Гай Сульпіцій Петік

Гай Сульпіцій Петік
Гай Сульпіцій Петік
лат. C. Sulpicius M.f.Q.n. Peticus
Народився	5 століття до н. е.; Стародавній Рим
Помер	4 століття до н. е.; невідомо
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов	латина
Суспільний стан	патрицій і шляхтич[d]
Посада	давньоримський сенатор[d], Військовий трибун з консульською владою, цензор Стародавнього Риму, консул, легат, консул, диктатор, Інтеррекс, консул, консул, Інтеррекс і консул
Батько	Marcus Sulpiciusd
Мати	невідомо
Родичі	Servius Sulpiciusd і Квінт Сульпіцій Лонг
Нагороди	triumphatord (361 до н. е.) triumphatord (358 до н. е.)
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Гай.

Гай Сульпіцій Петік (IV ст. до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, п'ятиразовий консул 364, 361, 355, 353 і 351 років до н. е.

Життєпис

Походив з патриціанського роду Сульпіціїв. Син Марка Сульпіція Петіка.

У 380 році до н. е. його було обрано військовим трибуном з консульською владою (консулярним трибуном). Воював з перемінним успіхом з герніками.

У 366 році до н. е. став цензором разом ймовірно з Авлом Потсумієм Альбіном Регілленом. Втім незабаром під час моровиці Альбін помер й Гай Петік вимушений був скласти свої повноваження.

У 364 році до н. е. його було обрано консулом разом з Гаєм Ліцинієм Кальвом. Основною турботою Петіка на цій посаді була боротьба з новою моровицею. Були запроваджені у Римі перші ігри для умиротворення богів.

У 362 році до н. е. був легатом консула Луція Генуція Авентіненса, воював з племенем герніків, але невдало. У 361 році до н. е. його вдруге було обрано консулом, знову разом з Гаєм Ліцинієм Кальвом. Знову воював з герніками, до того проти римлян виступило раніш союзницьке місто Тібур. Водночас виникла загроза з боку галлів. Тому консулам була надана влада для обрання диктатора — ним став Тит Квінкцій Пен Капітолін Криспін.

У 358 році до н. е. Гай Сульпіций Петік був обраний диктатором для війни з галлами, які захопили місто Пренесте. Гай Сульпіцій завдав біля цього міста поразку галльським військам й змусив їх залишити землі Римської республіки. За це Петік отримав тріумф.

У 355 році до н. е. його призначено інтеррексом для обрання нових консулів. Гая Сульпіція у 355 році до н. е. втретє було обрано консулом, цього разу разом з Марком Валерієм Публіколою. На цій посаді Сульпіцій вів з перемінним успіхом війну проти м. Тарквінії.

У 353 році до н. е. його вчетверте було обрано консулом, знову разом з Марком Валерієм Публіколою. Гай Сульпіцій продовжував ведення війни з етруським містом Тарквінії.

У 351 році до н. е. знову його призначено інтеррексом для обрання нових вищих магістратів. Гая Сульпіція вп'яте було обрано консулом, цього разу разом з Титом Квінкцієм Пеном Капітоліном Криспіном. Вони продовжували тривалу війну з м. Тарквінії. Втім сили римлян виявилися вичерпаними й вони уклали з Тарквініями мир на 40 років.

З того часу про подальшу долю Гая Сульпіція Петіка згадок немає.

Джерела

Christian Müller: Sulpicius [I 18]. // Der Neue Pauly (DNP). Band 11, Metzler, Stuttgart 2001, ISBN 3-476-01481-9, Sp. 1100–1101.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q783287_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q100166489">[[:d:Q100166489|Digital_Prosopography_of_the_Roman_Republic]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q100166489]]</div>-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т Digital Prosopography of the Roman Republic
d:Track:Q100166489

