Секеї: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Dist_of_hu_lang_europe_uk.svg|thumb|300px|Розселення секеїв та чанґо.]] |
[[Файл:Dist_of_hu_lang_europe_uk.svg|thumb|300px|Розселення секеїв та чанґо.]] |
||
[[Файл:Székely Land.PNG|міні|праворуч|250пкс|Етнічна мапа середньовічної Трансильванії: {{legend|blue|Секеї}}{{legend|grey|Трансильванські сакси}}{{legend|yellow|Угорські та волоські (змішані) округи}}]] |
[[Файл:Székely Land.PNG|міні|праворуч|250пкс|Етнічна мапа середньовічної Трансильванії: {{legend|blue|Секеї}}{{legend|grey|Трансильванські сакси}}{{legend|yellow|Угорські та волоські (змішані) округи}}]] |
||
'''Секе́ї''' ({{lang-hu|Székely}}, |
'''Секе́ї''' ({{lang-hu|Székely}}, [[Угорські руни|угор.рун.]] 𐳥𐳋𐳓𐳉𐳗; {{lang-ro|Secui}}; [[Однина|одн.]] ''секей, секейка'') — етнічна група [[мадяри|мадярів]] у [[Румунія|Румунії]]. Іншою відомою мадярською етнічною групою в Румунії є [[чанґо]], що проживають у [[Румунська Молдова|Румунській Молдові]]. |
||
У 3 адміністративних районах Румунії — [[Харгіта]] (''Harghita''), [[Ковасна]] (''Covasna'') та [[Муреш]] (''Mureş'') — компактно проживають близько 670 000 секеїв. |
У 3 адміністративних районах Румунії — [[Харгіта]] (''Harghita''), [[Ковасна]] (''Covasna'') та [[Муреш]] (''Mureş'') — компактно проживають близько 670 000 секеїв. |
Поточна версія на 22:21, 29 жовтня 2023
Секеї | |
Прапор | |
Країна | Румунія |
---|---|
Місце розташування | Секейська земля |
Кількість населення | 670 000 осіб |
Секеї у Вікісховищі |
Секе́ї (угор. Székely, угор.рун. 𐳥𐳋𐳓𐳉𐳗; рум. Secui; одн. секей, секейка) — етнічна група мадярів у Румунії. Іншою відомою мадярською етнічною групою в Румунії є чанґо, що проживають у Румунській Молдові.
У 3 адміністративних районах Румунії — Харгіта (Harghita), Ковасна (Covasna) та Муреш (Mureş) — компактно проживають близько 670 000 секеїв.
Багато секеїв також живе у Сербії (автономний край Воєводина).
З часів середньовіччя відомі як відважні воїни.
У складі Союзу Трьох Націй (Unio Trium Nationum) деякий час володарювали у Трансильванії. Іван Франко вважав секеїв-сікулів українським племенем в Заліссі-Трансильванії[1].
Етнологія секеїв не є остаточно вивченою. Самі вони виводять свої корені від мадярів, хоча їхніх предків свого часу шукали серед аварів, ґепідів, скіфів або гунів. Можливо, під секеями-секлерами-сікулами треба вважати мадяризованих русинів-українців. На присутність русинів-українців у Трансильванії вказують численні гідроніми та топоніми.
- Секейський край
- Секеї Буковини — одне з племен угорців, заселяло Буковину до Другої світової війни.
- Йожеф Ньїре - письменник секейського походження, який писав про свій рідний край.
- ↑ Франко І. Причинки до історії України-Русі. Книга 1. // Повне зібрання творів у 50-ти томах /Іван Франко. — Том 47 (Історичні праці). — Київ: Наукова думка, 1986. — С. 417–548
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |