Піонтковський Казимир Антонович
 | ||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Казимир Антонович Піонтковський | |||||||||||||
| Народження | 4 березня 1903 | |||||||||||||
| Варшава | ||||||||||||||
| Смерть | 10 серпня 1938 (35 років) | |||||||||||||
| Хабаровськ | ||||||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} СРСР
| |||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||
Казимир Антонович Піонтковський (нар. 4 березня 1903, Варшава, Російська імперія — 10 серпня 1938, Хабаровськ, Далекосхідний край, СРСР) — український футболіст, півзахисник. Перший капітан київського «Динамо».
Народився 4 березня 1903 року у Варшаві. Згодом родина Піонтковських переїхала до Одеси. Виступав у нападі або півзахисті місцевих команд «Вега» (1921–1922), ОГФ (1923–1924) і «Шкіртрест» (1925–1928).
У вересні 1928 року погодився на запрошення Сергія Бармінського[1], одного з керівників київського ДПУ, перейти до лав столичного «Динамо». Відразу став капітаном команди. У складі збірної Києва — чемпіон України 1931 року. В наступному сезоні провів один неофіційний матч за збірну СРСР[2]. Три роки поспіль визнавався найкращим футболістом України (1929–1931).
1932 року, разом з одноклубником Михайлом Свиридовським, був засуджений на два роки позбавлення волі за протизаконну торгівлю тканинами на одному з київських ринків. Після звільнення повернувся до «Динамо», але вийти на колишній рівень майстерності вже не зміг.
З 1937 року — старший інструктор з футболу Делекосхідного крайового товариства «Динамо». 14 жовтня був арештований по звинуваченню у шпіонажі і державній зраді. 10 серпня наступного року — розстріляний. Похований на Хабаровському міському цвинтарі.
Реабілітований 30 червня 1989 року військовою прокуратурою Далекосхідного військового округу.
- Профіль на сайті Footballfacts.ru. Процитовано 21 квітня 2015.
- Доля Піонтковського. Процитовано 21 квітня 2015.
- Книга пам'яті. Піонтковський Казимир Антонович. Процитовано 21 квітня 2015.