Люботин (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люботин
Сумська дирекція
Південна залізниця
станція
Залізничний вокзал станції Люботин
Розташування
Адресам. Люботин, вул. Шевченка, 1-Ж
Координати49°56′28″ пн. ш. 35°55′38″ сх. д. / 49.94120000002777715° пн. ш. 35.92730000002777757° сх. д. / 49.94120000002777715; 35.92730000002777757Координати: 49°56′28″ пн. ш. 35°55′38″ сх. д. / 49.94120000002777715° пн. ш. 35.92730000002777757° сх. д. / 49.94120000002777715; 35.92730000002777757
Час роботицілодобово
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро
Історія
Відкрито1871 (153 роки)
Електрифіковано1961
Інша інформація
ВласникПівденна залізниця
ОператорУкрзалізниця
ВебсайтВокзал ст. Люботин
Код ЄМР (АСУЗТ)449608
Код Експрес-32204519
Тарифна зона3
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський24,3 км
Полтава-Південна116 км
Тростянець-Смородине112,7 км
Мапа
Мапа
Люботин на Вікісховищі

Люботи́н — дільнична залізнична станція 1-го класу Сумської дирекції Південної залізниці Харківського залізничного вузла Полтавського напрямку між зупинними пунктами Любівка та Водяне. Розташована в однойменному місті Харківського району Харківської області.

На станції розташоване моторвагонне депо «Люботин».

Від станції розгалужуються лінії у п'ятьох напрямках: на Харків, Полтаву, Суми, Мерефу та Золочів.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1871 році побудована Харківсько-Миколаївська залізниця, а 1877 року — залізнична лінія до станції Суми.

29 листопада 1877 року підписано акт «Про приймання до експлуатації споруд паровозних майстерень на станції Люботин», які були споруджені в ході будівництва лінії Мерефа — Ворожба. Саме ця дата вважається заснуванням локомотивного депо «Люботин».

1 січня 1902 року призначено безпересадкове пасажирське сполучення поїздами між Харковом та Києвом.

10 грудня 1905 року залізничники захопили станцію Люботин, призначивши її комендантом слюсаря депо Павла Глуховцева. Влада 10 днів в Люботині перебувала в руках революційних залізничників. Цей період увійшов в історію, як Люботинська республіка. 1955 року, на згадку про цю подію, на вокзалі станції Люботин була встановлена пам'ятна меморіальна дошка.

1912 року на станції Люботин введено в експлуатацію централізоване управління стрілками із застосуванням електрожезлової сигналізації Вебба-Томпсона.

1 січня 1977 року тепловозний парк, який обслуговував пасажирські та приміські поїзди бригадами депо «Люботин», був приписаний до локомотивного депо (нині — ТЧ-4 «Люботин»).

У 2001—2002 роках на станції тривали масштабні роботи з реконструкції, у зв'язку із запуском швидкісного руху між Києвом та Харковом.

28 квітня 2015 року, о 19:03, на станції Люботин відбувся схід швидкісного поїзда «Інтерсіті+». На пульт табло ДСП виникла хибна зайнятість колій непарної горловини. При прийманні по реєстрованому наказу ДСП, переданому по радіозв'язку ТЧМ поїзда № 721 сполученням Харків — Київ Hyundai HRCS2-007 на стрілочному переводі № 31 допущено схід третього вагону від голови поїзду першим візком першою колісною парою та другим візком двома колісними парами, через переведення стрілки ДСП під даним вагоном.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Станція є кінцевою для багатьох приміських електропоїздів, що прямують від станцій Харків-Пасажирський, Харків-Левада, Харків-Слобідський, Огульці, Мерчик, Мерефа[1].

На станції Люботин зупиняються майже всі пасажирські поїзди далекого сполучення, переважно до Києва, Львова, Одеси, Ужгорода, Харкова, Перемишля, Холма (Польща) та регіональний поїзд № 805/806 Харків — Конотоп.

З 30 жовтня 2016 року на станції зупинявся нічний швидкий поїзд № 137/138 сполученням Хмельницький — Лисичанськ, з 11 березня 2020 року поїзд отримав іменну назву «Максим Яровець» (наразі тимчасово скасований у 2022 році через російське вторгнення в Україну).

Деякі поїзди сумського напрямку від Харкова до Люботина прямують подвійною тягою: електровоз на ділянці Харків — Люботин спільно з тепловозом, який засилається до станції Люботин.

У 2016 році, з нагоди пам'яті про Чорнобильську катастрофу, у моторвагоному депо «Люботин» був сформований іменний приміський електропоїзд «Чорнобилець», який обслуговував приміські маршрути[2].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Пішохідний міст через залізничні колії
    Пішохідний міст через залізничні колії

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Розклад руху поїздів по станції Люботин. poizdato.net.
  2. ↑ На Південній магістралі курсує іменний електропоїзд «Чорнобилець». Офіційний вебсайт Укрзалізниці. 28 квітня 2016. [недоступне посилання]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]
{{{alt}}} Це незавершена стаття про роздільний або зупинний пункт Укрзалізниці.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Люботин_(станція)&oldid=41775057