Координати: 55°12′ пн. ш. 30°12′ сх. д. / 55.2° пн. ш. 30.2° сх. д. / 55.2; 30.2

Вітебсько-Оршанська операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітебсько-Оршанська операція
Витебско-Оршанская операция
Операція «Багратіон»
Німецько-радянська війна
Радянські кулеметники з кулеметом Максим на березі Західної Двіни напроти вуст'я Вітьби. 26 червня 1944
Радянські кулеметники з кулеметом Максим на березі Західної Двіни напроти вуст'я Вітьби. 26 червня 1944
Радянські кулеметники з кулеметом Максим на березі Західної Двіни напроти вуст'я Вітьби. 26 червня 1944
55°12′ пн. ш. 30°12′ сх. д. / 55.2° пн. ш. 30.2° сх. д. / 55.2; 30.2
Дата: 24 — 28 червня 1944
Місце: Вітебська область, Білорусь
Результат: перемога радянських військ, виконання плану операції щодо розгрому лівого крила німецької групи армій «Центр»
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Союз Радянських Соціалістичних Республік Василевський О. М.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Баграмян І. Х.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Чистяков І. М.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Бєлобородов О. П.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Черняховський І. Д.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Крилов М. І.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Галицький К. М.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Глаголев В. В.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Людников І. І.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Ротмістров П. О.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Осликовський М. С.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Громов М. М.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Папивин М. П.
Третій Рейх Е.Буш
Третій Рейх Г.-Г. Райнхардт
Третій Рейх Г. Пфайффер[1]
Третій Рейх Р.Вутманн
Третій Рейх Ф. Голвітцер
Третій Рейх К. фон Тіппельскірх
Третій Рейх П. Волькерс
Третій Рейх В. Мюллер
Третій Рейх Р. Мартінек
Третій Рейх Р. фон Грейм
Третій Рейх К. Пфлюгбайль
Військові формування
Союз Радянських Соціалістичних Республік 1-й Прибалтійський фронт
* 6-та гвардійська армія
* 43-тя армія
* 1-й танковий корпус
3-й Білоруський фронт
* 39-та армія
* 5-та армія
* 11-та гвардійська армія
* 31-ша армія
* КМГ ген. Осликовського
** 3-й гвардійський механізований корпус
** 3-й гвардійський кавалерійський корпус
* 5-та гвардійська танкова армія
* 2-й гвардійський танковий корпус
* 1-ша повітряна армія
* 3-тя повітряна армія
Третій Рейх Група армій «Центр»
* 3-тя танкова армія
** 6-й армійський корпус
** 9-й армійський корпус
** 53-й армійський корпус
* 4-та армія
** 12-й армійський корпус
** 27-й армійський корпус
** 39-й танковий корпус
* 6-й повітряний флот
* частини 1-го повітряного флоту
Військові сили
Союз Радянських Соціалістичних Республік 1-й Прибалтійський фронт
359 тис. осіб,
4 926 гармат та мінометів,
687 танків і САУ
900 бойових літаків
3-й Білоруський фронт
579 тис. осіб,
~ 8 300 гармат та мінометів,
~1 800 танків і САУ
~ 1 900 бойових літаків[2]
Третій Рейх близько 500 000 о/с
~2 500 польових та ПТ гармат, 823 міномети, 450 танків і штурмових гармат
Втрати
Союз Радянських Соціалістичних Республік Військові втрати:
51 526 чол., з них 11 014 загиблими
318 танків, 59 гармат та мінометів
113 літаків
Третій Рейх Військові втрати:
~ 41,7 тис.чол. 126 танків та штурмових гармат, 796 гармат, 290 мінометів, 1 840 автомашин
захоплено в полон 17,8 тис. чол.
трофеї:
36 танків, 33 штурмових гармати, 652 гармат, 514 мінометів, 3300 автомашин, 225 складі з військовим майном[3]
Операція «Багратіон». Карта Вітебсько-Оршанської операції. 22-27 червня 1944
Зовнішні зображення
Карта операції з оточення та опанування Вітебська

Вітебсько-Оршанська операція (рос. Витебско-Оршанская операция) — фронтова наступальна операція радянських військ 1-го Прибалтійського (командувач генерал армії Баграмян І. Х.) і 3-го Білоруського фронтів (генерал-полковник, з 26 червня генерал армії Черняховський І. Д.) на лівому фланзі групи армій «Центр», складова та перша частина загального стратегічного наступу радянських військ у Білорусі літом 1944 року.

