Координати: 46°49′47″ пн. ш. 29°58′38″ сх. д. / 46.82972° пн. ш. 29.97722° сх. д. / 46.82972; 29.97722
Очікує на перевірку

Розалівка (Роздільнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Розалівка.
село Розалівка
Свято-Костянтино-Оленівська церква і старий козацький цвинтар
Свято-Костянтино-Оленівська церква і старий козацький цвинтар
Свято-Костянтино-Оленівська церква і старий козацький цвинтар
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Тер. громада Степанівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51140150160044251
Облікова картка Розалівка 
Основні дані
Засноване 1797 (227 років)[2]
Населення ▲441 (01.01.2018)[1]
Площа 1,585 км²
Густота населення 250,4 осіб/км²
Поштовий індекс 67418
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°49′47″ пн. ш. 29°58′38″ сх. д. / 46.82972° пн. ш. 29.97722° сх. д. / 46.82972; 29.97722
Середня висота
над рівнем моря 		13 м
Водойми р. Кучурган
Відстань до
обласного центру 		85 км
Відстань до
районного центру 		11,6 км
Місцева влада
Адреса ради 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27
Карта
Розалівка. Карта розташування: Україна
Розалівка
Розалівка
Розалівка. Карта розташування: Одеська область
Розалівка
Розалівка
Мапа
Мапа

CMNS: Розалівка у Вікісховищі

Роза́лівка (у минулому — Орлаївка, Велике Філодорове) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 441 особа. Орган місцевого самоврядування — Яковлівська сільська рада. Відстань до райцентру становить понад 11 км і проходить автошляхом Т 1618.

У селі розташований пункт пропуску через молдавсько-український кордон Розалівка-Фрунзе (Нове).

В селі досі діє найстаріший в Роздільнянському районі православний храм Рівноапостольних Костянтина і Олени (у минулому — Царе-Костянтинівська церква) (УПЦ МП), який був збудований у 1797 році[3].

Історія

[ред. | ред. код]
Кам'яний хрест на похованні 1848 р. на сільському цвинтарі

У 1856 році в поселені Розаліївка генерал-майора Орлая було 14 дворів[4].

В 1859 році у власницькому містечку Розалівка (Орлаїво) 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 19 дворів, в яких мешкало 46 чоловік і 40 жінок. У населеному пункті була православна церква і влаштовувались базари[5].

В 1865 році у власницькому містечку Розаліївка або Орлаїве при р. Кучурган проживало 86 душ обох статей[2].

У 1886 в містечку, центрі Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 106 осіб, налічувалось 17 дворових господарств, існували православна церква, земська станція, відбувались базари що два тижні[6]. За 7 верст — 2 лавки, чайний заклад. За 8 верст — єврейський молитовний будинок, базари що 2 тижні, залізнична станція. За 10 верст — залізнична станція, буфет.

Станом на 20 серпня 1892 року при містечку Розалівка 1-го стану були польові землеволодіння (447 десятин, 633 сажні) Орлаі Миколи Олександровича[7]; (288 десятин, 2152 сажнів) Федюшіна Олександра Павловича (поручник)[8]; також польові (333 десятини, 2167 сажнів) Шилле Амбросія Іогановича, Вінгера Андрія Павловича, Феча Франца Георгійовича та Сильвестра Францевича, Циллера Казимира Филиповича, Вагнера Йосифа Георгійовича, Шлессера Франца-Йосифа Лаврентійовича, Перча Лоренца Францевича і Франка Йосифа Йосифовича[9], а також польові (233 десятини, 1655 сажнів) Шаца Франца Бартомлом'євича, Шаца Габріеля Бартолом'євича, Детлина Логина Филиповича, Бихлера Іогана Петра Іозефовича, Бихлера Бальтазара Іозефовича, Бихлера Іогана Іозефовича[10]

У 1896 році в селі Розалівка (Орлаївка, Велике Філодорове) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 48 дворів, в яких мешкало 277 людей (133 чоловіка і 144 жінки). В населеному пункті було волосне правління, православна церква, лавка та корчма[11].

На 1 січня 1906 року у селі Розальївка (Орлаївка, Велике Філодорове) Понятівській волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване в Кучурганській долині по лівій стороні течії, були суспільні наділи колишніх поміщицьких селян та десятинщики г. Орлая; проживали малороси; був православний храм; земська школа (навчалось 37 хлопців та 17 дівчат[12]); 1 казенна винна лавка; існували колодязі; 65 дворів, в яких мешкало 332 людей (167 чоловіків і 165 жінок)[13].

В 1910 році засновано Розалівське сільськогосподарське товариство. Виконавчим органом була — Рада, головою якої був Захарієвич Костянтин Григорович (священник), а секретарем — Михайлюк Іван Васильович (вчитель). На 1914 рік кількість членів товариства складала 608 осіб. Вступний членський внесок сягав 50 копійок, а щорічний — 1 рубль[14].

У 1916 році в селищі Розалівка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 284 людини (117 чоловік і 167 жінок)[15].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селі Розалівка (Орлаївка, Велика Філодорова) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 88 домогосподарств. Для 80 домогосподарів рідною мовою була українська, 5 — російська, 3 — німецька. В селищі 371 людина наявного населення (165 чоловіків і 206 жінок). Родина домогосподаря: 163 чоловіків та 206 жінок (родичів: 7 і 17; наймані працівники: 1 чоловік; мешканці та інші: 1 чоловік). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 18 чоловіків, військовополонені та безвісти зниклі — 2 чоловіків, на заробітках — 1 жінка[16].

16 травня 1964 року до складу Розалівки увійшло колишнє село Юргівка (в минулому — Юрівка).

Населення

[ред. | ред. код]
Свято-Костянтино-Оленівська церква - пам'ятка культурної спадщини у селі

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 425 осіб, з яких 195 чоловіків та 230 жінок.[17]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 397 осіб.[18]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[19]

Мова Відсоток
українська 89,92 %
російська 7,05 %
молдовська 2,77 %
білоруська 0,25 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Паспорт Яковлівської сільської ради[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  2. ↑ а б Городскія поселенія въ Россійской имперіи. Томъ пятый. Часть II. — С.-Петербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1865. — С. 252.(рос.)
  3. ↑ Историко-хронологическое описаніе церквей епархіи Херсонской и Таврической. — Одесса: Городская типографія, 1848. — С. 41.(рос.)
  4. ↑ Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 57.
  5. ↑ XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 145.(рос.)
  6. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  7. ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 15.(рос.)
  8. ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 20.(рос.)
  9. ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 23.(рос.)
  10. ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 24.(рос.)
  11. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 384.(рос.)
  12. ↑ Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 646.(рос.)
  13. ↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 154.(рос.)
  14. ↑ Справочныя свѣдѣнія о сельскохозяйственныхъ обществахъ по даннымъ на 1915 годъ. — Петроградъ: Типографія В. Ѳ. Киршбаума (отдѣленіе), 1916. — С. 527.(рос.)
  15. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 320.(рос.)
  16. ↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35.(рос.)
  17. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  18. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  19. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Розалівка_(Роздільнянський_район)&oldid=42536986