Координати: 56°51′29″ пн. ш. 105°43′46″ сх. д. / 56.85806° пн. ш. 105.72944° сх. д. / 56.85806; 105.72944

Усть-Кут (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аеропорт Усть-Кут
Аэропорт Усть-Кут
ІАТА: UKX  • ICAO: UITT  • LID: УСК
Загальні дані
56°51′29″ пн. ш. 105°43′46″ сх. д. / 56.85806° пн. ш. 105.72944° сх. д. / 56.85806; 105.72944
Типцивільний
ВласникUtair
ОператорJSC «Aeroport Ust-Kut»
Обслуговує
Усть-Кут
Розташування
Усть-Кут
Іркутська область
Росія Росія
Висота над р. м.667 м / 2188 фт
Вебсайтuskairport.ru
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
12/30 6562 2000 бетон
Статистика (2018)
Пасажирообіг90,026 (▲)
Авіатрафік2,309 (▲)
Вантажообіг476 tons (▼)
Джерело: RU [1]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames7668506
UKX. Карта розташування: Росія
UKX
UKX
Мапа
CMNS: Усть-Кут у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Усть-Кут (значення).

Усть-Кут (рос. Усть-Кут (IATA: UKX, ICAO: UITT))  — регіональний аеропорт за 10 км на північ від міста Усть-Кут Іркутської області, є третім (після Іркутська і Братська) аеропортом регіонального значення в області. Забезпечує вантажні і пасажирські перевезення до Іркутська, Красноярська і на нафтогазові родовища на півночі Іркутської області.

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Попри те, що це аеропорт регіонального значення, він має досить високі технічні характеристики для даного рівня:

  • залізобетонна ЗПС з високою несучою здатністю;
  • обладнаний інструментальною системою заходу на посадку і світлосигнальним обладнанням, що дозволяє цілодобово приймати ПС в складних метеоумовах;
  • аеровокзал має пропускну здатність 50 пасажирів на годину;
  • перон обладнаний централізованою системою заправки і системою запуску повітряних суден

Історія[2]

[ред. | ред. код]

Будівництво аеропорту почалося в 1963 році за 12 км на північ від Усть-Кута на вершині сопки, де була обладнана ґрунтова ЗПС. З осені того ж року стали здійснюватися перші рейси літаків Ан-2, Іл-14, вертольотів Мі-2, Мі-4. Трохи пізніше стали виконуватися польоти на літаках Ан-24, Ан-26, Іл-14, Ан-2, Як-12.

У 1966 році аеропорт прийняв перший вантажний літак Ан-12 — в зимовий період на ґрунтовій смузі ущільнювався сніг, проводилася розмітка габаритів ЗПС, що дозволяло приймати вантажні транспортні літаки такого типу.

У 1970-х роках значення аеропорту зросло в зв'язку з будівництвом Байкало-Амурської магістралі і відкриттям нових алмазодобувних районів у Республіці Саха. Були введені пасажирські рейси на літаках Як-40. Зведена будівля авіаційно-технічної бази, склад ПММ, вантажний пакгауз, будівлі диспетчерських пунктів КПР. У 1979 році завершилося будівництво штучної ЗПС, аеропорт обладнано інструментальною системою посадки і світлосигнальним обладнанням для цілодобового прийому повітряних суден в складних метеоумовах.

У 1980-х роках аеропорт досягає піку свого розвитку і за обсягами відправлень вантажу займає лідерську позицію у Східно-Сибірському управлінні цивільної авіації. У 1983 році через аеропорт Усть-Кут відправлено 228,3 тис. пасажирів, 26,7 тис. тонн вантажів, 536 тонн поштового вантажу. Побудовано бетонний перон, будівлю аварійно-рятувальної станції, док для технічного обслуговування вертольотів, теплі бокси для автотехніки. Обладнано централізовану систему заправки і запуску повітряних суден, місця стоянок для вертольотів.

У 1990-х роках обсяги робіт різко впали. Щорічне падіння обсягів становило 30-40 %. З 1991 по 2001 роки річні відправлення вантажів скоротилися у 10 разів (з 18,3 тис. тонн до 1,8 тис. тонн), а відправлення пасажирів — у 15 разів (з 111 тис. чол. до 7,2 тис. чол. на рік).

У 2007 році контрольний пакет акцій ВАТ «Аеропорт Усть-Кут» придбала авіакомпанія «ЮТейр», яка планує використовувати його як основне місце базування своїх вертольотів, що виконують польоти на нафтові родовища у Східному Сибіру.