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7725634"_data-entity-id="Q31350139"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Роберт_Броутон|Thomas_Robert_Shannon_Broughton]]</i>_[[:d:Q31350139|The_Magistrates_of_the_Roman_Republic]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Society_for_Classical_Studies|Society_for_Classical_Studies]],_1951._—_ISBN_0-89130-812-1,_0-89130-811-3</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q31350139]][[d:Track:Q980809]][[d:Track:Q466021]]</div>-2] а ^б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
d:Track:Q31350139 d:Track:Q980809 d:Track:Q466021

[1]

[2]

п о р Цензори Римської республіки та Римської імперії
V століття до н. е.	443: Луцій Папірій Мугіллан та Луцій Семпроній Атратін — 435: Гай Фурій Паціл Фуз та Марк Геганій Мацерін — 430: Луцій Папірій Красс та Луцій Юлій Юл — 418: Маній Емілій Мамерцін і Луцій Папірій Мугіллан — 403: Марк Фурій Камілл та Марк Постумій Альбін Регіллен
IV століття до н. е.	393: Луцій Папірій Курсор та Гай Юлій Юл ^†,цензор-суффект- Марк Корнелій Малугінен — 389: Луцій Папірій Мугіллан (?) і Марк Фурій Фуз (?) — 380: Спурій Постумій Альбін Регіллен ^† і Гай Сульпіцій Камерін — 378: Спурій Сервілій Пріск та Квінт Клелій Сікул — 366: Гай Сульпіцій Петік і Авл Постумій Альбін Регіллен (?) — 363 або 358: Марк Фабій Амбуст і Луцій Фурій Медуллін — 351: Гней Манлій Капітолін Імперіос та Гай Марцій Рутіл — 340: Публій Корнелій Сципіон та Луцій Корнелій Сципіон (???) — 332: Спурій Постумій Альбін та Квінт Публілій Філон — 319: Гай Сульпіцій Лонг і невстановлена особа (???) — 318: Луцій Папірій Красс та Гай Меній — 312: Аппій Клавдій Цек та Гай Плавцій Венокс — 307: Марк Валерій Максим Корвін та Гай Юній Брут Бубульк — 304: Квінт Фабій Максим Рулліан та Публій Децій Мус
III століття до н. е.	300 або 299: Публій Сульпіцій Саверріон та Публій Семпроній Соф — 294: Публій Корнелій Арвіна та Гай Марцій Рутил Цензорин — між 290 та 288: Спурій Карвілій Максим та Квінт Фабій Максим Гург (?) — 283: Квінт Цедіцій Ноктуа і невстановлена особа — 280: Луцій Корнелій Сципіон Барбат та Гней Доміцій Кальвін Максим — 275: Квінт Емілій Пап та Гай Фабрицій Лусцін — 272 або 271: Луцій Папірій Претекстат та Маній Курій Дентат — 269: Луцій Емілій Барбула та Квінт Марцій Філіп — 265: Гней Корнелій Блазіон та Гай Марцій Рутіл Цензорін (у 2-й раз) — 258: Луцій Корнелій Сципіон та Гай Марк Дуілій — 253: Луцій Постумій Мегелл ^† і Децим Юній Пера — 252: Маній Валерій Максим Корвін Мессала та Публій Семпроній Соф — 247: Авл Манлій Торкват Аттік та Авл Атілій Калатін — 241: Марк Фабій Бутеон та Гай Аврелій Котта — 236: Луцій Корнелій Лентул Кавдін та Квінт Лутацій Церкон — 234: Авл