Очікує на перевірку

Бог ся рождає

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Бог ся ражда́є»[1]  — українська колядка в обробці Остапа Нижанківського (18621919).

Текст коляди поширювався у рукописних кантичках з другої половини XIX століття, в 1886 році був опублікований у львівському перевиданні "Богогласника" (№57).

За мотивами євангельського сюжету про народження Ісуса Христа у Вифлеємі. У колядці згадуються Марія, Йосип, ангели, три волхви з дарунками, пастирі.

Текст

[ред. | ред. код]
Бог ся раждає, хто ж 'Го може знати!
Ісус 'Му ім'я, а Марія — Мати!

Приспів:

Тут Ангели чудяться,
Рожденного бояться.
А віл стоїть, трясеться,
Осел смутно пасеться.
Пастиріє клячуть,
В плоті Бога бачуть
Тут же, тут же, тут же, тут же, тут!
Марія 'Му Мати прекрасно співає,
А хор ангельський Їй допомагає.

Приспів.

Йосиф старенький колише Дитятко:
"Люляй же, люляй, мале Отрочатко!"

Приспів.

Царі зі сходу славу днесь голосять,
Ладан і смирну, золото приносять.

Приспів.

А пастиріє к Ньому прибігають,
І яко царя свойого вітають.

Приспів.

І ми днесь, браття, к Ньому прибігаймо.
Рожденному Богу хвалу, честь віддаймо.[2]

Варіанти колядки

[ред. | ред. код]

На мелодію колядки «Бог ся раждає» виконується також різдвяна пісня «Нині рождество Божого Дитяти». Лейтмотив — зустріч Різдва всіма українцями разом: лемками, подоляками, волиняками, бойками, полтавцями і гуцулами.

Нині рождество Божого Дитяти,
Браття-українці йдуть Його вітати.

Приспів:

Тутки лемки співають, подоляки їм грають.
Волиняк щось міркує, бойко легко танцює,
Полтавець плясає, гуцул трембітає.
Трара, трара, трара, ра-ра-ра.
Чути довкола любі жарти, сміхи,
Ісус маленький в ручки б'є з утіхи.

Приспів.

Ісусе маленький, бався разом з нами,
З Івасями та і з Михасями.

Приспів.

Ісусе маленький, мило нам всміхнися,
В кожній потребі за нас заступися.

Приспів.

Ісусе маленький, і Пречиста Мати,
Дозвольте Україні кращу долю мати.[3]

Приспів:


На цю ж мелодію виконується упівська повстанська колядка «Бог ся раждає!»

Бог ся раждає! Хто ж то може знати?
Дніпр розбудився, ожили Карпати,
Дністер хвилею шумить,
Чорне море гомонить,
На Поліссі гомін йде,
Кубань плеще і гуде,
В Києві озвались дзвони,
Загули луги й загони.
Всюди, всюди чути гамір, сміх.
Йосиф старенький колише Дитятко,
На сопілці грає мале гуцулятко.
Їдуть бойки на санях,
А гуцули в кресанях,
Поліщуки в личаках,
А кияни в чобітках.
Їдуть, їдуть з України
До Господньої Дитини.
Дари, дари з собою везуть.
Ірод московський думав обдурити,
Червону зірку хотів засвітити.
А нам її не треба,
Хочем світла із неба,
Хочем щастя у наш край,
Ти нам, Боже, помагай.
Благослови, Божий Сину,
Нашу неньку Україну.
Волю й долю Ти для неї дай.
Текст з рукописного співанника 1870-х років, опублікований Михайлом Грушевським:[4]
Бог раждается, хто ж то может знати?
Імя єму Ісус, Марія му мати.
Тут ангели чудяться,
Рожденного бояться,
Бавол стоїть – трясеться,
Осел смутно пасет ся,
Пастушкови клянчать,
В плоти Бога бачать
Тут же, тут же, тут же, тут же, тут.
Панна пречиста так єму співає,
І хор архангельський так допомагає.
Люляй же, мой сину, а не на віки,
Бо потом возьмеш з пекла чоловіки!
Тріє царіє от восток приходять,
Ливан, смирно, злато дари му приносять.
Іосиф старец колише дитятко,
Нинай же, нинай, мале пахолятко!
А пастиріє к нему прибігають,
Яко Пана своєго витають.
Правда, же не знали и ангели ціло,
Же Бог взяв на себе человіческоє тіло.
І ми всі вірні к нему прибігаймо,
Нарожденному Богу хвалу отдаймо!
Тут ангели чудяться,
Рожденного бояться,
Бовол стоїть – трясеться,
Осел смутно пасеться,
Пастушкові клянчать,
В плоти Бога бачать
Тут же, тут же, тут же, тут же, тут.



Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Це оригінальна назва колядки, нині ж поширена назва «Бог ся рождає» виникла як псевдоцерковнослов'янізм під впливом російської мови; Юрій Шевельов писав про це в монографії «Історична фонологія української мови»: «Російське походження сучасних церковнослов'янізмів прозраджують такі форми, як "огонь... рождається з землі" (Тичина 1923). Справжня церковнослов'янська форма мала б вигляд раждаєт(ься).» (стор. 134 українського перекладу)
  2. Слова колядки «Бог ся раждає, хто ж Го може знати!». Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 26 грудня 2010.
  3. Антологія лемківської пісні. - Львів, "Афіша", 2005. - С. 17. Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 26 грудня 2010.
  4. Михайло Грушевський «Кілька духовних віршів з Галичини»/ ЗНТШ, т. XIV, 1896, [Miscell.] стор. 5—6.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]