الذي يقوم بتنفيذ عملية السرقة باللص أو السارق. والسرقة فعل مُجرَّم ومُخالف في الكثير من قوانين الدول. (ar)
- Krádež (také odcizení, nezaměňovat se zcizením) je obecně neoprávněné přisvojení si cizí věci či hodnoty. Právní řády všech[zdroj?] zemí ji hodnotí jako trestný čin, přičemž ovšem v řadě z nich jsou vyčleněny jako zvláštní trestné činy různé speciální případy přisvojení si cizích věcí či hodnot, jako jsou např. zpronevěra či podvod. (cs)
- Unter larceny (engl. ‚Diebstahl‘, von lateinisch latro „Räuber, Söldner“) versteht man eine Straftat nach Common Law gegen das Vermögen. Der Tatbestand ist im geltenden englischen Strafrecht (England and Wales) durch den theft ersetzt, existiert aber weiterhin in vielen anderen Ländern in denen das Common Law zur Anwendung kommt. (de)
- Η κλοπή είναι έγκλημα που τιμωρείται από τον στα άρθρα 372 ΠΚ επ. Είναι η αφαίρεση ξένου κινητού πράγματος από την κατοχή άλλου με σκοπό την παράνομη ιδιοποίηση. Στη βασική της μορφή είναι πλημμέλημα και τιμωρείται με φυλάκιση τουλάχιστον τριών μηνών. (el)
- Diebstahl ist eine gegen fremdes Eigentum gerichtete Straftat. Welches Verhalten sich im konkreten Einzelfall als Diebstahl darstellt, bestimmt sich nach den Tatbestandsmerkmalen der jeweiligen nationalen Strafrechtsnorm, so etwa § 242 im Strafgesetzbuch (Deutschland) zum Diebstahl nach deutschem Recht oder § 127 Strafgesetzbuch (Österreich) zum Diebstahl nach österreichischem Recht. In den letzten drei Jahrzehnten fiel die Häufigkeit der angezeigten Diebstähle in Deutschland auf ein Drittel. Dieser Rückgang folgt dem Trend, der in allen westlichen Ländern zu beobachten ist. (de)
- Ŝtelo estas la ago kaŝe kaj senfortume kapti porteblan posedaĵon de homo sen ties konsento kaj proprigi ĝin al iu alia. La jura kategorio de tiu ago povas varii laŭ la valoro de la objekto. Per ruzŝtelo la forpreno estas kaŝita per iluzio, tiel ke la viktimo nenion rimarkas. Poŝoŝtelo apartenas al la stratkrimo per kiu la poŝŝtelisto alportis al si fremdan posedaĵon. Ekde longe preferitaj kaptaĵoj estas monujoj, kaj depost kelkaj jaroj ankaŭ la poŝtelefono. Grava nuntempa problemo estas datum-ŝtelado, per kio la ŝtelisto provas gajni certan avantaĝon per fremdaj datumoj. Ekzemple la interreta ŝteltruko (angle phishing por "pasvortojn fiŝi" - do "piŝado") estas la klopodo akiri konfidencajn informojn, kiel pasvortojn, aspektigante sin artifike kiel fidindan personon aŭ entreprenon. (eo)
- El hurto es el apoderamiento ilegítimo de un elemento ajeno que, a diferencia del robo, es realizado sin fuerza tipificada para acceder o huir del lugar donde se encuentran el elemento, ni personas. Puede suponer un delito o falta. La definición del hurto, a diferencia del robo y de la extorsión, requiere siempre apoderamiento, sin usar de formas o modos especiales, como la fuerza para acceder o huir del lugar donde se encuentran las cosas o la violencia física en las personas, características del robo, o como la intimidación para obligar a la entrega, por ejemplo, propia de la extorsión. Se configura el hurto como el tipo básico de apoderamiento. Con la ejecución del hurto se viola la posesión de las cosas muebles, considerada como mero estado de hecho, cualquiera fuere su origen, represente o no el ejercicio de un derecho subjetivo sobre la cosa misma. No reclama la legitimidad de la detención por parte de aquel a quién inmediatamente se sustrae la cosa; basta que el apoderamiento sea ilegítimo. Cualquier posesión actual y no solo la civilmente amparada, se protege por la ley penal. Es requisito del hurto, como de los demás delitos contra el patrimonio, la existencia de una intención especial del autor, lo que técnicamente se conoce como elemento subjetivo del injusto, que es el ánimo de lucro, la intención de obtener cualquier enriquecimiento o utilidad con la apropiación; de este modo es posible diferenciar conductas totalmente lícitas (por ejemplo, tomar una cosa para examinarla), de las que tienen una clara ilicitud. La cantidad monetaria o la mercancía hurtada determinará el grado de hurto. Las penas varían según los países y los estados. (es)
