Перейти до вмісту

Шупляк Олег Ілліч

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шупляк.
Олег Ілліч Шупляк
Олег Ілліч Шупляк
Народження23 вересня 1967(1967-09-23) (57 років)
с. Біще, Бережанський район, Тернопільська область, нині Україна
Національністьукраїнець
КраїнаУкраїна Україна
Жанрасоціативний символізм, постмодернізм, абстракціонізм, сюрреалізм, реалізм
НавчанняЛьвівський політехнічний інститут
Діяльністьхудожник
Роки творчостівід 1987 і донині
Впливсюрреалісти
ЧленНаціональна спілка художників України
МатиШупляк Ніна Дмитрівна
ДітиШупляк Віталій Олегович
Нагороди
Заслужений художник України
Заслужений художник України
Сайтshupliak.art
CMNS: Шупляк Олег Ілліч у Вікісховищі

Олег Ілліч Шупляк (нар. 23 вересня 1967, с. Біще, нині Україна) — український художник, педагог. Член Національної спілки художників України (2000). Заслужений художник України (2017). Син Ніни Шупляк, батько Віталія Шупляка[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олег Шупляк народився 23 вересня 1967 року в селі Біще Бережанського району Тернопільської області України.

Закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту (1991, нині національний університет «Львівська політехніка»). Працював викладачем рисунку та живопису Бережанської дитячої художнього школи (2000—2013).

Одружений, дружина Галина, син Віталій, донька Мар'яна.

Творчість

[ред. | ред. код]
«Мені тринадцятий минало». Обкладинка газети "Культура і життя"
Докладніше: Шевченкіана Олега Шупляка

Працює у різних ділянках живопису. Широку популярність у світі здобула його серія «Двовзори» (авторська назва картин-ілюзій з подвійним змістом).

Також є відомими його серії "Український космос", "Рідна земля", "Польоти над полями".

Є учасником численних колективних та персональних виставок. Першу персональну виставку організував у 1991 р. у Бережанському краєзнавчому музеї. Від 1990 р. — більше трьох десятків персональних виставок в Україні та за кордоном. Роботи знаходяться у колекціях Національного музею Тараса Шевченка у Києві, міністерства культури України, міжнародного Фонду «Культурне надбання» (Санкт Петербург), Наукового центру Онтаріо (Канада), а також у приватних колекціях багатьох країн світу.

Основні персональні виставки відбулися у: Парижі (Франція, 2019), Мадриді (2019), Бангкоку, центр BACC (2018, Таїланд), Мафрі та Лісабоні (2018, Португалія), Барселоні (2017), Новому Саді (2017, Сербія), Познані та Ключборку (2015—2016, Польща), Будапешті, Удіне та Барселоні (2015—2016, Іспанія), Вайле (2013, Данія), С. Петербурзі (2013), Києві (2012), Ноттінгемі та Дербі (1994, Англія); також понад 20 персональних виставок у містах України. З 2019 року постійно діюча виставка в з/д музеї м. Козятина.

Художник про свою творчість

[ред. | ред. код]

Митець вважає, що люди недооцінюють картини. Вони читають книги тривалий час, а картини дивляться секунду, дві. А насправді їх потрібно читати і перечитувати, знаходити нові змісти. Адже там зашифровані речі, які не відкриваються з першого погляду. Саме тому глядач має включитися, дивитися і щодня відкривати щось своє[2].

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Автор монети номіналом 5 гривень "30-річчя незалежності України" (2021), яка стала кращою монетою світу 2023 у міжнародному конкурсі "Coin of the Year" 5,
  • переможець (перше місце) Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращий ескіз логотипу з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка (2013),
  • золота медаль лауреат і диплом «за майстерність і створення унікального стилю в образотворчому мистецтві» міжнародного Фонду «Культурне надбання» (2013, м. Санкт Петербург, РФ),
  • Тернопільська обласна премія ім. Михайла Бойчука за вагомий внесок у розвиток образотворчого мистецтва (2014),
  • «Почесний громадянин міста Бережани» (2016)[3],
  • лауреат конкурсу «Людина року-2023» (Тернопільщина)[4],
  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016)[5],
  • Всеукраїнська премія імені братів Лепких (2018),
  • Заслужений художник України (2017)[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Олег Шупляк: «Не люблю, коли мене називають українським Далі. Але добре, що хоч не Ван Гогом, бо не маю бажання різати собі вухо…». Терен. 12 жовтня 2017.
  2. ↑ Ескіз монети тернопільського художника став кращим в 2021 р. - ternopilski.info (укр.). 3 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
  3. ↑ У Бережанах побільшало почесних громадян міста // Бережани і Бережанщина. — 2016. — 9 липня.
  4. ↑ На Тернопіллі відзначили найдостойніших носити звання «Людина року — 2023» // Тернопільщина. — 2024. — 20 лютого.
  5. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю „25 років незалежності України”»
  6. ↑ Указ Президента України від 8 листопада 2017 року № 355/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Optical Illusion Art By Oleg Shupliak. Картини-ілюзії Олега Шупляка на YouTube // Відеоканал Олега Шупляка. — 2013. — 5 квітня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шупляк_Олег_Ілліч&oldid=43258888