Постумій Альбін та Гай Атілій Бульб — 231: Тит Манлій Торкват та Квінт Фульвій Флакк — 230: Квінт Фабій Максим Веррукоз та Марк Семпроній Тудітан — 225: Гай Клавдій Центон та Марк Юній Пера — 220: Луцій Емілій Пап та Гай Фламіній — 214: Публій Фурій Філ та Марк Атілій Регул — 210: Луцій Ветурій Філон ^† і Публій Ліциній Красс Дів — 209: Марк Корнелій Цетег та Публій Семпроній Тудітан — 204: Гай Клавдій Нерон та Марк Лівій Салінатор
II століття до н. е.	199: Публій Корнелій Сціпіон Африканський та Публій Елій Пет — 194: Гай Корнелій Цетег та Секст Елій Пет Кат — 189: Тит Квінкцій Фламінін та Марк Клавдій Марцелл — 184: Луцій Валерій Флакк та Марк Порцій Катон — 179: Марк Емілій Лепід та Марк Фульвій Нобіліор — 174: Авл Постумій Альбін Луск та Квінт Фульвій Флакк — 169: Гай Клавдій Пульхр та Тиберій Семпроній Гракх — 164: Луцій Емілій Павло Македонський та Квінт Марцій Філіп — 159: Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул та Марк Попіллій Ленат — 154: Марк Валерій Мессала та Гай Кассій Лонгін — 147: Луцій Корнелій Лентул Луп та Луцій Марцій Цензорін — 142: Публій Корнелій Сціпіон Еміліан Африканський та Луцій Муммій — 136: Аппій Клавдій Пульхр та Квінт Фульвій Нобіліор — 131: Квінт Цецилій Метелл Македонський та Квінт Помпей — 125: Гней Сервілій Цепіон та Луцій Кассій Лонгін Равілла — 120: Квінт Цецилій Метелл Балеарік та Луцій Кальпурній Пізон Фругі — 115: Луцій Цецилій Метелл Далматік та Гней Доміцій Агенобарб — 109: Марк Емілій Скавр та Марк Лівій Друз ^† — 108: Квінт Фабій Максим Ебурн та Гай Ліциній Гета — 102 Гай Цецилій Метелл Капрарій і Квінт Цецилій Метелл Нумідійський
I століття до н. е.	97: Луцій Валерій Флакк та Марк Антоній Оратор — 92: Гней Доміцій Агенобарб та Луцій Ліциній Красс — 89: Луцій Юлій Цезар та Публій Ліциній Красс — 86: Луцій Марцій Філіп та Марк Перперна — 70: Гней Корнелій Лентул Клодіан та Луцій Геллій Поплікола — 65: Марк Ліциній Красс та Квінт Лутацій Катул Капітолін — 64: Маній Ацилій Глабріон (?) і Луцій Аврелій Котта — 61: Гай Скрибоній Куріон і Луцій Юлій Цезар (?) — 55: Марк Валерій Мессала Нігер та Публій Сервілій Ватія Ісаврік — 50: Аппій Клавдій Пульхр та Луцій Кальпурній Пізон Цезонін — 42: Публій Сульпіцій Руф та Гай Антоній Гібрида — 28: Октавіан Август та Марк Віпсаній Агріппа — 22: Павло Емілій Лепід та Луцій Мунацій Планк — 8: Октавіан Август (без колеги)
I століття н. е.	14: Октавіан Август та Тиберій Клавдій Нерон — 43: Клавдій та Луцій Вітеллій — 73: Веспасіан та Тіт Флавій Веспасіан — починаючи з Доміціана римські імператори отримували цензорські повноваження довічно
^† помер, перебуваючи на посаді, (?) — ім'я цензора або дата його цензорства спірні, (???) — існування цензорів цього року спірно