- Ebasketa akzio delitu bat da, hau da, ekintza aktibo bat aurrera eramateagatik sortzen da eta ezin da (omisio) jarrera batengatik sortu. Horrez gain, dolozko delitu bat da, hots, eta nahita egiten da, ezinezkoa baita egitea. Espainiako 1995eko II. Liburuko XIII. Tituluan ondare eta ordena sozioekonomikoaren kontrako delituak arautzen dira. gehienak ezbidezko aberastearen ideian oinarritzen dira: subjektu aktibo batek (delitua burutzen duenak) irabaziak lortzen ditu subjektu pasibo baten kontura (kaltea jasotzen duena). Beraz, beti aurkituko dugun elementua irabazi asmoa izango da. Botere legegileak ondarearen kontrako delituak zigortzen ditu eta helburua ondasun eta eskubide sozioekonomikoak babestean datza. Ildo beretik, ezbidezko aberaste hori sortzen duten ondare delituak bi multzotan sailkatzen dira: jabetze-delituak eta iruzur-delituak. Jabetze-delituak, jabearen edo edukitzailearen borondatearen aurka burutzen dira, eta normalean ondarearen lekualdatze fisikoa gertatzen da. Iruzur-delituetan, aldiz, delitugileak biktimaren kooperazioa lortzeko subjektu pasiboaren borondatea manipulatzen du. Lehenengo multzoan ebasketa eta lapurreta sartzen dira; eta bigarrenean, berriz, iruzurra, bidegabeko jabetzea, administrazio ezleiala eta ondasunen ezkutatzea. (eu)
- Is gníomh nó coir an ghadaíocht í goid. (ga)
- Le vol est une infraction pénale qui consiste à s'approprier frauduleusement un bien mobilier appartenant à autrui. (fr)
- Dalam , pencurian adalah pengambilan properti milik orang lain secara tidak sah tanpa pemilik. Kata ini juga digunakan sebagai sebutan informal untuk sejumlah kejahatan terhadap properti orang lain, seperti , penggelapan, , penjarahan, perampokan, , penipuan dan kadang . Dalam yurisdiksi tertentu, pencurian dianggap sama dengan ; sementara yang lain menyebutkan pencurian telah menggantikan larseni. Seseorang yang melakukan tindakan atau berkarier dalam pencurian disebut pencuri, dan tindakannya disebut mencuri. (in)
- Theft is the act of taking another person's property or services without that person's permission or consent with the intent to deprive the rightful owner of it. The word theft is also used as a synonym or informal shorthand term for some crimes against property, such as larceny, robbery, embezzlement, extortion, blackmail, or receiving stolen property. In some jurisdictions, theft is considered to be synonymous with larceny, while in others, theft is defined more narrowly. Someone who carries out an act of theft may be described as a "thief" (PL: thieves). Theft is the name of a statutory offence in California, Canada, England and Wales, Hong Kong, Northern Ireland, the Republic of Ireland, and the Australian states of South Australia and Victoria. (en)
- 窃盗罪（せっとうざい）とは、他人の財物を故意に持ち去ることや無断で使用することを禁止する犯罪類型のことである。違反して窃盗を犯した者は刑罰によって処断される。 (ja)
- 窃盗（せっとう）とは、窃かに盗むこと、あるいは単に盗むことをいう。倫理的・道徳的に反社会的行為とされ、また、法的にも、不法行為責任および刑事責任が問われるのが通常である。 また、日本法においては、正しくは「他人の財物を窃取すること」をいう（詳細については窃盗罪を参照）が、法令用語としてはさらに「窃盗を犯した者」即ち「窃盗犯」の意味で用いることもある。 (ja)
- Il furto è l'illecito che si consuma con l'impossessamento indebito di un bene mobile di proprietà altrui mediante una condotta sottrattiva nei confronti del detentore dello stesso bene. In tempi recenti la disciplina è stata estesa al furto di beni immateriali. Uno dei furti più classici: una bicicletta rubata. (it)
- Diefstal is een in het strafrecht als misdrijf aangemerkt delict dat bestaat uit het op onrechtmatige wijze eigenhandig in bezit nemen van andermans eigendom. Voorbeelden zijn zakkenrollerij, kunstroof en struikroverij.Wie zich schuldig maakt aan diefstal wordt een dief genoemd, een vrouwelijke dief is een dievegge. (nl)
- 절도죄(竊盜罪)는 타인이 점유하고 있는 을 하는 범죄로 쉽게 말해 도둑질이다. 이와달리 타인의 점유에서 이탈한 상태에서 절취하는 것은 점유이탈물횡령죄로 처벌한다. (ko)
- ( 다른 뜻에 대해서는 도둑 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)( 도난은 여기로 연결됩니다. 일본 홋카이도의 지역 또는 지리에 대해서는 도난 (홋카이도) 문서를 참고하십시오.)