Типи ПС, які приймає аеропорт

[ред. | ред. код]
  • Повітряні судна в аеропорту Усть-Кут
  • Літак Canadair Regional Jet CRJ-200 на пероні
    Літак Canadair Regional Jet CRJ-200 на пероні
  • Посадка вертольота Мі-8 на ЗПС
    Посадка вертольота Мі-8 на ЗПС
  • ATR-42
    ATR-42
  • Як-40 над смугою
    Як-40 над смугою
  • Стоянка вертольотів Мі-8 на пероні
    Стоянка вертольотів Мі-8 на пероні
  • Запуск двигунів в умовах високих температур (Ан-24)
    Запуск двигунів в умовах високих температур (Ан-24)
  • Ан-12 на пероні
    Ан-12 на пероні
  • Dassault Falcon 2000 (приватний літак бізнесмена)
    Dassault Falcon 2000 (приватний літак бізнесмена)
  • Aerospatiale 350B3 Ecureuil (RA-04054) - ЮТейр
    Aerospatiale 350B3 Ecureuil (RA-04054) - ЮТейр
  • Ан-2
    Ан-2
  • Ан-140 на пероні
    Ан-140 на пероні
  • Миль Мі-26Т на пероні
    Миль Мі-26Т на пероні
  • а/к Вертол-Авіа
    а/к Вертол-Авіа

Маршрутна мережа[3]

[ред. | ред. код]
Авіакомпанія Пункт призначення
Ангара Іркутськ
ІрАеро Іркутськ

Транспортне сполучення з Усть-Кутом

[ред. | ред. код]
Вид на місто з вікна літака

Аеропорт сполучено з містом місцевою автомобільною дорогою протяжністю 10 км, що прямує від кільцевого перехрестя об'їзної дороги і вулиці Некрасова.

Міським громадським транспортом напрямок не обслуговується.

Район аеродрому

[ред. | ред. код]

Розташування

[ред. | ред. код]

Район аеродрому розташований у південній частині великого Середньосибірського плоскогір'я, поверхня якого є підвищеним плато з окремими сопками і кряжами. Рельєф навколишньої місцевості горбистий, з незначними вершинами. Сопки та долини вкриті хвойним лісом з висотою дерев до 40 метрів. Місцевість району аеродрому — горбиста.

Клімат

[ред. | ред. код]

Аеродром Усть-Кут розташований у зоні різко континентального клімату. Погода району аеродрому обумовлюється розташуванням на лівому березі Лени вище її долини на 300—350 метрів. Середня річна швидкість вітру — 3,9 м/с. Повторюваність швидкостей вітру, що перевищують встановлені межі, спостерігається навесні (квітень — травень) і в листопаді. У зимовий час переважають вітри південно-західного, а в теплий період західного і північно-східного напрямку. При заході на посадку з південного заходу на віддалі 8-10 км від злітно-посадкової смуги при швидкостях вітру 3 м/с і більше спостерігається орографічна турбулентність.

Видимість у районі аеродрому

[ред. | ред. код]

Низька хмарність залежить від синоптичних умов і від місцевих особливостей району. Найбільша повторюваність низьких хмар і туману припадає на серпень — жовтень. Зростання кількості низько розташованих хмар — шаруватих і розірвано-шаруватих форм — спостерігається переважно в ранкові та денні години. Мінімальна кількість низьких хмар найбільш імовірна в нічні години. Горизонтальна дальність видимості досягає найменших значень з листопада по квітень за рахунок снігопадів і хуртовин.

Температура

[ред. | ред. код]

Середньорічна температура повітря становить -3,4 °C. Мінімальні температури спостерігаються в грудні-січні, максимальні — у липні. Абсолютний мінімум температури повітря -52 °C.

Клімат аеродрома
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середня температура, °C −27,9 −23,1 −12 −2,5 7,3 15,6 17,9 12,5 5,5 −2,7 −11,1 −27,1
Джерело: GISMETEO: Аэропорт "Усть-Кут"

Опади

[ред. | ред. код]

Опади спостерігаються протягом усього року. Число днів з опадами становить від 125 до 185 на рік.

Грози спостерігаються від травня по серпень, переважно в другій половині дня і пов'язані з проходженням атмосферних фронтів.

Ожеледь спостерігається рідко.

Показники діяльності

[ред. | ред. код]
Показники діяльності за роками:[4][5]
Операційні показники 1983

(макс. )[2][6]

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018[7]
Пасажиропотік

(тис. пас.)

228,3 33,6 20,4 76,1 115 133 134,4 70,6 72,2 77,9 83,5 90
Комерційне

обслуговування вантажу (тонн)

26700 819 781 705 447 478 450
Комерційне обслуговування

пошти (тонн)

536 26 27 28 28 26

Починаючи з 2008 року, сталося значне збільшення прибутку за рахунок збільшення вахтових перевезень до нафтових родовищ Іркутської області.

