Самчук Іван Оникійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Самчук.
Іван Оникійович Самчук
рос. Иван Аникиевич Самчук
Народження1912(1912)
Спасо-Мажарівка Кіровоградська область
Смерть6 грудня 1988(1988-12-06)
Москва, СРСР
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військпіхота
ОсвітаBaku Military Infantry School named after Sergo Ordzhonikidzed, Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1949) і Військова академія Генерального штабу (1941)
ПартіяКПРС
Звання Полковник
Формування32-й гвардійський стрілецький корпус
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Битва за Київ (1941),
Сталінградська битва,
Битва на Курській дузі,
Битва за Дніпро,
Кіровоградська наступальна операція 1944
Умансько-Ботошанська операція,
Львівсько-Сандомирська операція,
Вісло-Одерська операція,
Битва за Берлін,
Празька операція
Автограф
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня
Орден Кутузова II ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Києва»
Медаль «За оборону Києва»
 Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
CMNS: Самчук Іван Оникійович у Вікісховищі

Іва́н Оникі́йович Самчу́к (нар. 1912, с. Спасо-Мажарівка Знам'янського району Кіровоградської області — пом. 6 грудня 1988) — український військовик часів Другої світової війни, начальник штабу 32-го гвардійського стрілецького корпусу 5-ї гвардійської армії, бійці якого в січні 1944-го в ході Кіровоградської наступальної операції одними з перших увійшли у Кіровоград, звільняючи місто від німецьких окупантів. Почесний громадянин міста Кіровограда.

Біографія

Іван Оникійович Самчук народився і виріс у сім'ї селянина в селі Спасо-Мажарівка Знам'янського району Кіровоградської області.

Він — військовик з юних літ. Після закінчення семирічки за путівкою райкому комсомолу вступив до Зинов'євської кавалерійської школи, а потім його перевели до Бакинського піхотного училища.

До Другої світової війни Іван Самчук встиг закінчити військову академію і одержав призначення в Одеський військовий округ.

Початок Радянсько-німецької війни зустрів капітаном, на посаді начальника оперативного відділення штабу 5-ї повітряно-десантної бригади 3-го повітряно-десантного корпусу, що дислокувався в місті Первомайську.

В липні 1941 року 5-ту повітряно-десантну бригаду було направлено під Київ, де вона важкі бої з німецькими військами. Командував батальйоном.

З 26 лютого 1942 року — командир 39-го гвардійського стрілецького полку 13-ї гвардійської стрілецької дивізії. 6 липня 1942 року був поранений, перебував на лікуванні у шпиталі. У січні-лютому 1943 року — знову командир 39-го гвардійського стрілецького полку. 13-та гвардійська дивізія, командиром полку у якій був Іван Оникійович, брала участь у Сталінградській битві (17 липня 1942 — 2 лютого 1943).

Потому І. О. Самчука призначили начальником штабу 32-го гвардійського стрілецького корпусу. Це з'єднання брало участь у Курській битві (5 липня — 23 серпня 1943), визволяло від окупантів Харків, Полтаву, Кременчук. Форсувавши Дніпро, корпус повів наступ у Олександрійсько-Знам'янському напрямку, і в січні 1944-го брав участь у Кіровоградській наступальній операції. Бійці корпусу одними з перших увійшли у Кіровоград, звільняючи місто від німецьких окупантів.

У другій половині березня 1944 року війська 32-го гвардійського стрілецького корпусу з ходу форсували річку Південний Буг в районі міста Первомайська Миколаївської області.

Іван Самчук зі своїм корпусом з боями пройшов землями Румунії, Польщі, Чехословаччини. Закінчився бойовий шлях полковника у німецькому місті Торгау, де на берегах Ельби його корпус зустрівся з військами союзників. Іван Оникійович був чотири рази поранений і стільки ж разів контужений.

Помер Іван Оникійович Самчук 6 грудня 1988 року.

Нагороди і почесні звання

Літературна діяльність

І. О. Самчук є автором або співавтором книг військових мемуарів:

  • Атакуют десантники. Боевой путь 9-й гвардейской воздушно-десантной дивизии.
  • Гвардейская Полтавская. Боевой путь 97-й гвардейской стрелковой дивизии.
  • Котел под Томаровкой.
  • От Волги до Эльбы и Праги. Боевой путь 5-й гвардейской армии.
  • Тринадцатая гвардейская. Боевой путь 13-й гвардейской стрелковой дивизии.

Примітки

  1. ↑ Почесні громадяни міста Кіровограда. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2010. [Архівовано 2016-04-18 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Список почесних громадян міста Первомайська Миколаївської області. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Самчук_Іван_Оникійович&oldid=43715962