도둑은 다른 사람의 물건을 훔치거나 빼앗는 사람이다. (ko)
- Kradzież (art. 278 kk) – zabór cudzej rzeczy w celu przywłaszczenia. Pod pojęciem zaboru rozumie się fizyczne wyjęcie rzeczy spod władztwa właściciela. Dotyczy to również przedmiotu pozostawionego przez niego w znanym mu miejscu w zamiarze późniejszego jej zabrania. Wymóg dokonania zaboru oznacza, że nie jest możliwa kradzież rzeczy znalezionej przez sprawcę lub jemu powierzonej. Nie wyklucza to odpowiedzialności za inne przestępstwo, a mianowicie za przywłaszczenie. (pl)
- Furto é uma figura de crime prevista nos artigos 155 do Código Penal Brasileiro, e 203º do Código Penal Português, que consiste na subtração de coisa alheia móvel para si ou para outrem, com fim de assenhoramento definitivo. No furto não há violência ou grave ameaça, que difere do roubo por haver a existência grave violência ou ameaça, segundo o disposto no artigo 157 do Código Penal Brasileiro. Sujeito ativo - qualquer pessoa (quem furta), uma vez que é crime comum - o crime que pode ser praticado por qualquer pessoa. Sujeito passivo - qualquer pessoa (quem é furtado). Este pode ser tanto a pessoa física, como a pessoa jurídica, pois esta também tem patrimônio. Tipo objetivo: A ação física é a de subtrair, que significa retirar a coisa do legítimo possuidor contra a vontade deste. Por coisa entende-se qualquer coisa corpórea com valor econômico, independentemente de ser tangível. Podendo ser também coisa corpórea apenas de valor sentimental bastando que faça parte do patrimônio, entendimento esse do grande penalista Nelson Hungria. Líquidos e gases podem ser objeto de furto, desde que apreendidos, encerrados numa garrafa ou num tubo, por exemplo. Direitos não podem ser objetos de furto, mas sim os objetos que o representam (títulos, por exemplo). O ser humano não é coisa, portanto não pode ser objeto de furto, muito menos o cadáver, salvo o que pertence a alguém, como os cadáveres ou parte deles usados nas faculdades para pesquisa científica. As coisas sem dono (res nullius), abandonadas e declaradas sem valor econômico (res derelicta) e as coisas comuns (ar, por exemplo) não podem ser objeto de furto. Entretanto o mesmo não se pode dizer das coisas perdidas ou esquecidas (no caso pode haver apropriação indevida ao invés de furto). Por móvel, entende-se também aquilo que pode ser mobilizado; ao contrário do direito civil, o direito penal atém-se à realidade, posto que, o imóvel, desde que mobilizado, pode ser objeto de furto. (Ex. Frutos destacados de uma árvore). Por alheia entende-se aquilo que não é do agente do crime. A elementar alheia, por exemplo, impede que o proprietário cometa furto contra sua propriedade em posse de terceiro (pode ocorrer no caso o crime de exercício ilegal das próprias razões). Tipo subjetivo: Deve ser ressaltado que a descrição típica do crime de furto exige duplo elementos subjetivos: o dolo que consiste na vontade livre e consciente de subtrair a coisa móvel e a finalidade especial contida na expressão "para si ou para outrem". Consumação - O crime se consuma no momento da inversão da posse, ou seja, no momento após a arrebatação, no qual o objeto material sai da esfera de guarda e vigilância do proprietário ou possuidor e passa para a do sujeito ativo do crime. Pode ocorrer, por exemplo, quando o criminoso engole uma pedra preciosa que acabou de furtar, ou quando ele consegue fugir do local. Tentativa - Como crime material (tem ação e resultado) e plurissubsistente (a ação pode ser dividida em vários atos) o furto admite a forma tentada. No direito brasileiro, a forma tentada só é admitida no flagrante próprio (aquele em que o agente é encontrado no ato). Já no flagrante impróprio e no presumido há crime consumado. (pt)
