Портал:Нацистська Німеччина
|
Портал:Нацистська Німеччина |
Редактори |
| Портал | Обговорення порталу | Доглядачі порталу | Червоні посилання | ПРОЄКТ |
Націонал-соціалістичний період
|
|
 | |
 | |
Нацистська Німеччина (також Третій Рейх або Третій Райх; нім. Drittes Reich, «Третя імперія») — неофіційна назва Німеччини у 1933–1945 роках, за часів правління Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини на чолі з Адольфом Гітлером. Офіційна назва — Німецька імперія (нім. Deutsches Reich).
Нацистське правління прийшло на зміну Веймарській республіці після приходу до влади НСДАП. Німеччина перетворилась тоталітарну державу з однопартійною системою і домінуючою ідеологією (націонал-соціалізмом) контролю, якому піддавалися всі сфери життя суспільства.
З 1936 року нацистська Німеччина розпочала процес реалізації експансіоністського політичного курсу, ввівши німецькі війська до Рейнської області. У 1938 році Німеччина анексувала Австрію і Судетську область, повністю захопивши Чехословаччину у 1939 році. 1 вересня 1939 року гітлерівська Німеччина напала на Польщу, розпочавши Другу світову війну. На осінь 1942 року під владою нацистів опинилася більшість Східної Європи. Переломними моментами в існуванні нацистської Німеччини стали поразки у Сталінградській та Курській битвах 1943 року. 1945 році Німеччина вже була не в змозі протистояти натиску радянських військ зі сходу і об'єднаних сил Антигітлерівської коаліції з заходу. 7 травня 1945 року Німеччина підписала акт про капітуляцію. Нацистський режим був засуджений під час Нюрнберзького трибуналу.
Варто почитати (архів)
|
|
U-47 — німецький підводний човен типу VII B, що входив у склад Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 25 лютого 1937 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 29 жовтня 1938 року, 17 грудня 1938 року корабель увійшов у склад ВМС нацистської Німеччини.
U-47 належав до німецьких підводних човнів типу VII B, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. З моменту введення ПЧ у стрій його командиром був капітан-лейтенант Гюнтер Прін. За два тижні до початку Другої світової війни підводний човен вийшов у визначений район у Північній Атлантиці для проведення атак на транспортних комунікаціях противника. Із 3 вересня 1939 року, коли на морі розпочався період активних бойових дій, і до останнього походу в лютому — березні 1941 року U-47 здійснив 10 бойових походів в Атлантичному океані, ставши одним із найрезультативніших підводних човнів Крігсмаріне. Підводний човен потопив 30 суден противника сумарною водотоннажністю 162 769 брутто-регістрових тонн та британський лінійний корабель «Роял Оук» (водотоннажність 29 150 тонн), а також пошкодив ще 8 суден (62 751 тонна).
7 березня 1941 року U-47 зник у Північній Атлантиці південніше Ісландії. Обставини його загибелі до цього часу невідомі.:::::::::Докладніше
Вибрані особи (архів)
|
|
Генріх Ерлер (нім. Heinrich Ehrler; нар. 14 вересня 1917, Обербалбах — пом. 4 квітня 1945, Штендаль) — німецький військовий льотчик-ас часів Третього Рейху, майор (1944) Люфтваффе. Один з найкращих за результативністю німецьких асів Другої світової війни, здійснив понад 400 бойових вильотів, в яких здобув 208 перемог у повітряних боях. Переважну більшість літаків противника він збив на Східному фронті й лише 9 — на Західному, в тому числі — вісім перемог здобув на реактивному винищувачі Me 262. Учасник Громадянської війни в Іспанії та Другої світової війни. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (1943).
Військову службу у вермахті розпочав у 1935 році. Спочатку служив у артилерійського полку у Людвігсбурзі. Потім його перевели до зенітної артилерії Люфтваффе. У 1936—1937 роках перебував у відрядженні у складі зенітного загону легіону «Кондор», що діяв на території Іспанії та на боці націоналістів брав участь у громадянській війні.
На початок Другої світової війни в Європі служив у зенітній артилерії. У 1940 році пройшов льотну підготовку, а 1 січня 1941 року отримав перше офіцерське звання лейтенант. Служив у винищувальній авіації у 77-ій ескадри (JG 77) та 5-ій винищувальних ескадрах (JG 5).
Після загибелі лінкора «Тірпіц» Ерлер був виставлений головним винуватцем того, що сталося, постав перед військовим трибуналом, був відсторонений від командування і засуджений до трьох років і двох місяців тюремного ув'язнення. Пізніше його відновили у званні та на службі. Продовжив участь у бойових діях у 7-ій ескадрі (JG 7).
4 квітня 1945 року Ерлер загинув, здобувши свої останні перемоги — він збив два бомбардувальники противника і протаранив третій, коли в нього закінчилися боєприпаси.::::::::::::Докладніше
Нові статті
|
|
- Екарт фон Чаммер унд Остен — започаткував 20 листопада 2024 користувач Антон Даньків
- Олександр Бєлєв — започаткував 16 листопада 2024 користувач Leonst
- 606-та піхотна дивізія (Третій Рейх) — започаткував 15 листопада 2024 користувач Olegvdv68
- 557-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) — започаткував 14 листопада 2024 користувач Olegvdv68
- Крістіан Ліндеманс — започаткував 14 листопада 2024 користувач Leonst
- Отто Рікріх — започаткував 12 листопада 2024 користувач Замішанець
Вибране зображення (архів)
|
|
Вибрана карта (архів)
|
|
Операція «Вінтергевіттер» — (нім. Wintergewitter — Зимова гроза) (12 — 23 грудня 1942 року) — операція німецьких військ з виведення з оточення 6-ї армії Фрідріха Паулюса в районі Сталінграда. З радянського боку — Коте́льниковська опера́ція (12 — 30 грудня 1942) — військова операція радянських військ на лівому крилі Сталінградського фронту, метою якої була протидія спробам військ Вермахту розблокувати оточену в районі Сталінграда 6-ту армію.:::::::::::::::::Докладніше
Категорії
|
|
Братні портали
|
|
Вибрана битва (архів)
|
|
Десант на Думбос (норв. Slaget ved Dombås) — бойові дії між піхотними частинами норвезької армії та німецькими десантниками, що сталися у середині квітня 1940 року під час Норвезької кампанії в Другій світовій війні. 14 квітня 1940 року у рамках завоювання Норвегії на південь від Тронгейма та контрзаходу проти висадки союзників у районі Ромсдаль на південному заході Норвегії німці здійснили висадку парашутним способом роти десантників біля життєво важливого залізничного вузла Думбос. Протягом наступних п'яти днів німецькі війська блокували залізничну лінію Довре між Осло і Тронгеймом, а також головну дорогу між двома містами.
Загалом за час проведення десантної операції німці втратили 21 чоловіка в ході бойових дій, 40 десантників дістали поранень або травмувань. З них під час початкової фази атаки 15 загинуло, а 20 було поранено і 14 осіб особового складу отримали травми. Безпосередньо під час боїв шестеро були вбиті і ще шестеро отримали поранення до капітуляції 19 квітня. Близько 150 німців були взяті в полон. Сім транспортних літаків Junkers Ju 52 були розстріляні з землі, а восьмий Ju 52 приземлився в нейтральній Швеції. Норвезькі втрати в битві склали 20 загиблих і 20 поранених. Норвезькі та німецькі поранені, яких лікувала норвезька медична служба, спочатку проходили лікування в польовому госпіталі в Думбосі, а потім їх перемістили до звичайної лікарні. Німецькі загиблі були поховані норвезькими військовими у братських могилах, а потім були перенесені після війни на цвинтар німецької комісії з військових могил в Альфасеті в Осло.::::::::::::Докладніше
Вибрані формування (архів)
|
|
501-й важкий танковий батальйон (нім. schwere Panzerabteilung 501, s PzAbt 501) — важкий танковий батальйон вермахту часів Другої світової війни, що мав на озброєнні важкі танки Tiger I і Tiger II.
501-й важкий танковий батальйон сформований 10 травня 1942 року в Ерфурті шляхом об'єднання важких рот винищувачів танків. 1 грудня 1942 року змішаний танковий підрозділ, що мав у своєму складі Panzer III і Tiger I, вступив у перший бій з танковими підрозділами союзників, знищивши поблизу Тебурба у сутичках дев'ять американських та два британських танки.
12 травня 1943 року рештки 501-го танкового батальйону капітулювали союзникам на півночі Тунісу, завершивши Африканську кампанію.
9 вересня 1943 року у Падерборні сформований 501-й важкий танковий батальйон другого формування. У грудні 1943 року перекинутий на Східний фронт, бився у район Вітебська, у смузі відповідальності групи армій «Центр».
20 грудня 1943 року біля Лосівки танковий батальйон вступив у перший бій, і, ціною втрати власних лише двох, знищив у бою 21 радянський танк та 28 гармат. За наступні п'ять днів боїв німецькі танкісти знищили 81 танк противника, але з 39 «Тигрів» в строю лишилося тільки 16, зокрема два важких танки були захоплені Червоною армією. В затятих боях проти Червоної армії, що наступала в операції “Багратіон”, танковий батальйон вів кровопролитні бої під Оршею й був фактично знищений.
У липні 1944 року в Ордруфі розгорнутий 501-й важкий танковий батальйон третього формування. Брав участь у боях у східній Польщі. 21 грудня 1944 року 501-й важкий танковий батальйон перейменували на 424-й важкий танковий батальйон.::::::::::::::::Докладніше
Вибрана зброя (архів)
|
|
Elefant (тр. «Елефа́нт», пер. «слон») — німецький важкий винищувачів танків періоду Другої світової війни. Також відомий як Ferdinand. Ця бойова машина, озброєна 88-мм гарматою, була одним з найбільш сильно озброєних та потужно броньованих представників німецької бронетехніки того періоду. Попри свою нечисленність, вона стала одним з найвідоміших представників класу самохідних гармат, з нею пов'язано багато легенд.
САУ «Фердинанд» була розроблена в 1942–1943 роках, будучи багато в чому імпровізацією на базі шасі неприйнятого на озброєння важкого танка Tiger (P) розробки Фердинанда Порше. Основним озброєнням САУ була 88-мм нарізна гармата StuK 43 (в ряді джерел PaK 43) з довжиною ствола в 71 калібр. Ця гармата була спеціально пристосована для установки на «Фердинанд» варіантом протитанкової гармати PaK 43. Дебютом «Фердинанда» стала Курська битва, де бронювання цієї САУ продемонструвало свою малу уразливість для вогню радянської основної протитанкової та танкової артилерії. Надалі ці машини брали участь у боях на Східному фронті і в Італії, закінчивши свій бойовий шлях у передмістях Берліна.::::::::::Докладніше