Завдання 1-го Прибалтійського фронту в операції полягало в оточенні Вітебська із заходу з розвитком наступу на південний захід до Лепель; 3-го Білоруського фронту — створення південної «клешні» оточення навколо Вітебська, оточення противника в районі Орші з виходом у подальшому в районі Борисова (південніше Лепеля, на південний захід Вітебська).

Історія

[ред. | ред. код]

Співвідношення сторін

[ред. | ред. код]
  • з'єднання авіації далекої дії

Німеччина

[ред. | ред. код]

Стислий розвиток подій

[ред. | ред. код]

23 червня 1944 з початком масованої артилерійської підготовки наступальної операції війська 1-го Прибалтійського фронту зламали глибоко ешелоновану оборону противника під Вітебськом, і почали стрімке просування на захід. На другий день операції війська обох радянських фронтів розширили прорив до 30 км у глибину і до 90 км по лінії фронту.

Ключовим моментом в операції зі звільнення Вітебська стало форсування Червоною армією Західної Двіни одночасно на декількох напрямках для переправи на її лівий берег. У ході скоординованих дій 1-го Прибалтійського і 3-го Білоруського фронтів до кінця червня 1944 53-й армійський корпус (генерал від інфантерії Ф. Голвітцер) групи армій «Центр», що обороняв Вітебськ, потрапив в оточення і був практично повністю знищений, генералітет корпусу потрапив у полон. На південь від Вітебська були розгромлені частини 6-го армійського корпусу, командир корпусу Г. Пфайффер і всі командири дивізій загинули; корпусна група «D» (генерал-лейтенант В. Мюллер) була оточена в Бешенковичах.

27 червня німецьке угруповання припинило опір. 28 червня війська 1-го Прибалтійського фронту вийшли на рубіж Заозер'я — Лепель, а 3-го Білоруського фронту — до р. Березина північніше міста Борисов.

У ході проведення Вітебсько-Оршанської операції Червона Армія звільнила від окупації білоруські міста Шуміліно (23 червня), Бешенковичі, Богушевськ, Сєнно (25 червня), Вітебськ, Жлобин, Толочин (26 червня), Орша і Чашники (27 червня), Лепель (28 червня). За результатами наступу радянські війська «змели» лівий фланг групи армій «Центр», просунулися на 80—150 км і створили умови для продовження наступу в напрямку Мінська і Прибалтики.

За даними штабу фронту[якого?], в ході операції були оточені й повністю знищені 246-та, 106-та піхотні, 4-та і 6-та авіапольові дивізії, розгромлені 299-та, 14-та, 95-та, 197-ма піхотні дивізії, завдано великих втрат 256-й, 260-й піхотним, 286-й охоронній дивізіям і низці окремих частин.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Исаев А. В.. Операция «Багратион». «Сталинский блицкриг» в Белоруссии — М.: Яуза: Эксмо, 2014. — ISBN 978-5-699-72841-1
  • В. В. Бешанов. Десять сталинских ударов. — стр. 414—423 — М.: Харвест, 2004 — ISBN 985-13-1738-1
  • Zaloga, S. Bagration 1944: The Destruction of Army Group Centre, Osprey Publishing, 1996, ISBN 978-1-85532-478-7
  • Glantz, David M., and Harold S. Orenstein. 2001. Belorussia 1944: the Soviet General Staff study. London: Frank Cass.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Витебско- Оршанская наступательная операция 23-28 июня 1944 г. на bdsa.ru. (рос.)
  • Витебско-Оршанская наступательная операция (22 — 28 июня 1944 г.). на encyclopedia.mil.ru. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 21 травня 2015. (рос.)
  • Витебско-Оршанская наступательная операция (22 — 28 июня 1944 г.). на pobeda.witebsk.by. Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015. (рос.)
  • Витебско- Оршанская наступательная операция 23-28 июня 1944 г. на 1914-45.ru. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]