- Stöld eller tjuveri är handlingen att utan tillåtelse ta (stjäla) föremål eller pengar som tillhör någon annan. Stöld har ansetts som ett brott så länge skrivna lagar har funnits och troligtvis även tidigare. Hammurabis lagar behandlar stöld i 5 – 25 §§. I Andra Mosebok finns De tio budorden där sjunde budet lyder: ”Du skall icke stjäla”. De som stjäl kan kallas tjuvar eller banditer. (sv)
- Кра́жа — тайное хищение чужого имущества — признается преступлением практически во всех юрисдикциях. Охватывает посягательство на любую форму собственности. Юридически отлично от таких схожих видов хищений, как: грабёж, разбой, мошенничество, растрата. Хищение считается тайным в случаях, когда:
* о совершении хищения не было известно собственнику имущества или третьим лицам; даже если собственник не знал о том, что его имущества похищено (например, товарные излишки, ещё не выявленные инвентаризацией);
* хищение совершалось в присутствии лишь тех лиц, от которых преступник не ожидал противодействия (его родственники или знакомые);
* присутствовавшие при совершении хищения лица не осознавали противоправности совершаемых действий (например, хищение картины из музея в присутствии посетителей под видом её снятия для реставрации). В соответствии с принципом субъективного вменения, хищение квалифицируется как кража в тех случаях, когда лицо, его совершающее, полагало, что действует тайно, даже если объективно его действия не были тайными. Объект — отношения к конкретной форме собственности, определённой принадлежности похищаемого имущества (предмет кражи) Объективная сторона — характеризуется тайным хищением (тайное ненасильственное изъятие чужого имущества) Субъективная сторона — вина в виде прямого умысла, при этом он имеет: корыстный мотив; преследует цель незаконного извлечения имущества. Кража считается оконченным преступлением с того момента, когда виновный изъял чужое имущество и получил реальную возможность распорядиться им по своему усмотрению, независимо от того, удалось ли ему реализовать эту возможность или нет. (ru)
- Крадіжка — злочин, що полягає у таємному викраденні чужого майна. Крадіжка — це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Крадіжка є різновидом викрадення, вирізняючись з-поміж інших видів викрадення спосіб вилучення майна — таємністю. Таємність як ознака полягає у тому, що особа, яка вчиняє крадіжку, вважає, що вилучає майно непомітно для потерпілого. Істотним моментом є саме факт усвідомлення таємності злочинцем, навіть коли таку крадіжку помічав потерпілий чи інші особи, а злочинець вважав, що діє непомітно від них — таке діяння залишатиметься саме крадіжкою. За Кримінальним кодексом України, крадіжка є злочином проти власності і це питання регулюється ст. 185. Відповідальність за дрібне викрадення чужого майна (дрібна крадіжка) передбачається ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (uk)
- 偷竊（或稱盜竊、偷盜），是基於自己或第三人的不正當佔有（包括管領、支配、處分等），擅自取走他人財產的行為，「不告而取謂之偷」。 偷竊侵奪物主財產權，違反普遍社會道德規範，在法律上，偷竊也是刑法規定的刑事犯罪行為，構成要件是自己或第三人未經物主同意而拿取他人財產，或佔有他人不動產，導致物主找不到自己的財物，就同「偷」沒有分別。 偷竊犯罪為能認知其為他人財產（不包括真的誤認為是自己的財產而取走，但如果發現仍應歸還），而故意未經同意地取走他人財產，為侵犯財產法益的犯罪。可是，至於行為人不具備不法所有意圖，而是未經同意使用他人物品，且物主的支配權沒有受到超出一般人所容許的損害，則屬於學理上之「」，也就是「偷用」，這種條件下是在日常生活中極為常見的行為，故不一定在刑法規定範圍，但可能算是侵害別人使用權益的民事侵害行為，就要根據物主的想法來定義侵害程度。 若偷竊過程中有使用暴力或威嚇行為，稱為「搶劫」，若使用欺騙手段不正當取得，則為「詐騙」。 (zh)
- Хищение — это совершённое с корыстной целью противоправное безвозмездное изъятие и (или) обращение чужого имущества в пользу виновного или других лиц, причинившее ущерб собственнику или иному владельцу этого имущества. Важно отметить три составляющих имущества, на которое совершено посягательство. Это материальный аспект, означающий, что посягательство происходит на вещь материального мира, экономический — эта вещь имеет свою цену и юридический, который касается собственности, установленной в отношении конкретного имущества. (ru)
- Ви́крадення означає протиправне таємне або відкрите вилучення чужого майна, а також протиправне таємне або відкрите захоплення і утримання людини. Словом «викрадення» позначають групу корисливих злочинів, пов'язаних з протиправним оберненням чужого майна на користь злочинця чи інших осіб. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- السرقة هي أخذ ممتلكات شخص آخر دون إذن هذا الشخص أو موافقته بقصد حرمانه من مُلكه والانتفاع به بغرض التمليك، وتعتبر السرقة أحد المصطلحات التي تدل على الجرائم ضد الممتلكات الخاصة، مثل الاختلاس والنهب والسطو والاحتيال والاستيلاء، ويُسمى الشخص الذي يقوم بتنفيذ عملية السرقة باللص أو السارق. والسرقة فعل مُجرَّم ومُخالف في الكثير من قوانين الدول. (ar)
- Krádež (také odcizení, nezaměňovat se zcizením) je obecně neoprávněné přisvojení si cizí věci či hodnoty. Právní řády všech[zdroj?] zemí ji hodnotí jako trestný čin, přičemž ovšem v řadě z nich jsou vyčleněny jako zvláštní trestné činy různé speciální případy přisvojení si cizích věcí či hodnot, jako jsou např. zpronevěra či podvod. (cs)
- Unter larceny (engl. ‚Diebstahl‘, von lateinisch latro „Räuber, Söldner“) versteht man eine Straftat nach Common Law gegen das Vermögen. Der Tatbestand ist im geltenden englischen Strafrecht (England and Wales) durch den theft ersetzt, existiert aber weiterhin in vielen anderen Ländern in denen das Common Law zur Anwendung kommt. (de)
- Η κλοπή είναι έγκλημα που τιμωρείται από τον στα άρθρα 372 ΠΚ επ. Είναι η αφαίρεση ξένου κινητού πράγματος από την κατοχή άλλου με σκοπό την παράνομη ιδιοποίηση. Στη βασική της μορφή είναι πλημμέλημα και τιμωρείται με φυλάκιση τουλάχιστον τριών μηνών. (el)
- Diebstahl ist eine gegen fremdes Eigentum gerichtete Straftat. Welches Verhalten sich im konkreten Einzelfall als Diebstahl darstellt, bestimmt sich nach den Tatbestandsmerkmalen der jeweiligen nationalen Strafrechtsnorm, so etwa § 242 im Strafgesetzbuch (Deutschland) zum Diebstahl nach deutschem Recht oder § 127 Strafgesetzbuch (Österreich) zum Diebstahl nach österreichischem Recht. In den letzten drei Jahrzehnten fiel die Häufigkeit der angezeigten Diebstähle in Deutschland auf ein Drittel. Dieser Rückgang folgt dem Trend, der in allen westlichen Ländern zu beobachten ist. (de)
- Is gníomh nó coir an ghadaíocht í goid. (ga)
- Le vol est une infraction pénale qui consiste à s'approprier frauduleusement un bien mobilier appartenant à autrui. (fr)
- Dalam , pencurian adalah pengambilan properti milik orang lain secara tidak sah tanpa pemilik. Kata ini juga digunakan sebagai sebutan informal untuk sejumlah kejahatan terhadap properti orang lain, seperti , penggelapan, , penjarahan, perampokan, , penipuan dan kadang . Dalam yurisdiksi tertentu, pencurian dianggap sama dengan ; sementara yang lain menyebutkan pencurian telah menggantikan larseni. Seseorang yang melakukan tindakan atau berkarier dalam pencurian disebut pencuri, dan tindakannya disebut mencuri. (in)
- 窃盗罪（せっとうざい）とは、他人の財物を故意に持ち去ることや無断で使用することを禁止する犯罪類型のことである。違反して窃盗を犯した者は刑罰によって処断される。 (ja)
