Ханука
| Ханука חנוכה | |
|---|---|
 חנוכה | |
| Ким святкується | юдеї |
| Засновано | II ст. до н.е |
| Початок | 25 кіслева |
| Закінчення | 2 або 3 тевета[a] |
| 2023 дата | 7 — 15 грудня[1] |
| 2024 дата | 25 грудня —2 січня 2025[1] |
| Традиції | 2 |
 Ханука у Вікісховищі | |
Ха́нука[2] (івр. חֲנֻכָּה, арам. חנוכתא, дав.-гр. ἐγκαίνια, «освячення»[3]), також відоме як Свято вогнів (חַג הַאוּרִים, Ḥag HaUrim, Festival of Lights) — юдейське свято встановлене у II ст. до н. е. в пам'ять очищення Єрусалимського Храму, освячення жертовника та поновлення храмової служби. Відзначається впродовж восьми днів починаючи з 25-го кіслева за юдейським календарем, що зазвичай припадають на грудень[див. «дати свята»].
Символом свята є традиція запалювати вогні ханукії — особливого дев'ятисвічника, збільшуючи щодня кількість свічок у ньому[див. «запалювання вогнів»].
Існують кілька пояснень походження назви свята. Видатний рабин Шмуель Ейдельс пов'язує походження назви «Ханука» з освяченням жертовника (івр. חנוכת המזבח, Ханукат га-мізбеах) у Храмі після його звільнення та очищення макавеями. Рабин Нісім бен Реувен з Жирони[en] пояснює походження назви розбиваючи на частини «хану» (івр. חנו, «спочили») та «ка» (івр. כה, за гематрією «25») пов'язуючи це з перемогою та звільненням Храму 25-го кіслева - датою початку Хануки.
«Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертовника святковано було у свою пору щороку 8 днів, починаючи від двадцять п'ятого дня місяця Хаселев, з радістю та веселощами» (1 Мак. 4:59)
Описує Йосип Флавій в «Єврейських старожитностях»[4].
Побіжно згадується у Євангелії від Іоана як свято Відновлення (гр. τὰ ἐγκαίνια; ta enkaínia[5]). «Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима» (Ів. 10:22)
Унаслідок Четвертої Сирійської війни Юдея стала провінцією Держави Селевкідів. Селевкідського базилевса Антіоха IV Епіфана не влаштовувало, що євреї живуть відособлено і не піддаються впливу панівної елліністичної культури.
В 167 році Антіох видав накази що суттєво обмежували права юдеїв на дотримання релігійних заповідей. «Незабаром цар вислав старця атенця, щоб присилував юдеїв лишити батьківські закони й не жити за Божими законами, осквернити храм, що в Єрусалимі, й назвати його храмом Олімпійського Зевса...Вівтар був повний нечистих жертв заборонених законом. Не вільно було ні суботу святкувати, ні дотримувати прадідівських свят, ба навіть і юдеєм називатися» (2 Мак. 6:1-6) Йосеф Флавій відзначає наполегливе бажання Антіоха завадити юдеям виконувати заповіді, зокрема заборону обрізання, примус приносити у жертву свиней[6].
Маттітьягу і п'ятеро його синів з династії Хасмонеїв почали повстання і здобули перемогу. Євреї прийшли до Храму, очистили жертовник, вирізьбили з дерева нову менору.
За легендою, повстанці знайшли лише один дзбан олії, котрої повинно було вистачити на один день, та запалили світильник. Але Бог зробив диво — олії вистачило на 8 днів горіння, час, необхідний для виготовлення нової олії.
Свічки запалюють протягом 8 днів, щодня додаючи по одній. Їх встановлюють з правого боку на лівий, а запалюють з лівого на правий. Запалені на початку вечора, незадовго до заходу сонця, свічки повинні горіти не менше 30 хвилин після настання темряви. У п'ятницю їх запалюють раніше суботніх свічок. Світильник розташовують навпроти мезузи, при вході в кімнату, де зазвичай збираються всі члени родини. Не можна використовувати світло ханукальних свічок для роботи, читання тощо.
У Хануку заведено давати дітям трохи грошей «Хануке-ґелт», щоб привчити їх до цдаки — збору грошей для бідних. Частину цих грошей діти можуть витратити на солодощі.
У пам'ять про диво на це свято їдять пончики та млинці «латкес», смажені в олії.
| Рік (за єврейським календарем) | Початок | Кінець |
|---|---|---|
| 2020 (5781) | 10 грудня | 19 грудня |
| 2021 (5782) | 28 листопада | 6 грудня |
| 2022 (5783) | 18 грудня | 26 грудня |
| 2023 (5784) | 7 грудня | 15 грудня |
| 2024 (5785) | 25 грудня | 2 січня 2025 |
| 2025 (5786) | 14 грудня | 22 грудня |
| 2026 (5787) | 4 грудня | 12 грудня |
| 2027 (5788) | 24 грудня | 1 січня 2028 |
| 2028 (5789) | 12 грудня | 20 грудня |
| 2029 (5790) | 1 грудня | 9 грудня |
| 2030 (5791) | 20 грудня | 28 грудня |
- ↑ а б в Chanukah (англ.). Hebcal.
- ↑ Ханука // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Ханукка // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1913. — Т. XV. — Ствп. 550—552. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ The antiquities of the jews:— Book XII. From the Death of Alexander the Great to the Death of Judas Maccabeus // THE WORKS OF FLAVIUS JOSEPHUS / translated by William Whiston. — WARD. LOCK & CO. — P. 326.
- ↑ This is the first reference to the Feast of Dedication by this name (ta egkainia, ta enkainia [a typical "festive plural"]) in Jewish literature (Hengel 1999: 317).
- ↑ The War of the Jews:— Book I // THE WORKS OF FLAVIUS JOSEPHUS / translated by William Whiston. — WARD. LOCK & CO. — P. 326.
- ḤANUKKAH // Jewish Encyclopedia / ed. by Isidore Singer. — New York : Funk & Wagnalls, 1901—1906. — Т. 6. — P. 223-226.
- Moshe David Herr. ḤANUKKAH // Encyclopaedia Judaica / Fred Skolnik, editor-in-chief; Michael Berenbaum, executive editor. — 2nd ed. — Thomson Gale, 2007. — Vol. 8. — P. 331-333. — ISBN 978-0-02-865936-7.
- Ольга Хворостовська (20 жовтня 2017). Кулінарні традиції Хануки: напихана гуска, латкес і суфганійот. Релігійно-інформаційна служба України.
- Ханукка // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |