Очікує на перевірку

Павлюк Олександр Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлюк.
Олександр Павлюк
Олександр Олексійович Павлюк
Олександр Павлюк
Олександр Павлюк
Прапор
Прапор
 Командувач Сухопутних військ Збройних сил України
11 лютого 2024 — 29 листопада 2024
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Олександр Сирський
Наступник: Михайло Драпатий
Прапор
Прапор
 Перший заступник міністра оборони України
14 лютого 2023 — 10 лютого 2024
Міністр: Олексій Резніков
Рустем Умєров
Прем'єр-міністр: Денис Шмигаль
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Іван Руснак
Наступник: Іван Гаврилюк
Прапор
Прапор
 Голова Київської обласної військової адміністрації
15 березня — 21 травня 2022
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Олексій Кулеба
Наступник: Олексій Кулеба
Прапор
Прапор
 Командувач Операції об'єднаних сил
28 липня 2021 — 15 березня 2022
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Володимир Кравченко
Наступник: Едуард Москальов
 
Народження: 20 серпня 1970(1970-08-20) (54 роки)
Новоград-Волинський, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна:  Україна
 СРСР
 
Військова служба
Роки служби: від 1991
Приналежність: ЗСУ Збройні сили
Звання:  Генерал-лейтенант
Командував: • 24-ю окремою механізованою бригадою імені Данила Галицького
• Військами Оперативного командування «Захід»
• Підготовкою Командування Сухопутних Військ ЗС України
• Операцією об'єднаних сил
Битви: Миротворча місія в Косово
Російсько-українська війна (з 2014)
• війна на сході України
Нагороди:
Герой України
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) — 2016 Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2012
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Олекса́ндр Олексі́йович Павлю́к (нар. 20 серпня 1970, м. Новоград-Волинський, нині Звягель) — генерал-лейтенант Збройних сил України, командувач Сухопутних військ (з 11.02.2024р. по 29.11.2024р.). Член Ставки Верховного Головнокомандувача (з 2023).

Перший заступник Міністра оборони України (2023—2024),[1] голова Київської ОДА (березень—травень 2022), командувач Операції об'єднаних сил (2021—2022). Герой України (2022).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олександр Павлюк народився 20 серпня 1970 року в місті Новоград-Волинський Житомирської області.

Закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1991), Національний університет оборони України (2004 рік – оперативно-тактичний рівень, 2016 – оперативно-стратегічний рівень).

Служив командиром танкового взводу 47 гвардійської танкової дивізії (1991—1993; с. Гіллерслебен, Німеччина); командиром танкової роти (1993—1997, 30 тд), заступником начальника штабу танкового полку (1997—1999), командир танкового батальйону (1999—2003), заступником командира бригади (2005—2006) м. Новоград-Волинський на Житомирщині; командиром українського миротворчого контингенту в Косові (2006—2007)[2], начальником штабу 30 омбр (2007-2010).

У 2010—2015 роках став командиром 24 окремої механізованої бригади (м. Яворів Львівської області). З березня 2014 був залучений до відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України. Під його командуванням бригада брала участь в боях за звільнення Слов'янська, Красного Лиману, Краматорська, Лисичанська та інших міст Донецької та Луганської областей. У червні 2014 року окремі підрозділи 24 бригади разом з 95, 79 та 72 бригадами ЗСУ взяли участь у захопленні та утриманні 240-кілометрової ділянки українського кордону (Амвросіївка-Ізварине). 11 липня 2014 року бригада понесла важкі втрати в результаті ракетної атаки російських військ під Зеленопіллям. 6-7 серпня частини бригади, що утримували ввірені рубежі поблизу Должанського та на інших ділянках південної оперативної зони, взяли участь у так званому «Ізваринському прориві» — виведенні українських підрозділів із часткового напівоточення вздовж україно-російського кордону. Завдяки вмілим та рішучим діям особового складу вихід відбувся у визначені терміни, з мінімальними втратами. Після відновлення сил та доукомплектування бригада під командуванням Олександра Павлюка повернулася до виконання завдань за призначенням на сході України.

У лютому 2015 року полковник Олександр Павлюк поступив на навчання в Національний університет оборони ім. І.Черняхівського, передавши командування бригадою своєму наступнику, полковнику Шевченку Анатолію Михайловичу.

У березні 2017 року, закінчивши навчання стратегічного рівня, став командувачем військ Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ[3][4]. Влітку 2020 року був призначений начальником підготовки Командування Сухопутних військ Збройних сил України[5].

