Перейти до вмісту

Храм Святого Сави

Координати: 44°47′53″ пн. ш. 20°28′07″ сх. д. / 44.798083333333° пн. ш. 20.46855° сх. д. / 44.798083333333; 20.46855
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Храм Святого Сави
44°47′53″ пн. ш. 20°28′07″ сх. д. / 44.798083333333° пн. ш. 20.46855° сх. д. / 44.798083333333; 20.46855
Тип спорудикафедральний собор[d]
Розташування СербіяБелград
АрхітекторАлександар Дероко
Початок будівництва1935
Висота77,34 м
Будівельна системагірська порода, мармур і золото
Стильнеовізантійська архітектура
НалежністьСербська православна церква і православ'я
ЄпархіяArcheparchy of Belgrade and Karlovcid
АдресаKrusedolska 2a
Оригінальна назвасерб. Храм светог Саве
ЕпонімСава Сербський
ПрисвяченняСава Сербський
ПокровительСава Сербський
Вебсайтhramsvetogsave.rs
Храм Святого Сави. Карта розташування: Сербія
Храм Святого Сави
Храм Святого Сави (Сербія)
Мапа
CMNS: Храм Святого Сави у Вікісховищі

Храм Святого Сави (серб. Храм светог Саве) в Белграді на Врачарі — храм Сербської православної церкви, головний престол якого освячений в честь першого сербського архієпископа і національного героя Сербії святого Сави (11751236). Споруджений на місці спалення мощей останнього османською владою в 1594 році. Один з найбільших православних храмів у світі[1]. Іменується меморіальним храмом[2].

Зразком побудованого храму послужив собор Святої Софії в Стамбулі[3].

У закінченій будівництвом будівлі собору тривають оздоблювальні роботи. Будівництво фінансувалося Росією.

Історія будівництва

[ред. | ред. код]

Будівництво почалося в 1894 році[4] на площі, де османський воєвода Сінан-паша наказав спалити мощі святого Сави.

Після кількох десятиліть планування і численних конкурсів фактичне зведення будівлі почалося в 1935 році; в період до 1939 року були зведені стіни заввишки 12 метрів.

Друга світова війна перервала будівельні роботи, які були відновлені лише у травні 1986 року, коли влада дала дозвіл продовжувати будівництво храму. Купол був завершений в 1989 році.

20 квітня 1999 року, в день Радониці, Патріарх Московський Алексій II перебував з візитом в Союзній Республіці Югославія на чолі делегації РПЦ і здійснив з Патріархом Сербським Павлом літургію в соборі; в ході богослужіння було здійснено молитовне поминання жертв військових дій на території Югославії[5].

У 2004 році відбулося офіційне відкриття все ще не повністю закінченого храму.

У березні 2008 року освячено приділ собору на честь святих мучеників Єрмила та Стратоніка.

З 2015 року генеральний координатор робіт з оформлення внутрішнього оздоблення собору — Росспівробітництво. Фінансування здійснювалося коштом позабюджетних коштів, наданих російськими компаніями, що ведуть бізнес в Сербії. Зокрема, на кошти, виділені «Газпром нафтою», російські майстри спільно з сербськими склали мозаїку головного купола (загальною площею 1230 м²), яка була виготовлена ​​сімдесятьма художниками з Росії та Сербії під керівництвом народного художника Росії Миколи Мухіна. У грудні 2018 року розпочато монтаж мозаїки в вівтарної частини. Робота над мозаїками загальною площею 15 000 квадратних метрів завершена у вересні 2020 року

На розташованому в південній центральній частині Белграда пагорбі по імені Врачар, крім собору, розташована й Національна бібліотека Сербії, а також розпланований великий парк.

Архітектурний стиль

[ред. | ред. код]

Архітектори Александр Дероко і Богдан Несторович використовували класичний візантійський стиль епохи правління імператора Юстиніана І. Прямим зразком слугувала головна церква Візантійської імперії — Софійський собор у Константинополі. Однак за своїм плануванням Храм Святого Сави все ж відрізняється від константинопольського зразка, оскільки тут не здійснено злиття між базилікою і центральною будовою. Елементом сербського середньовічного стилю є додавання чотирьох веж навколо головного купола.

Маючи розміри 91 м х 81 м і займаючи площу у 7570 м², Храм Святого Сави приблизно відповідає масштабам Софійського собору, але має більший діаметр купола (35 м), а також більшу висоту (65 м).

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В дар собору святого Саввы в Белграде будет передан резной крест из России [Архівовано 6 червня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт МП, 6 июля 2008.
  2. Спомен-црква Светог Саве на Врачару. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 7 травня 2018.
  3. Hram Svetog Save trebalo da spoji tri vere. novosti.rs. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 2017-2-26.
  4. Мы строим храм — храм строит нас[недоступне посилання] «Православная Москва» № 2 (январь 2009 г.)
  5. Святейший Патриарх Алексий II посетил Белград[недоступне посилання з травня 2019] Официальный сайт РПЦ, 21 апреля 1999.

Посилання

[ред. | ред. код]