Перейти до вмісту

Гуцульські Альпи

Координати: 47°55′16″ пн. ш. 24°27′02″ сх. д. / 47.921111111111° пн. ш. 24.450555555556° сх. д. / 47.921111111111; 24.450555555556
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гуцульські Альпи

Вид на гору Піп Іван Мармароський з долини річки Томнатик (Румунія)

47°55′16″ пн. ш. 24°27′02″ сх. д. / 47.921111111111° пн. ш. 24.450555555556° сх. д. / 47.921111111111; 24.450555555556
Країна  Україна і  Румунія
Система Східні Карпати
Тип гірський масив
Гуцульські Альпи. Карта розташування: Україна
Гуцульські Альпи
Гуцульські Альпи
Гуцульські Альпи (Україна)
Мапа

Гуцу́льські А́льпи (інші назви — Гуцульські Бескиди,[1] Ра́хівський кристалі́чний маси́в)  — частина Мармаросько-Буковинської верховини (Мармароського масиву), розташована між долинами Білої Тиси (на півночі), Тиси і Вішеу (на заході) та Рускова (Руська Ріка) (на півдні). Українська частина Гуцульських Альп лежить у південній частині Рахівського району Закарпатської області і має назву Рахівські гори.

Гуцульські Альпи — це найрізноманітніші та наймальовничіші гори в Українських Карпатах завдяки значній висоті (понад 1900 м), різноманітній геологічній будові (гнейси, кристалічні сланці, вапняки, вулканічні породи), глибоким долинам (до 1500 м).

Гуцульські Альпи вкриті смерековими лісами, вище яких простягаються полонини. Населення скупчене в долинах річок Білої Тиси (село Богдан), Тиси (місто Рахів) і Руської Ріки (села Петрова, Передя).

Гуцульські Альпи діляться на дві частини:

1) ґнейсовий масив гори Піп Іван Мармароський (1936 м), у формі могутньої піраміди.
2) базальтовий масив гори Фаркеу (1961 м) та вапняковий гори Михайлекула (1920 м).
Прикордонні стовпчики Україна-Румунія.

В межах Гуцульських Альп розташований Мармароський заповідний масив Карпатського біосферного заповідника.

Через Гуцульські Альпи проходить українсько-румунський кордон.

Деякі вершини

[ред. | ред. код]

Фото Гуцульських Альп

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Encyclopedia of Ukraine: Hutsul Beskyd. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 23 березня 2019.

Джерело

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]