Транспорт Фіджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Фіджі M:
Транспортна система Фіджі (англ.)
Транспортна система Фіджі (англ.)
Територія
Площа18,3 тис. км² (157-ме)
Рельєфгористий
Найвища точкагора Томаніві (1324 м)
Повітряний
Аеропортів28 (121-ше)
Наземний
Автошляхів3,4 тис. км (162-ге)
Залізниць597 км (110-те)
Водний
Узбережжя1129 км
Головний портСува
Водних шляхів203 км (97-ме)
Адміністрування
ОрганМіністерство інфраструктури і транспорту
Головаміністр Парвін Бала

Транспорт Фіджі представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 18 274 км² (157-ме місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна, трохи видовжена в широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 650 км, зі сходу на захід — 970 км; розміри найбільшого острова (Віті-Леву) — 100 x 135 км[2][3]. Географічне положення Фіджі дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в центральній частині акваторії Тихого океану, між сусідніми країнами Океанії[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів на Фіджі, станом на 2011 рік, дорівнює 3 440 км, з яких 1 686 км із твердим покриттям і 1 754 км без нього (163-тє місце у світі)[1].

Залізничний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2008 рік, становила 597 км (110-те місце у світі), з яких 597 км вузької 600-мм колії Залізниця — власність державної цукрової компанії, що використовує її для транспортування цукрової тростини під час збору врожаю з травня по грудень.

Повітряний

[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 28 аеропортів (121-ше місце у світі), з них 4 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 24 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (5);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (19)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 12 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,3 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 83,7 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Фіджі є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — DQ, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Фіджі мають літерний код ІКАО, що починається з — NF[1].

Водний

[ред. | ред. код]

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Лаутока, Левука, Сува.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 11 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (108-ме місце у світі), з яких: пасажирських суден — 4, вантажно-пасажирських суден — 4, рефрижераторів — 1, ролкерів — 2[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Австралії)[1].

Річковий

[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів доступних для суден 2012 року становила 203 км (97-ме місце у світі)[1]. 122 км водних шляхів доступні лише для малих моторизованих суден і бараж з тоннажем до 200 тонн.

Міський громадський

[ред. | ред. код]

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство інфраструктури і транспорту. Станом на 3 листопада 2016 року міністерство в уряді Джозаї Вореге Байнімарами очолював Парвін Бала[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н Fiji : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Fiji : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]