Правління Петру VII Козака викликало невдоволення Блискучої Порти, що розглядала Молдавське князівство як сферу своїх інтересів. Новий господар спробував створити антиосманську лігу, надіславши відповідні пропозиції полякам, а також трансільванському князю Жигмонду Баторі.
За наказом султана, проти Петру було відправлено війська з Трансильванії та Туреччини. Загін у 2 тисячі осіб на чолі з полководцем Гаспаром Сібриком просувався зі сходу, а з південного напрямку наступав Арон Тиран з армійським корпусом бейлербеяРумелії під керівництвом Велі-Аги.
Петру відтіснив війська на східному фронті, закликав на допомогу козаків і висунувся, щоб дати відсіч туркам на півдні, проте після повторного нападу Сібрика зі сходу 11-12 жовтня 1592 року заховався в Яссах і намагався чинити опір у прилеглих лісах.
Незважаючи на інтенсивний спротив господаря, його вдалося взяти в полон, після чого він був відправлений до Константинополя і страчений через удушення 25 жовтня1592 року.
Мохов Н. А. Молдавия эпохи феодализма. — Кишинёв : Картя Молдовеняскэ, 1964. — С. 301.
Grigore Ureche. Chronique de Moldavie. Depuis le milieu du XIVe siècle jusqu'à l'an 1594. — Paris : éédition Kessinger Legacy Reprints, 1878. — С. 581-583.
Constantin C. Giurescu & Dinu C. Giurescu. Istoria Românilor Volume II (1352-1606). — Bucureşti : Editura Ştiinţifică şi Enciclopedică, 1976.
Jean Nouzille. La Moldavie, Histoire tragique d'une région européenne. — Paris : Éditions Bieler, 2004.
Ioan Aurel Pop, Ioan Bolovan. History of Romania: Compendium. — Romanian Cultural Institute, 2006.