Єлизавета Баварська (1443–1484)
Єлизавета Баварська | |
---|---|
нім. Elisabeth von Bayern | |
8-а курфюрстіна-консорт Саксонії | |
Початок правління: | 7 вересня 1464 |
Кінець правління: | 5 березня 1484 |
Попередник: | Маргарита Австрійська |
Наступник: | Сибілла Клевська |
Дата народження: | 2 лютого 1443 |
Місце народження: | Мюнхен, Баварсько-Мюнхенське герцогство |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 5 березня 1484 (41 рік) |
Місце смерті: | Лейпциг, Саксонське курфюрство, Священна Римська імперія |
Поховання | Paulinerkirched |
Чоловік: | Ернст Саксонський |
Діти: | Крістіна, Фрідріх, Ернст, Адальберт, Йоганн, Маргарита, Вольфганг |
Династія: | Віттельсбахи, Ернестинська лінія Веттінів |
Батько: | Альбрехт III |
Мати: | Анна Брауншвейг-Ґрубенгабенська |
Єлизавета Баварська (нім. Elisabeth von Bayern, 2 лютого 1443 — 5 березня 1484) — баварська принцеса з династії Віттельсбахів, донька герцога Баварії-Мюнхена Альбрехта III та Анни Брауншвейг-Ґрубенгабен-Айнбекської, дружина курфюрста Саксонії Ернста.
Народилась 2 лютого 1443 року у Мюнхені. Була шостою дитиною та другою донькою в родині герцога Баварії-Мюнхена Альбрехта III та його дружини Анни Брауншвейг-Ґрубенгабен-Айнбекської. Мала старших братів Йоганна, Ернеста, Сигізмунда й Альбрехта, який невдовзі помер, та сестру Маргариту. Згодом сімейство поповнилося синами Альбрехтом, Крістофером і Вольфгангом та донькою Барбарою.
Одним із місць проживання родини був замок Блютенбург.[1] Основною резиденцією герцога Баварії вважався Старий Двір у Мюнхені.[2] Сховищем під час народним повстань служив міський замок Нойвесте.[3]
У 17-річному віці Єлизавета була видана заміж за 19-річного принца Саксонії Ернста, старшого із виживших синів курфюрста Фрідріха II. Заручини відбулися за десять років до цього й, згідно шлюбного контракту, весілля мало пройти раніше: у 1456 році. Втім, вінчання відбулося у Лейпцизі 25 листопада 1460 року. Шлюб виявився щасливим, Ернст дуже кохав дружину.[4] Вже наступного року Єлизавета народила первістка. Всього мали семеро дітей. Єлизавета піклувалася про виховання дітей, у тому числі, про надання їм відповідної освіти.[5]
У 1464 році її чоловік став курфюрстом Саксонії. Правління здійснював зі своїм братом Альбрехтом. У 1471 році вони заклали будівництво майбутньої спільної резиденції Альбрехтсбург, яка, однак, так і не використовувалася за призначенням. З 1468 до 1480 року велося також розширення Дрезденської резиденції.
Курфюстіна померла після тривалої хвороби. В кінці життя була прикута до ліжка, яке для зручності було обладнане колесами та підйомником.[6] 5 березня 1484 її не стало. Була похована в кірсі Святого Павла у Лейпцизі. Ернст загинув два роки потому, впавши з коня. Перед цим встиг поділити із братом саксонські землі, ставши засновником Ернестинської лінії Веттінів.
Чоловік — Ернст, курфюрст Саксонії
Діти:
- Крістіна (1461—1521) — дружина короля Данії, Швеції та Норвегії Юхана, мала шестеро дітей;
- Фрідріх (1463—1525) — курфюрст Саксонії у 1486—1525 роках, одруженим не був, мав кількох позашлюбних дітей;
- Ернст (1464—1513) — архієпископ Магдебурзький у 1476—1513 роках, апостольський адміністратор Гальберштадтського єпископства у 1480—1513 роках, одруженим не був, дітей не мав;
- Адальберт (1467—1484) — апостольський адміністратор Майнцького курфюрств, одруженим не був, мав позашлюбну доньку;
- Йоганн (1468—1532) — курфюрст Саксонії у 1525—1532 роках, був двічі одруженим, мав п'ятеро дітей від обох шлюбів;
- Маргарита (1469—1582) — дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу, князя Люнебургу Генріха I, мала семеро дітей;
- Вольфганг (1473—1478) — прожив близько 5 років.
Іоганн II | Катерина Горіцька | Бернабо Вісконті | Беатріче делла Скалла | Альбрехт I | Агнеса Брауншвейг-Люнебурзька | Оттон I | Маргарита Юліх-Берзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ернст Баварський | Єлизавета Вісконті | Еріх I | Єлизавета Брауншвейг-Геттингенська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Альбрехт III | Анна Брауншвейг-Ґрубенгабенська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Єлизавета | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Замки Баварії. Блютенбург [1] [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Мюнхенська вікіпедія. Старий Двір [2] [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Мюнхенська вікіпедія. Нойвесте [3] [Архівовано 17 червня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Franz Otto Stichart: Das Königreich Sachsen und seine Fürsten, C. L. Hirschfeld, 1854, стор. 97
- ↑ Johann Christian Konrad Hofmann: Zeitschrift für Protestantismus und Kirche, vol 44-45, A. Deichert, 1862, стор. 2.
- ↑ Carola Fey, Steffen Krieb, Werner Rösener: Mittelalterliche Fürstenhöfe und ihre Erinnerungskulturen, V&R Unipress GmbH, 2007, стор. 267.
- Reiner Gross: Die Wettiner, W. Kohlhammer Verlag, 2007, стор. 83.
- Віттельсбахи [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 6 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Єлизавети Баварської [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Ернста Саксонського [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)