п о р Диктатори та начальники кінноти Стародавнього Риму VI-V століття до н. е. → Диктатори та начальники кінноти Стародавнього Риму IV століття до н. е. → Диктатори та начальники кінноти Стародавнього Риму III століття до н. е.
IV століття до н. е.	396 до н. е.: Марк Фурій Камілл / Публій Корнелій Малугінен · 390 до н. е.: Марк Фурій Камілл / Луцій Валерій Потіт · 389 до н. е.: Марк Фурій Камілл / Гай Сервілій Структ Агала · 385 до н. е.: Авл Корнелій Косс / Тит Квінкцій Цинциннат Капітолін · 380 до н. е.: Тит Квінкцій Цинциннат Капітолін / Авл Семпроній Атратін · 368 до н. е.: Марк Фурій Камілл / Луцій Емілій Мамерцін · 368 до н. е.: Публій Манлій Капітолін / Гай Ліциній Кальв · 367 до н. е.: Марк Фурій Камілл / Тит Квінкцій Цинциннат Капітолін · 363 до н. е.: Луцій Манлій Капітолін Імперіос / Луцій Пінарій Натта · 362 до н. е.: Аппій Клавдій Красс Інрегілленс / Публій Корнелій Скапула (?) · 361 до н. е.: Тит Квінкцій Пен Капітолін Криспін / Сервій Корнелій Малугінен · 360 до н. е.: Квінт Сервілій Агала / Тит Квінкцій Пен Капітолін Криспін · 358 до н. е.: Гай Сульпіцій Петік / Марк Валерій Публікола · 356 до н. е.: Гай Марцій Рутіл / Гай Плавцій Прокул · 353 до н. е.: Тит Манлій Імперіос Торкват / Авл Корнелій Косс Арвіна · 352 до н. е.: Гай Юлій Юл / Луцій Емілій Мамерцін · 351 до н. е.: Марк Фабій Амбуст / Квінт Сервілій Агала · 350 до н. е.: Луцій Фурій Камілл / Публій Корнелій Сципіон · 349 до н. е.: Тит Манлій Імперіос Торкват / Авл Корнелій Косс Арвіна · 348 до н. е.: ? / ? · 345 до н. е.: Луцій Фурій Камілл / Гней Манлій Капітолін Імперіос · 344 до н. е.: Публій Валерій Публікола / Квінт Фабій Амбуст · 342 до н. е.: Марк Валерій Максим Корв / Луцій Емілій Мамерцін Привернат · 340 до н. е.: Луцій Папірій Красс / Луцій Папірій Курсор · 339 до н. е.: Квінт Публілій Філон / Децим Юній Брут Сцева · 337 до н. е.: Гай Клавдій Красс Інрегілленс / Гай Клавдій Гортатор · 335 до н. е.: Луцій Емілій Мамерцін Привернат / Квінт Публілій Філон · 333 до н. е.: Публій Корнелій Руфін / Марк Антоній · 332 до н. е.: Марк Папірій Красс / Публій Валерій Публікола · 331 до н. е.: Гней Квінкцій Капітолін / Луцій Валерій Потіт · 327 до н. е.: Марк Клавдій Марцелл / Спурій Постумій Альбін · 324 до н. е.: Луцій Папірій Курсор / Квінт Фабій Максим Рулліан · 322 до н. е.: Авл Корнелій Косс Арвіна / Марк Фабій Амбуст · 321 до н. е.: Квінт Фабій Амбуст / Публій Елій Пет · 320 до н. е.: Гай Меній / Марк Фослій Флакцінатор · 320 до н. е.: Луцій Корнелій Лентул / Луцій Папірій Курсор · 320 до н. е.: Тит Манлій Імперіос Торкват / Луцій Папірій Курсор · 316 до н. е.: Луцій Емілій Мамерцін Привернат / Луцій Фульвій Курв · 315 до н. е.: Квінт Фабій Максим Рулліан / Квінт Авлій Церретан · 314 до н. е.: Гай Меній / Марк Фослій Флакцінатор · 313 до н. е.: Гай Петелій Лібон Візол / Марк Петелій Лібон · 312 до н. е.: Гай Сульпіцій Лонг / Гай Юній Брут Бубульк* · 309 до н. е.: Луцій Папірій Курсор / Гай Юній Брут Бубульк · 306 до н. е.: Публій Корнелій Сципіон Барбат / Публій Децій Мус · 302 до н. е.: Гай Юній Брут Бубульк / Марк Тітіній · 301 (300?) до н. е.: Марк Валерій Максим Корв / Квінт Фабій Максим Рулліан** та Марк Емілій Павло
порядок розташування — ім'я диктатора / ім'я начальника кінноти; (?) — ім'я диктатора / начальника кінноти або дата цього спірні; * — згідно з Титом Лівієм він був диктатором; ** Квінт Фабій Максим Рулліан відмовився від посади, тому призначено Марка Емілія Павла