- 窃盗（せっとう）とは、窃かに盗むこと、あるいは単に盗むことをいう。倫理的・道徳的に反社会的行為とされ、また、法的にも、不法行為責任および刑事責任が問われるのが通常である。 また、日本法においては、正しくは「他人の財物を窃取すること」をいう（詳細については窃盗罪を参照）が、法令用語としてはさらに「窃盗を犯した者」即ち「窃盗犯」の意味で用いることもある。 (ja)
- Il furto è l'illecito che si consuma con l'impossessamento indebito di un bene mobile di proprietà altrui mediante una condotta sottrattiva nei confronti del detentore dello stesso bene. In tempi recenti la disciplina è stata estesa al furto di beni immateriali. Uno dei furti più classici: una bicicletta rubata. (it)
- Diefstal is een in het strafrecht als misdrijf aangemerkt delict dat bestaat uit het op onrechtmatige wijze eigenhandig in bezit nemen van andermans eigendom. Voorbeelden zijn zakkenrollerij, kunstroof en struikroverij.Wie zich schuldig maakt aan diefstal wordt een dief genoemd, een vrouwelijke dief is een dievegge. (nl)
- 절도죄(竊盜罪)는 타인이 점유하고 있는 을 하는 범죄로 쉽게 말해 도둑질이다. 이와달리 타인의 점유에서 이탈한 상태에서 절취하는 것은 점유이탈물횡령죄로 처벌한다. (ko)
- ( 다른 뜻에 대해서는 도둑 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)( 도난은 여기로 연결됩니다. 일본 홋카이도의 지역 또는 지리에 대해서는 도난 (홋카이도) 문서를 참고하십시오.)
도둑은 다른 사람의 물건을 훔치거나 빼앗는 사람이다. (ko)
- Kradzież (art. 278 kk) – zabór cudzej rzeczy w celu przywłaszczenia. Pod pojęciem zaboru rozumie się fizyczne wyjęcie rzeczy spod władztwa właściciela. Dotyczy to również przedmiotu pozostawionego przez niego w znanym mu miejscu w zamiarze późniejszego jej zabrania. Wymóg dokonania zaboru oznacza, że nie jest możliwa kradzież rzeczy znalezionej przez sprawcę lub jemu powierzonej. Nie wyklucza to odpowiedzialności za inne przestępstwo, a mianowicie za przywłaszczenie. (pl)
- Stöld eller tjuveri är handlingen att utan tillåtelse ta (stjäla) föremål eller pengar som tillhör någon annan. Stöld har ansetts som ett brott så länge skrivna lagar har funnits och troligtvis även tidigare. Hammurabis lagar behandlar stöld i 5 – 25 §§. I Andra Mosebok finns De tio budorden där sjunde budet lyder: ”Du skall icke stjäla”. De som stjäl kan kallas tjuvar eller banditer. (sv)
- 偷竊（或稱盜竊、偷盜），是基於自己或第三人的不正當佔有（包括管領、支配、處分等），擅自取走他人財產的行為，「不告而取謂之偷」。 偷竊侵奪物主財產權，違反普遍社會道德規範，在法律上，偷竊也是刑法規定的刑事犯罪行為，構成要件是自己或第三人未經物主同意而拿取他人財產，或佔有他人不動產，導致物主找不到自己的財物，就同「偷」沒有分別。 偷竊犯罪為能認知其為他人財產（不包括真的誤認為是自己的財產而取走，但如果發現仍應歸還），而故意未經同意地取走他人財產，為侵犯財產法益的犯罪。可是，至於行為人不具備不法所有意圖，而是未經同意使用他人物品，且物主的支配權沒有受到超出一般人所容許的損害，則屬於學理上之「」，也就是「偷用」，這種條件下是在日常生活中極為常見的行為，故不一定在刑法規定範圍，但可能算是侵害別人使用權益的民事侵害行為，就要根據物主的想法來定義侵害程度。 若偷竊過程中有使用暴力或威嚇行為，稱為「搶劫」，若使用欺騙手段不正當取得，則為「詐騙」。 (zh)
- Хищение — это совершённое с корыстной целью противоправное безвозмездное изъятие и (или) обращение чужого имущества в пользу виновного или других лиц, причинившее ущерб собственнику или иному владельцу этого имущества. Важно отметить три составляющих имущества, на которое совершено посягательство. Это материальный аспект, означающий, что посягательство происходит на вещь материального мира, экономический — эта вещь имеет свою цену и юридический, который касается собственности, установленной в отношении конкретного имущества. (ru)
- Ви́крадення означає протиправне таємне або відкрите вилучення чужого майна, а також протиправне таємне або відкрите захоплення і утримання людини. Словом «викрадення» позначають групу корисливих злочинів, пов'язаних з протиправним оберненням чужого майна на користь злочинця чи інших осіб. (uk)
- El delicte del furt consisteix en l'apropiació il·legítima d'una cosa moble, aliena a tot o en part, realitzat sense força en les coses, ni violència o a les persones. El furt es considerarà falta o delicte en funció del valor econòmic d'allò furtat. A l'estat espanyol es considera delicte a partir dels 400 €. (ca)
