Транспорт Гернсі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Гернсі M:
Транспортна система Гернсі (англ.)
Транспортна система Гернсі (англ.)
Територія
Площа78 км² (228-ме)
Рельєфгорбистий
Найвища точкабезіменна висота (114 м)
Повітряний
Аеропортів2 (200-те)
Водний
Узбережжя50 км
Головний портСент-Пітер-Порт
Адміністрування
ОрганДержавний секретаріат транспорту
Головадержсекретар Кріс Грейлінг

Транспорт Гернсі представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень . Площа країни дорівнює 78 км² (228-ме місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна, витягнута з північного сходу на південний захід; максимальна дистанція з півночі на південь — 35 км, зі сходу на захід — 35 км, розміри найбільшого острова — 14 x 9 км[2][3]. Географічне положення Гернсі дозволяє контролювати морські транспортні шляхи в Європі вздовж західного узбережжя півострова Бретань (Франція), вхід до протоки Ла-Манш, французького порту Сен-Мало[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]

Залізничний

[ред. | ред. код]

Залізничний транспорт коронного володіння представлений залізницею на невеличкому острові Олдерні, на Гернсі залізниця відсутня. Перша залізниця була відкрита 1847 року на острові Олдерні. У минулому залізниця на острові Гернсі була представлена трамвайною лінією Гарденс Стім Трамвей, що відкрилась 6 червня 1879 року і обслуговувалась 6 потягами на парі. 20 лютого 1892 року лінію було електрифіковано. 9 червня 1934 року експлуатацію колій було припинено[5]. Під час окупації у Другу світову війну німецькі військові інженери модифікували та розширили залізничні лінії Олдерні та Гернсі.

Повітряний

[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 2 аеропорти (200-те місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (0)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано (у Великій Британії) 2 авіапідприємства, які оперують 11 повітряними суднами[1].

Гернсі не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), інтереси країни в організації представляє Велика Британія[6].

Водний

[ред. | ред. код]

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Брай-Бей, Сент-Пітер-Порт.

Міський громадський

[ред. | ред. код]

Державне управління

[ред. | ред. код]

Велика Британія здійснює управління транспортною інфраструктурою коронного володіння через державний секретаріат транспорту. Станом на 28 липня 2016 року департамент в уряді Терези Мей очолювала державний секретар Кріс Грейлінг[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Guernsey : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 25 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. The Railway Magazine, September 1934.
  6. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  7. United Kingdom : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 25 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]