У 2019 отримав ступінь кандидата військових наук в Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2021 рік – магістр публічного управління та адміністрування).[1]

28 липня 2021 року призначений командувачем Операції об'єднаних сил.[6]

Наприкінці січня 2022 року генерал-лейтенант Павлюк в інтерв'ю британській газеті The Times назвав величезною помилкою відмову України від ядерного озброєння в 1994 році. Як досвідчений бойовий командир, він точно передбачив орієнтовну дату повномасштабного нападу військ РФ на суверенну Україну і встиг підготувати підпорядковані підрозділи до ефективного спротиву.[7]

На посаді командувача ООС він керував обороною на сході України, зокрема, військові частини Об'єднаних сил ЗСУ втримували Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Попасну та інші міста Донецької та Луганської областей. Маріуполь, заблокований військами РФ, продовжував оборонятися, незважаючи на постійні обстріли.[джерело?]

15 березня 2022 року знятий з посади командувача ООС,[8] і призначений головою Київської ОВА.[9] Саме Олександру Павлюку доручена організація оборони та забезпечення столиці України — міста Києва. Станом на початок квітня 2022 року спільними зусиллями підрозділів, задіяних в обороні міста, противника вдалося відтіснити від Києва на декілька десятків кілометрів на всіх напрямках.

21 травня 2022 року знятий з посади голови Київської ОВА.[джерело?]

14 лютого 2023 року рішенням Кабінету міністрів України призначений першим заступником міністра оборони України[10][11].

6 березня 2023 року Указом Президента № 129 введений до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача[12].

10 лютого 2024 звільнений з посади першого заступника міністра оборони України[13].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (4 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України[14].
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (2 грудня 2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України[15].
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (6 грудня 2012) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України[16].
  • медаль «За військову службу Україні» (4 грудня 2007) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 16-ї річниці Збройних Сил України[17].
  • подяки голови Кабінету Міністрів України (24 серпня 2007) — з нагоди Дня незалежності України та 750-річчя першої літописної згадки про Новоград-Волинський[18].

Військові звання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Павлюк Олександр Олексійович
у соціальних мережах
link=https://www.facebook.com/https://www.facebook.com/AFULFComm?locale=uk_UA[21] [21] Павлюк Олександр Олексійович на сайті Facebook
Павлюк Олександр Олексійович на сайті Telegram

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Павлюк Олександр Олексійович (укр.). 4 лютого 2024.
  2. ↑ Основи воєнної політики - Довідка: Участь Збройних Сил України в миротворчих операціях. Центр воєнної політики та політики безпеки. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19 липня 2014.
  3. ↑ У Рівному представили нового керівника ОК «Захід», 22.03.2017. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
  4. ↑ Командувачем військ ОК «Захід» призначено Героя України генерал-майора Сергія Шапталу. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  5. ↑ Командувач підготовки Командування Сухопутних Військ відвідав 169-й НЦ «Десна»
  6. ↑ Указ Президента України від 28 липня 2021 року № 329/2021 «Про призначення О.Павлюка Командувачем об'єднаних сил»
  7. ↑ Чим відомий новий зам Резнікова - генерал Павлюк звільняв Київщину та готовий рвати загарбників голими руками. Інформатор UA (укр.). 16 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  8. ↑ Указ Президента України від 15 березня 2022 року № 135/2022 «Про звільнення О.Павлюка Командувачем об'єднаних сил»
  9. ↑ Указ Президента України від 15 березня 2022 року № 138/2022 «Про призначення О.Павлюка головою Київської обласної державної адміністрації»
  10. ↑ Першим заступником Резнікова став генерал-лейтенант Павлюк. НТА (ua) . 14 лютого 2023. Процитовано 14 лютого 2023.
  11. ↑ Кабмін призначив першим заступником міністра оборони генерала Павлюка, а також 5 заступників очільника МВС. babel.ua (укр.). Процитовано 14 лютого 2023.
  12. ↑ Указ Президента України №129/2023 від 06.03.2023 р. "Про зміну у складі Ставки Верховного Головнокомандувача". https://www.president.gov.ua/ (укр.). Процитовано 6 березня 2023.
  13. ↑ Павлюка звільнили з Міноборони, він переходить на іншу посаду. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
  14. ↑ Указ Президента України від 4 березня 2022 року № 107/2022 «Про присвоєння О.Павлюку звання Герой України»
  15. ↑ Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  16. ↑ Указ Президента України від 6 грудня 2012 року № 683/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  17. ↑ Указ Президента України від 4 грудня 2007 року № 1182/2007 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців і працівників Збройних Сил України»
  18. ↑ Високі відзнаки з нагоди свята — кращим представникам громади. «Звягель». Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
  19. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2015 року № 495/2015 «Про присвоєння військових звань»
  20. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 242/2018 «Про присвоєння військових звань»
  21. ↑ Командувач Сухопутних військ Павлюк: Чому представників ТЦК сприймають за ворогів і називають "людоловами"? Неправомірною є відмова чоловіків захищати Україну, Цензор.нет, 24 березня 2024 року.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павлюк_Олександр_Олексійович&oldid=44064241