- Ŝtelo estas la ago kaŝe kaj senfortume kapti porteblan posedaĵon de homo sen ties konsento kaj proprigi ĝin al iu alia. La jura kategorio de tiu ago povas varii laŭ la valoro de la objekto. Per ruzŝtelo la forpreno estas kaŝita per iluzio, tiel ke la viktimo nenion rimarkas. Poŝoŝtelo apartenas al la stratkrimo per kiu la poŝŝtelisto alportis al si fremdan posedaĵon. Ekde longe preferitaj kaptaĵoj estas monujoj, kaj depost kelkaj jaroj ankaŭ la poŝtelefono. (eo)
- El hurto es el apoderamiento ilegítimo de un elemento ajeno que, a diferencia del robo, es realizado sin fuerza tipificada para acceder o huir del lugar donde se encuentran el elemento, ni personas. Puede suponer un delito o falta. La cantidad monetaria o la mercancía hurtada determinará el grado de hurto. Las penas varían según los países y los estados. (es)
- Ebasketa akzio delitu bat da, hau da, ekintza aktibo bat aurrera eramateagatik sortzen da eta ezin da (omisio) jarrera batengatik sortu. Horrez gain, dolozko delitu bat da, hots, eta nahita egiten da, ezinezkoa baita egitea. Ildo beretik, ezbidezko aberaste hori sortzen duten ondare delituak bi multzotan sailkatzen dira: jabetze-delituak eta iruzur-delituak. Lehenengo multzoan ebasketa eta lapurreta sartzen dira; eta bigarrenean, berriz, iruzurra, bidegabeko jabetzea, administrazio ezleiala eta ondasunen ezkutatzea. (eu)
- Theft is the act of taking another person's property or services without that person's permission or consent with the intent to deprive the rightful owner of it. The word theft is also used as a synonym or informal shorthand term for some crimes against property, such as larceny, robbery, embezzlement, extortion, blackmail, or receiving stolen property. In some jurisdictions, theft is considered to be synonymous with larceny, while in others, theft is defined more narrowly. Someone who carries out an act of theft may be described as a "thief" (PL: thieves). (en)
- Furto é uma figura de crime prevista nos artigos 155 do Código Penal Brasileiro, e 203º do Código Penal Português, que consiste na subtração de coisa alheia móvel para si ou para outrem, com fim de assenhoramento definitivo. No furto não há violência ou grave ameaça, que difere do roubo por haver a existência grave violência ou ameaça, segundo o disposto no artigo 157 do Código Penal Brasileiro. Sujeito ativo - qualquer pessoa (quem furta), uma vez que é crime comum - o crime que pode ser praticado por qualquer pessoa. (pt)
- Кра́жа — тайное хищение чужого имущества — признается преступлением практически во всех юрисдикциях. Охватывает посягательство на любую форму собственности. Юридически отлично от таких схожих видов хищений, как: грабёж, разбой, мошенничество, растрата. Хищение считается тайным в случаях, когда: В соответствии с принципом субъективного вменения, хищение квалифицируется как кража в тех случаях, когда лицо, его совершающее, полагало, что действует тайно, даже если объективно его действия не были тайными. (ru)
- Крадіжка — злочин, що полягає у таємному викраденні чужого майна. Крадіжка — це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Крадіжка є різновидом викрадення, вирізняючись з-поміж інших видів викрадення спосіб вилучення майна — таємністю. Таємність як ознака полягає у тому, що особа, яка вчиняє крадіжку, вважає, що вилучає майно непомітно для потерпілого. Істотним моментом є саме факт усвідомлення таємності злочинцем, навіть коли таку крадіжку помічав потерпілий чи інші особи, а злочинець вважав, що діє непомітно від них — таке діяння залишатиметься саме крадіжкою. (uk)
|
