Беньє (випічка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беньє
Беньє з Café du Monde в Новому Орлеані
ТипВипічка
Походження Франція
Необхідні компонентитісто і Цукрова пудра

Беньє (фр. beignet, фр.[bɛɲɛ]; дослівно гуля від удару) — це різновид фритерів (пампухів) або смаженої у фритюрі випічки, яка у Франції зазвичай готується з дріжджового тіста, можливо, виготовленого з заварного тіста (фр. pâte à choux) і називається фр. Pets-de-nonne, фр. nun's fart у Франції, але також може виготовлятися з інших видів тіста, в тому числі дріжджового.[1] У Франції є щонайменше 20 різних версій. Вони можуть бути різними за формою, борошном, яке використовується для тіста, і начинкою. Вони популярні у французькій, італійській та франко-американській кухнях.

Термін беньє можна застосувати до двох різновидів, залежно від типу тіста. Беньє у французькому стилі в Сполучених Штатах має специфічне значення смаженого у фритюрі заварного тіста.[1]

Беньє також можна приготувати з дріжджового тіста[2], яке французькою мовою може називатися boules de Berlin, що означає берлінські пончики, у яких немає типового отвору для пончиків, наповнених фруктами чи джемом.

На Корсиці беньє готують з каштанового борошна (beignets de farine de châtaigne) відомі як італ. fritelli.

У канадській французькій мові пончики називаються або beigne, або beignet.

Луїзіана

[ред. | ред. код]

Беньє у луїзіанському стилі — це квадратні або прямокутні смажені тістечка, виготовлені з дріжджового тіста, а не з заварного тіста. У Новому Орлеані вони найбільш відомі як сніданок, який подають із цукровою пудрою.[1] Їх традиційно вживаються свіжими та гарячими. Варіації смаженого тіста можна знайти в різних кухнях світу; однак походження терміну beignet є виключно французьким. У Сполучених Штатах беньє користуються популярністю в креольській кухні Нового Орлеана, їх також можна подавати як десерт. Вони були привезені до Нового Орлеана у XVIII столітті французькими колоністами[2] зі «старої батьківщини»,[3] також розповсюджені акадійцями[4] і стали значною частиною домашньої креольської кухні. Варіації часто містять банан або плантан – популярні в портовому місті фрукти – або ягоди.[5][6]

Приготування

[ред. | ред. код]

Інгредієнти, які традиційно використовуються для приготування беньє, включають:

Дивись також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Davidson, Alan (1999). Oxford Companion to Food. Oxford University Press. с. 70. ISBN 9780192115799.
  2. а б Beignet History and Recipe. WhatsCookingAmerica.net. 21 квітня 2015. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 13 лютого 2017.
  3. Schneider, Wendi (1989). The Picayune's Creole Cook Book. New York: Random House. с. 385.
  4. Beignets. cafedumonde.com. Café du Monde. Архів оригіналу за 24 серпня 2018.
  5. McKnight, Laura (16 листопада 2007). Beignets: More than Just a Doughnut. houmatoday.com. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 22 лютого 2023.
  6. Of Interest to Women: Banana Served In Appetizing Forms. The Philadelphia Inquirer. 1 січня 1907.

Подальше читання

[ред. | ред. код]
  • Ів Тюріес, французький кондитерський виріб ,ISBN 0-471-28598-6
  • Розана Г. Морейра та ін., Смаження у глибокому жирі: основи та застосування ,ISBN 0-8342-1321-4

Посилання

[ред. | ред. код]