Чистий прибуток оператора аеропорту у 2015 році склала 6,88 млн руб. у порівнянні з чистим збитком у 2014 році — 4,92 млн руб.

Перспективи розвитку

[ред. | ред. код]
Посадка Dassault Falcon 2000 в аеропорту Усть-Кут

Економічні перспективи безпосередньо пов'язані з перспективами освоєння великих родовищ вуглеводневої сировини й експлуатацією Східного нафтопроводу.

Авіакомпанія «ЮТейр», ставши у 2007 році власником контрольного пакету акцій аеропорту, заявляла про намір збудувати новий аеровокзал і подовжити злітно-посадкову смугу для приймання літаків першого класу[8].

Однак, у 2018 році в основного акціонера виникли серйозні фінансові труднощі — чистий збиток авіакомпанії склав 22 мільярди рублів, у зв'язку з чим було втрачено здатність розплачуватися по кредитах[9]. Авіапідприємство розглядало варіант переведення аеродрому у статус посадкового майданчика з метою мінімізації сертифікаційних вимог і скорочення витрат, що призвело б до обмеження пасажирських перевезень. Згодом в авіакомпанії заявили, що аеропорт ліквідовувати не збираються[10].

Події та катастрофи

[ред. | ред. код]
Дата,

час місцевий

Повітряне судно Авіакомпанія Кількість жертв / кількість осіб на борту (П + Е) Опис
5 березня 1970
Лі-2

СРСР-58340

СРСР СРСР Аерофлот
0/0 + 5
 Незабаром після зльоту, через зсув вантажу (мішки з цементом), літак зазнав аварії в районі ближньої приводної радіостанції.

Члени екіпажу отримали поранення. Загиблих немає[11][12].

17.12.1976 19:40
Як-40 СРСР-88208
 СРСР СРСР Аерофлот

Братський об'єднаний авіазагін

7/4 + 3
 Відразу після зльоту літак зачепив дерева і впав у ліс.

До моменту відправлення тривалість робочого часу екіпажу становила більше 10 годин. Підготовка до вильоту проводилася в поспіху.

Причина катастрофи — помилки екіпажу при підготовці до вильоту і в техніці пілотування під час зльоту[13][14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Statements for the year. Volumetric data of JSC "Ust-Kut Airport"
  2. ↑ а б Аэропорт Усть-Кут: есть перспективы развития // Ленские вести. — 2008. — 15 авг. — № 32.п
  3. ↑ Расписание :: Аэропорт Усть-Кут. www.uskairport.ru. Процитовано 8 червня 2020.
  4. ↑ Отчётность аэропорта
  5. ↑ Объемы перевозок через аэропорты России за январь-декабрь 2015-2016 гг (PDF). Росавиация. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2017. Процитовано 16 січня 2018.
  6. ↑ Историческая справка :: Аэропорт Усть-Кут. www.uskairport.ru. Процитовано 29 серпня 2019.
  7. ↑ Отчет о работе акционерного общества «Аэропорт Усть-Кут» за 2018 г. (PDF). Аэропорт Усть-Кут.
  8. ↑ Отчёт мэра Усть-Кутского муниципального образования В. П. СЕНИНА за 2007 год // Ленские вести. — 2008. — 4 апр. — № 13.п
  9. ↑ Москва24. Как авиакомпания UTair оказалась в долговой яме. www.m24.ru. Процитовано 30 серпня 2019.
  10. ↑ Дарья Галеева (25 липня 2019). Аэропорт под угрозой. Воздушную гавань Усть-Кута хотят ликвидировать?. irk.aif.ru. Процитовано 30 серпня 2019.
  11. ↑ CCCP-58340 Accident description. Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 11 жовтня 2010.
  12. ↑ Crash of a Lisunov LI-2 in Ust-Kut | Bureau of Aircraft Accidents Archives. www.baaa-acro.com. Процитовано 22 березня 2020.
  13. ↑ Катастрофа Як-40 ВС УГА в а/п Усть-Кут (борт СССР-88208), 17 декабря 1976 года. // AirDisaster.ru - авиационные происшествия, инциденты и авиакатастрофы в СССР и России - факты, история, статистика (рос.). www.airdisaster.ru. Процитовано 16 березня 2020.
  14. ↑ Crash of a Yakovlev Yak-40 in Ust-Kut: 7 killed | Bureau of Aircraft Accidents Archives. www.baaa-acro.com. Процитовано 22 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Усть-Кут_(аеропорт)&oldid=43150747